Підопічні Жузепа Ґвардіоли достроково забезпечили зимове чемпіонство – друге коло для мюнхенців розпочнеться вже 3-ого лютого проти “Шальке”. Але все це буде потім – сьогодні ж іспанський наставник мірявся силою із “Вольфсбурґом”. І знаєте, Гекінґ солідно наштовхав по самісінькі… Гм, перепрошую. По порядку, друзі.
Перед матчем публіка на “Фольксваґен-Арені” вшанувала хвилиною мовчання та аплодисментами пам’ять 20-річного Жуніора Маланди – юний бельгієць трагічно загинув 10 січня в автокатастрофі. З чорними пов’язками з’явилися гравці обох колективів.
З перших хвилин “Вольфсбурґ” шокував опонента розгортанням швидкісної атаки, яка, в підсумку, виявилась взяттям воріт – Кевін де Брейне пошив у дурні Данте та особливо не скупився, адресувавши сферу Басу Досту. Нідерландець виходом віч-на-віч скористався цілком та повністю – Мануель Ноєр . був змушений діставати м’яч із сітки вже на четвертій хвилині. 1:0.
Ясна річ, на такий розвиток подій баварці не розраховували, тому певний час банально перепасовувалися у пошуках своєї гри. Ар’єн Роббен на чотирнадцятій хвилині ледь не заштовхнув круглого у ворота “вовків”, однак Дієґо Бенальйо знівелював паніку одноклубників у штрафному майданчику, зафіксувавши м’яч у руках.
Очевидно, що Ґвардіола та компанія не надто серйозно сприйняли господарів напередодні гри: активний пресинг, постійний тиск півзахисту “зелено-білих” просто не давав можливості розвернутися ні Хабі Алонсо, ні Швайні, які регулярно “випадали” з гри. Практично не готові, чи що? Сідайте – два! Тож станом на 30-ту хвилину на табло був зафіксований закономірний рахунок. Хоча ця крихка перевага ніяк не заспокоювала Дітера Гекінґа, який увесь матч снував вздовж тренерської зони.
Завершальний відрізок першого тайму був просто насичений моментами – спочатку Дост мав вдруге забивати, потім Арнольд та Алонсо з’ясовували стосунки (не без допомоги арбітра), а далі…ГООЛЛ!
Дістав “павутину” із “дев’ятки” Дост! Виправився хлопець! Неймовірним ударом, з метрів двадцяти, нападник вдруге вражає ворота Ноєра! 2:0!
На перерву футболісти пішли із різним настроєм – одні, передчуваючи перемогу, а інші – не розуміючи, де ж прогалина… А другий гол “проспав” Роде, між іншим…
Перерва баварцям на користь не пішла. Так, як я і прогнозував, поле покинув Роде, який, будьмо чесними, сьогодні швидше нагадував РАКА, ніж оборонця. “Вольфсбурґ” не збирався втрачати темп гри та кинувся штурмувати захист чинного чемпіона. І знову гол! Знову фактично на перших хвилинах – атаку розпочав Луїс Ґуставо, а завершив де Брюйне, який, промчавши із м’ячем майже з центру поля, “прошив” Ману! 3:0! Офсайду, друзі, не було! За все перше коло цьогорічний претендент “Золотого м’яча” пропустив чотири, а тут, в одному матчі вже три м’яча!
Буквально через мить “Баварія” відквитала – ОГО! – один гол. І то, не надто, впевнено – на добиванні зіграв Бернат.
І майже одразу дуель перейшла у звичне русло – традиційно (мій мозок не сприймає слово “традиційно”) атакують “вовки”, безпомічний Данте… Удар Роббена під поперечку та поява пари Ґетце-Пісарро була затьмарена шедевральним ударом де Брейне. 72-га хвилина – Кевін декласує – просто виставляє загальним посміховиськом Данте! ДАНТЕ! А я Роде ще РАКОМ назвав! Переграв як хлопчика бразильця де Брейне і… І Мануель знову “не у справі”. 4:1!
На завершальних хвилинах публіку порадував Лорд Бендтнер. Думаєте, голом? А вам мало того, що володар всія Данії на полі з’явився?
“Баварія” програла. Чи це трагедія? Не думаю, але висновки робити треба. І Мірчі повчитися б не завадило.