Матч, за який соромно

16 Бер, 2019| автор:

Вболівальники “Динамо”, які прийшли 14 березня на стадіон “Олімпійський”, ще досі не можуть відійти від справді ганебної поразки від “Челсі” у Лізі Європи. 64830 глядачів прийшли підтримати “біло-синіх”, відклали всі свої справи, витратили значні кошти, щоб добратися з інших міст, а все заради того, щоб побачити боротьбу української команди, “вогник в очах” та гідний футбол. А що ж вони отримали? Два удари в площину воріт! І це від команди, якій необхідно було забивати, забивати і ще раз забивати, щоб пройти далі. Незважаючи, на поразку в Лондоні 0-3, залишалися ті, хто щиро вірили в київську команду. Наївно? Так, але дива трапляються у футболі постійно. На жаль, у столиці України ніякого чуда не трапилося, тому довелося спостерігати за тим, як англійський клуб знущається над “Динамо”. 0:5 ! Це справді фіаско, кияни. Раніше київський клуб не зазнав поразки з такою кількістю пропущених у домашніх єврокубкових матчах. Як-то кажуть, все буває вперше. Шкода вболівальників, які щиро вірили у щось краще, ніж 0:5.

Починалося все значно веселіше. Майбутній матч викликав неабиякий ажіотаж, тому ще 27 лютого всі квитки були розпродані. По-перше, єврокубковий матч, а по-друге, іменитий суперник. Багато говорилося, що в “Челсі” зараз не найкращі часи, є свої проблеми, тому на “Динамо” не поспішали ставити хрест. Віра у “біло-синіх” відчутно похитнулася після поразки у Лондоні з рахунком 3:0. Щось там намагалися грати, але не виходило. Надто довго сиділи на своїй половині полі, боючись зробити щось лишнє. Е ні, хлоп’ята, голи так самі себе не заб’ють. Одразу після закінчення поєдинку в соцмережах з’явилися коментарі “Продам квиток на матч “Динамо” – “Челсі”. Типова ситуація. Добре, що таких було не багато і на стадіоні все-таки зібралося під 65 тисяч людей. Щоправда, не впевнена, чи не пошкодували вони про те, що не продали квиток. Хоча, можливо, вони прийшли на суперника…

У день матчу в Києві на вулицях було багато людей з атрибутикою “Динамо”. Найбільше вони тусувалися на центральних вулицях міста та фотографувалися біля пам’ятника Валерію Лобановському, що знаходиться біля стадіону “Динамо” названого на його честь.

photo_2019-03-16_07-51-04

Гості з Лондону вирішили підняти настрій у одному з місцевих барів. “Golden Gate” відчув на собі всю атмосферу англійських фанатів. Вони пили пиво, співали пісень та просто насолоджувалися виїздом.

“Знову цей футбол”, – бурмотіла жіночка, яка була затиснута в метро між чоловіками з розами “Динамо”. Чим ближче до матчу, тим важче було запхатися у якийсь із вагонів. Та це невід’ємна частина футбольного життя, до якої звикаєш і з часом насолоджуєшся цим. Весело їхати в метро і переходити зі станції на станцію під вигуки “Динамо!”. Ще до приходу на стадіон поринаєш у навколо футбольну атмосферу.

Поки на трибунах збираються вболівальники, є час роздивитися “ідеальний” газон “Олімпійського”. Лисувата трішки травичка, але як запевнили в УЄФА, ніякої небезпеки для футболістів немає. Погода у Києві теж видалася хорошою. Звичайно, було ще прохолодно, але хоча б обійшлося без дощу та сильного вітру. Ніщо не повинно заважати виконувати футболістам свою роботу.

Дуже тішать око заповнені трибуни на стадіоні. З перших хвилин стало зрозуміло, що підтримка буде потужною. Гімн Ліги Європи, на полі футболісти “Динамо” та “Челсі”, позаду чудове модульне шоу від ультрас “біло-синіх” на підтримку полонених українських моряків – за це все ми любимо футбол.

photo_2019-03-16_07-51-04 (2)

Трибунами намилувалися, перейдемо до перегляду матчу. Не буду розписувати кожен момент, адже ми всі все прекрасно бачили. “Динамо” десь загубилося і ще у першому таймі умудрилося пропустити 3 голи. Замість того, щоб забивати, кияни просто похоронили всі свої шанси, якими б мінімальними вони не були. У другому ж таймі на початку динамівці навіть витягнули свої кігтики та добавили спеки біля воріт “Челсі”. Не так заслуга господарів, як розслабленість гостей. Тривало це недовго, адже лондонський клуб не збирався віддавати м’яч і забив ще 2 м’ячі у ворота Дениса Бойка. В деяких ситуаціях хотілося сміятися, настільки все було погано. “Щоб не плакать, я сміялась” – ідеальна фраза для сьогоднішнього вечора. Що тут ще скажеш? Хочеться просто обійняти український клуб і плакати. 0:5 – занадто болючий рахунок. Дехто не витримував та покидав трибуни ще до закінчення матчу. Всі сподівалися, що динамівці будуть “битися за фанатів, за Київ, за Україну” (Кендзьора), а вийшло як завжди. Саме після таких матчів розумієш справжній рівень українських клубів та нашого футболу в цілому. На даний момент, ми не готові протистояти таким командам, як “Челсі”. Цей єврокубковий сезон офіційно провалений. Ні “Динамо”, ні “Шахтар” не подарували нам казки. “Ворскла” тим паче. Здається, єдиною, хто з гордо піднятою головою покинув єврокубок від України, була “Зоря” ще на стадії плей-оф кваліфікації ЛЄ.

photo_2019-03-16_07-51-03

Футболісти “Челсі” раділи виходу в 1/4 фіналу ЛЄ, де зіграють зі “Славією” з Праги. Хороший суперник для проходу в півфінал. Втім, скромна команда з Чехії, яка за складом і бюджетом поступається “Динамо”, цього сезону феєрить і демонструє чоловічий характер.

Гравці “Челсі” насолоджувалися тріумфом у Києві. Футболісти дякували своїм вірним фанатам, які здолали велику відстань та прилетіли в Україну, а також подарували свої ігрові футболи для українських юних вболівальників. Надзвичайно милий момент, особливо, на втомлених та засмучених гравців “Динамо”, які хотіли чимшвидше заховатися після такого фіаско.

“Як я до такого дожив?”, – єдине питання, яке вирвалося з вуст вболівальника, який йшов до виходу зі стадіону. Такий рахунок на табло став шоком для багатьох. Знову заговорили про відставку Хацкевича. Можливо, головному пора дійсно над цим задуматися? Це навіть був не найсильніший і не найвмотивованіший склад “Челсі”. Так би могли влетіти ще з більшим рахунком. Головному тренеру пора на вихід, якщо він не може побудувати гру команду так, щоб у сумі двох матчів не пропустити 8 голів. Серйозно, багато б тренерів після такого провалу вже б подали у відставку. Олександр Миколайович, чого ви чекаєте?

Софія Дорощук, Київ, спеціально для “Брутального Футболу”


Menu Title