Фернандо Морієнтес. Мавр, що зробив свою справу

25 Вер, 2015| автор:

Рубрика «Зірки 90-х» повертається після відпустки із розповіддю про іспанського нападника, який не перебуваючи на провідних ролях, здобув величезну кількість трофеїв, і що найважливіше – шанування і любов від вболівальників.

Фернандо Морієнтес народився 5 квітня 1976 року в маленькому іспанському містечку Касересі. З п’ятирічного віку малий Фернандо почав буцати м’яча в спортивній школі аматорської команди міста Толедо, куди переїхала сім’я Морієнтеса. Невдовзі перспективного юнака запримітили скаути клубу «Альбасете» і завербували Фернандо до своїх лав.

В цьому клубі Морієнтес дебютував у Примері – це трапилось восени 1993-го року, коли 17-річний форвард вийшов на поле в матчі проти «Тенеріфе». Лише дві гри за команду провів Фернандо у своєму дебютному сезоні у великому футболі, однак адаптація до топ-рівня пройшла успішно і вже в наступному чемпіонаті на рахунку молодого нападника було 7 голів у 26 матчах за клуб.

Вже в 1995-му році Морієнтес переходить в «Реал Сарагосу». 13 голів у 29-ти матчах – таким став доробок Фернандо у новому клубі в перший же сезон. З того ж часу Морієнтес регулярно запрошується до лав збірної Іспанії U-21. Разом із такими майбутніми зірками як Рауль, Гаїска Мендьєта та Іван де ла Пенья, Фернандо бере участь в молодіжному чемпіонаті Європи-96 і в Олімпійських Іграх в Атланті, де молодше покоління «фурії рохи» дійшло до чвертьфіналу.

Гра молодого нападника приємно вразила тренера мадридського «Реала» Фабіо Капелло і той вмовив керівництво клубу викласти 1 млн песет за талановитого гравця. Дебют Морієнтеса у «вершковій» футболці «Мадрида» вдався на славу – дубль у матчі проти «Саламанки». А всього у першому своєму сезоні в складі «Королівського клубу» Фернандо відзначився 12-ма забитими м’ячами. Тоді уже тренером «Реала» був Юпп Хайнкес, який застосовував успішну ротацію ударних форвардів команди – Морієнтеса та хорвата Давора Шукера. У Примері справи «вершкових» йшли не надто добре, то ж «Мадрид» зосередився на Лізі чемпіонів, адже в стані клубу марили здобуттям найпрестижнішого єврокубка, який вже більше 30-ти років не підкорювався іменитому «Реалу».

У розіграші Ліги чемпіонів 1997/98 фортуна таки посміхнулась «вершковим», а Фернандо Морієнтес відіграв не останню роль на шляху до тріумфу – забив чотири голи у тому розіграші Ліги. 20 травня 1998 року завдяки єдиному голу Предрага Міятовіча «Реал» переміг в фіналі Ліги чемпіонів «Ювентус» і цю перемогу пізніше Морієнтес назве найважливішою у своїй кар’єрі.

Незадовго до цього, у березні 1998-го року Фернандо дебютував і в складі національної збірної Іспанії – вийшов в основі товариського матчу проти шведів і забив два супершвидких м’ячі (на 2-й і 6-й хвилинах гри). Морієнтес вирушив разом з командою до Франції, узявши участь в розіграші Чемпіонату світу, однак там його чекало суцільне розчарування – «фурія роха» провалила Мундіаль, навіть не вийшовши з групи.

Наступний клубний сезон ознаменував становлення смертоносного дуету форвардів «бланкос» – Морієнтеса і Рауля Гонсалеса. Сам Фернандо забив 19 м’ячів, але клуб не виграв жодного значимого трофею (обмежившись здобуттям Міжконтинентального кубка).

У сезоні 1999/2000 «Мадрид» знову зробив ставку на європейський успіх, «зливши» внутрішні змагання на користь звитяги в Лізі чемпіонів. Перед початком сезону на «Сантьяго Бернабеу» прибув зірковий французький форвард Ніколя Анелька, якому прогнозували місце в старті клубу. Однак, новачок не зміг міцно закріпитись в основі «Мадрида», натомість Морієнтес максимально плідно використовував наданий йому ігровий час. Фернандо відзначився 12-ма забитими голами в Примері, а у Лізі чемпіонів «Реал» знову зіграв успішно – у фіналі проти «Валенсії» саме Фернандо відкрив рахунок і саме той гол він вважає найбільш пам’ятним у своїй кар’єрі.

Однак, ці успіхи не забезпечили Морієнтесу місця в заявці «фурії рохи» на Євро-2000. Фернандо змушений був спостерігати за перипетіями європейського футбольного форуму з екрану телевізора. А перед початком сезону 2000/01 президентом «Реала» став Флорентіно Перес і почалась епоха «галактикос».

«Мадрид» став чемпіоном Іспанії та дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів. Вже в наступному сезоні мадридський суперклуб знову тріумфував у Лізі чемпіонів, а Фернандо Морієнтес відзначився 21-м голом у «вершковій» футболці. Однак, влітку 2002-го року «Мадрид» підписав бразильського голеадора та свіжоспеченого чемпіона світу Роналдо, тож позиції Морієнтеса як гравця основи суттєво похитнулись. До цього, Фернандо взяв участь у розіграші першого азійського Мундіалю, відзначився трьома голами, однак іспанці поступились в серії післяматчевих одинадцятиметрових збірній Південної Кореї в 1/4 фіналу того Чемпіонату світу.

У сезоні 2002/03 Ель Моро (Мавр, кличка Морієнтеса серед «вершкової» торсиди) зіграв лише 18 матчів, а влітку 2003-го клуб вирішив віддати його в оренду французькому «Монако». Досвідчений форвард швидко адаптувався в команді, став її лідером та основним бомбардиром, відзначаючись як у матчах чемпіонату Франції, так і в Лізі чемпіонів.

В сезоні 2003/04 «Монако» сенсаційно пробився до фіналу Ліги чемпіонів, в плей-оф подолавши мадридський «Реал» (яка іронія!) і лондонський «Челсі». У вирішальному матчі, щоправда, монегаски поступились «Порту» Жозе Моурінью, як то кажуть, без варіантів, але Фернандо Морієнтес не залишився без відзнаки – із 9-ма голами він став найкращим бомбардиром турніру.

Успішний виступ Ель Моро забезпечив йому місце в заявці національної збірної на Євро-2004. Але «фурія роха» провалила цей чемпіонат, не вийшовши із групи. Сам Морієнтес відзначився на турнірі одним голом.

Після повернення з французької оренди до складу «вершкових», Фернандо не вдалось повернути собі втрачені позиції – він став лише четвертим форвардом «Реалу» після Рауля, Роналдо та свіжого придбання мадридців – Майкла Оуена. Записавши до свого активу 3 голи в 21-му матчі, у зимове міжсезоння 2005/06 Морієнтес відгукнувся на запрошення Рафаеля Бенітеса та підписав контракт із «Ліверпулем». Однак, англійський вояж нічим видатним для Ель Моро не завершився (окрім хіба що здобуття Кубка Англії), і він повертається на батьківщину, де підписує трирічний контракт із «Валенсією».

У сезоні 2006/07 Морієнтес бадьоро і гучно повернувся на «велику сцену» – забив 19 м’ячів за «кажанів». Але в наступних сезонах почав значно здавати у формі, все ж залишаючись лідером і авторитетом для молодих гравців «Валенсії». У 2008-му році Фернандо вперше у кар’єрі виграє Копа дель Рей.

У 2009-му році на правах «вільного агента» Морієнтес знову вирушає до Франції, цього разу до лав марсельського «Олімпіка». А по завершенні сезону в статусі чемпіона Франції і володаря Кубка французької Ліги оголошує про закінчення кар’єри гравця.

Ще раніше, у 2007-му році Фернандо завершив виступи у складі національної збірної Іспанії. Із 27-ма голами в 47-ми зустрічах він й досі займає пяту позицію серед найкращих бомбардирів «фурії рохи». Нажаль, в футболці збірної Морієнтесу не вдалось виграти нічого значимого, а період домінування іспанців у світовому футболі розпочався якраз після того, як Ель Моро припинив у ній виступати.

Певний час про Фернандо не було нічого чутно, він зосередився на своїй сім’ї, і проводив багато часу з дружиною та чотирма дітьми. А відпочивши від футболу, в січні 2012-го року, Ель Моро стає тренером молодіжної команди клубу «Уракан». Ще через півроку, Морієнтес повернувся до «Мадрида» в якості тренера однієї з юнацьких команд в структурі клубу – «Хувеніль Б». Також Фернандо устиг побувати в Україні та Польщі під час Євро-2012 в якості експерта для іспанського телеканалу.

Влітку 2015-го року медіа-простором поширились чутки про те, що Морієнтес може стати одним із помічників Рафаеля Бенітеса, якщо того призначать головним тренером «Мадрида». Однак, невдовзі Ель Моро очолив команду Сегунди Б (третього за рангом дивізіону іспанського футболу) «Фуенлабраду».

Цей тренерський досвід став першим для Морієнтеса в якості роботи із дорослою командою, і хтозна, може через кілька років він уже роздаватиме вказівки футболістам із тренерської лави «Королівського клубу». Клубу, якому він відслужив вірою і правдою, як справжній шекспірівський персонаж, достойно зробив свою справу – забивав вирішальні голи та створював моменти для партнерів.

І незважаючи на те, що серед сузір’я «галактикос» він не був найяскравішим, але вклад в успіхи клубу Морієнтес вклався на повну, за що і здобув повагу та любов мадридської торсиди.


Menu Title