Фінал Ліги чемпіонів: навколофутбольний “паті хард”

29 Тра, 2018| автор:

«Брутальний Футбол» підготував для вас два матеріали про головну спортивну подію, що відбулась цього року в Україні. Зусиллями наших журналістів – Карини Шпорт та Анастасії Обертосової, ми спробуємо передати вам частинку свята, що тривало минулого тижня в столиці України. Сьогодні до вашої уваги стаття про магічну ауру, що наче виринула з літа 2012 року, охопила центр Києва і оточувала своїм електричним зарядом найважливіший клубний матч футбольного сезону. Детальніше – далі в публікації Карини Шпорт…

Фінальний матч Ліги Чемпіонів вже обговорили і розібрали по кісточках всі, кому тільки не лінь. Тому цей репортаж сконцентрований переважно на навколофутбольних моментах: фестивалі «Champions Festival», волонтерах, які брали участь в організації фіналу, фанатах, вболівальниках і просто на неймовірній атмосфері футбольного свята. Про все за порядком.

Коли спочатку з’явилася можливість податися на волонтера фіналу Ліги Чемпіонів і взяти участь в організації, ні секунди не сумніваючись, одразу ж заповнила заявку. Далі були довгі очікування, інтерв’ю, знову очікування. І ось, після майже чотирьох місяців, ти потрапляєш в число обраних 507 волонтерів. Тренінг для волонтерів фестивалю «Champions Festival», куди вибрали вашу авторку, проходив у середу в будівлі Київської міської державної адміністрації. Навчання волонтерів співпало з невеликим мітингом киян, які зібралися під стінами і вимагали у чиновників виділити землю, що трохи здивувало іноземних волонтерів. Але, на щастя, цей мітинг був тихим і мирним.

33691470_1304754796335831_4110150906178174976_n

«Champions Festival» – це щорічний фестиваль, який проходить в місті, яке приймає фінал Ліги Чемпіонів. Він абсолютно безкоштовний для відвідування і починається за кілька днів до матчу. У Києві фестиваль стартував у четвер, 24 травня, і тривав до вечора неділі, коли в столиці за збігом долі  відзначали ще й день міста.

На фестивалі було організовано безліч локацій від партнерів, де можна було взяти участь в розіграші різних призів і потрапити на фото і автограф-сесію з відомими футболістами та тренерами. Також на території перебували магазини, галерея, футбольне поле, де бажаючі могли пограти, фуд-корт, сцена, де щодня проходили концерти і це далеко не весь перелік розваг.

Одним з найбільш пам’ятних і довгоочікуваних моментів фестивалю був невеликий футбольний турнір, в якому брали участь команди легенд «Реала», «Ліверпуля», Ліги Чемпіонів та команда друзів Андрія Шевченка. У фіналі цього турніру грала команда «Друзів Шевченка» проти зірок «Реалу». Матч завершився бойовою нічиєю 3:3.

Всі гості фестивалю могли взяти участь у квесті в рамках якого потрібно було пройти через шість локацій (сфотографуватися з кубком, відвідати зони #WePlayStrong і #EqualGame, пройтися по галереї і показати свої навички в 2 football skills зонах), отримати печатку за кожне виконане завдання і обміняти на приз в інфо-центрі. Серед призів були брендовані галстуки і хустки, ручки, значки, брелочки, блокноти, парасолі, передматчеві програмки, футболки і багато-багато іншого, так що багато відвідувачів не тільки насолодилися неповторною атмосферою передодня фіналу, а й пішли з пам’ятними сувенірами.

Як волонтеру, мені вдалося побувати на багатьох локаціях і спробувати себе в різних сферах: розповідати людям про фестиваль і квест, контролювати виконання завдань і нагороджувати людей заповітними печатками, видавати подарунки тим, хто чесно впорався з усіма завданнями. Перебуваючи на фестивалі і до, і після волонтерської зміни, мені вдалося повністю відчути і поринути в атмосферу, що там панувала, яку я зараз спробую передати вам.

З першого дня на фестивалі було багато іноземних гостей, хоча їх кількість збільшувалася з геометричною прогресією, чим ближче час підходив до фіналу. Також було багато сімей з дітьми, літніх уболівальників і груп юних футболістів, яких привозили з різних міст України.

33788808_1304762446335066_3352471288789598208_n

У четвер нерідко зустрічалися французи і німці, які приїхали на фінал жіночої Ліги Чемпіонів. А з п’ятниці Київ просто захопили фанати «Ліверпуля». Як на території самого фестивалю, так і в ресторанах на Хрещатику і в інших центральних районах Києва було видно переважно червоні футболки. Звідусіль чулися їхні пісні і заряди, які англійці з радістю повторювали по колу на камеру для кожного туриста або журналіста, які до них підходили.

Незважаючи на те, що в Києві дуже сильно підняли ціни на оренду номерів у готелях, гостелах та квартирах, фанати явно знайшли де зупинитися: вони приїхали заздалегідь і більшість вирішила навіть залишитися на один або кілька днів після фіналу. Кореспонденту «Брутального Футболу» вдалося поспілкуватися з деякими із них.

Знайомтеся, це Кванц з Бірмінгема.

33871891_1304761599668484_5416351358263492608_n

- Чи сподобався тобі Київ?

– Дуже гарне місто, чудові люди… Дуже хороше!

- Що ти думаєш стосовно фестивалю?

– Все теж сподобалося, цілком хороший фестиваль. Ми добре провели час, тут багато всього відбувається і досить весело.

- Де ж ви з друзями зупинилися в Києві?

– В дійсно непоганому місці. Ми там вже дві ночі і нам комфортно. Там не шумно. Ми можемо прийти коли хочемо, це зручно.

- До коли ви залишаєтеся в Києві?

– Я залишаюся в Києві до вівторка. Так що я подивлюся фінал. Це буде важка гра, але я вважаю, що «Ліверпуль» переможе. Навіть якщо «Ліверпуль» не зможе виграти, я постараюся добре провести час.

А ось ці два хлопці – Скіп і його друг Мартін.

34018173_1304761609668483_7078457878809411584_n

- Звідки Ви родом?

– Взагалі ми з Ірландії, але ми прилетіли на матч з Австралії. Ми летіли сюди 22 години, щоб подивитися фінал. Але це того варте.

- Що ви можете сказати про Київ?

– Поки нам все подобається. Дешеве пиво, все навколо щасливі. Дуже хороший курс валюти.

- Де ви зупинилися в Києві?

– Ми орендували квартиру по сервісу «AirBnB» в 5 хвилинах звідси за 2000 австралійських доларів на 3 ночі. Але знову-таки, це варто того, щоб перебувати тут. Така можливість, можливо, випадає раз в житті. А в понеділок ми відлітаємо до Ірландії.

- Що ви очікуєте від фіналу, як закінчиться матч?

– «Ліверпуль» переможе 3:1, Салах заб’є хет-трик.

В цілому, склалося враження, що підтримати «Ліверпуль» з’їхалися люди з усієї Англії. Зустрічалися серед фанатів «червоних» і представники інших країн.

Звичайно, деякі залишилися незадоволеними тим, що ціни на житло підняли, але хто хотів – все одно знайшов спосіб, де зупинитися. Були фанати, які брали з собою намети. Багатьох приймали у себе кияни, в тому числі і деякі волонтери, які брали участь у фіналі.

33940239_1304759879668656_4251744811012325376_n

Іспанці і просто фанати «Реалу» переважно приїхали в день матчу і зрівняли кількість червоних і білих футболок в центрі міста. До цього в формі «вершкових» в центрі зустрічалися найчастіше або самотні, або фанати літнього віку.

Я також поспілкувалася з деякими з них. Першою мені зустрілася Естефанія з Мадрида, яка спокійно відпочивала в тіні і спостерігала за тим, що відбувається на фестивалі.

33943770_1304762459668398_2092287936652378112_n

- Коли ви прилетіли до Києва?

– Сьогодні о 7 ранку.

- Як вам фестиваль, ви вже встигли тут пройтися?

– Так мені подобається. Мені подобається це місце. Але я не гуляла по інших частинах міста.

- Ви залишитеся в Києві після матчу?

– Я їду вночі після матчу, у мене літак в 5 ранку.

- Який ваш прогноз на гру?

– 2:0 на користь «Реалу».

Наступними, з ким довелось познайомитися, стали ось ці веселі іспанці.

33814007_1304763133001664_8328015576345608192_n

Насправді вони підійшли до мене першими, побачивши форму і акредитацію, щоб дізнатися чи буде пиво продаватися весь день. А далі розмова зав’язалася і перетворилася в міні-інтерв’ю:

- Представтесь, будь ласка.

– Мене звуть Педро, я з Мадрида.

- Коли ви прибули до Києва?

– Цим ранком.

- Чи залишитеся ви тут на ніч?

– Так, на один день.

На мої питання про їх враження від Києва, вони відповіли, що місто їм сподобалося, хоча в голосі відчувалася іронія, адже погуляти по інших частинах Києва їм на той момент ще не вдалося. Фанати з Іспанії намагалися безцеремонно обмінятися зі мною футболками, з ними обов’язково необхідно було вітатись обіймами і поцілунками. В цьому плані спілкуватися з фанатами «Ліверпуля» було набагато легше і приємніше.

33778487_1304759899668654_9007229023159320576_n

Фестиваль, за почутими мною під час спілкування відгуками, всім іноземним гостям сподобався. Судячи з усього, як і англійцям так і іспанцям, особливо через дешеве пиво, за яким шикувалися величезні черги.

- Як ви думаєте, як закінчиться матч?

– 3:1. Один гол заб’є Роналду, один гол заб’є Іско і ще один заб’є Кейлор Навас, – пожартував іспанський уболівальник.

У день фіналу на фестивалі було дуже багатолюдно, на всі локації шикувалися величезні черги. Однак, до 8 вечора все поступово стихло, тому що частина уболівальників вирушила на стадіон або в фан-зони своїх клубів, які тоді ще розташовувалися в парку Шевченка і біля Палацу Спорту, а інша частина, яка не купила квитки, поїхала на Контрактову площу, де велася трансляція з великого екрану.

На Контрактовій площі було так багато людей, що деякі особливо винахідливі і сміливі вилізли на дах будівлі, що стояв позаду.

33944189_1304763319668312_2797168584768356352_n

Були й ті, хто купував квитки на колесо огляду, щоб подивитися матч з висоти хоч якийсь час. Однак, незважаючи на тисняву, атмосфера тут теж панувала прекрасна. Люди намагалися час від часу заряджати на підтримку улюблених команд. Всі затамовували дихання під час особливо гострих моментів, і видихали, коли у ворота їхньої команди не забивали гол. На площі зібралося багато іноземців, а також з’їхалися люди з усієї України. Під час трансляції матчу мене не покидало відчуття, що я є частиною єдиного цілісного організму, здавалося, всі навіть дихають в унісон.

33745982_1304763379668306_195920340570865664_n

Після закінчення матчу вболівальники «Ліверпуля» зовсім поникли і покидали площу в сльозах, а радість фанатів «Реалу» було чутно у всіх куточках міста ще довго. Фанати «Ліверпуля» постаралися швидко взяти себе в руки і з часом їх спів відновився, хоча і не в такому масштабі.

У неділю на Хрещатику святкували День Києва, проте, всі футбольні активності все ще працювали. Іноземці теж приходили, але більшість ліниво пили пиво біля фуд-корти, лежали на траві або в спокійній атмосфері знайомилися з локаціями на фестивалі.

33764256_1304754879669156_3072630225012523008_n

П’ять днів пролетіли зовсім непомітно і абсолютно не віриться, що більше не буде цих натовпів іноземців з розами і прапорами своїх улюблених футбольних клубів, які співають пісні і викрикують заряди в центрі міста. Волонтери більше не будуть поспішати на свої зміни, а діти не будуть щодня брати участь у квестах, щоб зібрати побільше пам’ятних сувенірів з цього фіналу. Опинившись в самому серці цього футбольного свята, анітрохи не шкодую, що не потрапила на стадіон, маючи по суті таку можливість. Я познайомилася з чудовими людьми і такі моменти залишаються в пам’яті на все життя.

Проте на матч потрапила моя колега Анастасія Обертосова, яка розповість про іншу сторону фіналу Ліги чемпіонів – те, як це величне дійство виглядало зсередини. Про це ми прочитаємо вже у наступному матеріалі «Брутального Футболу»…

Карина Шпорт, Київ, спеціально для «Брутального Футболу».


Menu Title