Ідеальний формат чемпіонату України

21 Лис, 2018| автор:

 

Ми знову повернулись до цієї теми. Як же нам проводити нашу рідну УПЛ. Головний тренер київського Арсеналу В’ячеслав Грозний захотів розширення чемпіонату, і понеслась. Хто тільки не висловлювався на цю тему. І тренери клубів, і їхнє керівництво, і представники телетрансляторів, і, навіть, президент з віце-президентом УПЛ. Звісно, кожен має свою думку та своє бачення. Комусь здається, що 12 клубів зараз – оптимальний варіант, а комусь і 16 замало. Хтось побоюється, що багато клубів Першої ліги не мають відповідних умов для участі у прем’єрці (стадіон, газон, фінансування та багато чого іншого), а хтось думає, як же провернути усю цю зміну формату.

До речі, досить легко. Так, чемпіонат України зараз в самому розпалі. І, в принципі, про ніяке розширення чи скорочення не може бути і мови. Грають 12 команд: 1 вилітає, 2 грають перехідні матчі. Тобто, в наступному сезоні теж має бути 12 клубів. Але, камон, це ж чемпіонат України. Тут можна робити все, що захочеш. Ми як одна команда Ліги Сміху, в якій “может произойти все, что угодно”. Якщо я правильно зрозумів віце-президента УПЛ пана Маркіяна Ключковського, то до 31 березня спокійно можна реорганізувати наш турнір як заманеться. Так, спочатку почнемо грати, а потім будемо уже думати над правилами цієї гри. Тобто цілком можливий такий варіант, що десь у грудні збираються на конгрес УПЛ, ФФУ, ПФЛ – всі, хто захоче, одним словом. Та й вирішують – потрібні зміни: “нехай тепер за пряму путівку в ЛЧ чемпіон країни грає матч зі Львовом (а що, вони даремно оце з 2 ліги скакнули, чи що); остання команда тепер не вилітає, а грає перехідний матч з… Ну, нехай 13 командою Першої ліги (13 – моє улюблене число просто), а пряму путівку в ЛЄ отримає не володар кубка чи бронзовий призер, а та команда, у якої буде найкраща середня відвідуваність. Треба ж якось повертати людей на трибуни – ось і мотивація. Хочете Арсенал, Мілан, Севілью? Спочатку – Олімпік, Десна та Чорноморець.

2

Звісно, цей формат з двома шістками треба змінювати, це 100 відсотків. Чому? З ряду причин. По-перше, 2 шістка не викликає взагалі ніякого глядацького інтересу. От прям взагалі! От прям ніякого! Хоч там половина команд буде вилітати, а половина – грати перехідні матчі. І нічого ти з цим не зробиш. По-друге, в цій самій другій шістці, завжди є команди, яким уже нічого не потрібно, і вони просто дограють чемпіонат. Вони і не вилетять, і в зону перехідних матчів не потраплять, і за Лігу Європи не зачепляться. Все, що в них є – багато товариських матчів до червня місяця. Ну і, по-третє, просто неймовірно дратує те, що Динамо з Шахтарем грають по 6 разів за сезон. Суперкубок, потім Київ, потім Харків, знову Київ, знову Харків, ще ж звісно фінал кубка (чвертьфінал в цьому році). Дербі потроху втрачає свою значимість. “Так сладок мед, что, наконец, он горек. Избыток вкуса убивает вкус”.

3

Давайте допоможемо Томасу Грімму і ко знайти ідеальний формат.

1) Швейцарський варіант

Ніякого розширення. Клуби і так зникають, як вболівальники на трибунах ближче до зими. Беремо за приклад Швейцарську Суперлігу та скорочуємо до 10 команд. Трошки оптимізуємо та отримуємо такий чемпіонат: граємо в 4 кола, перші 2 місця – зона ЛЧ; 3, 4 та 5 місця – зона ЛЄ; 7 і 8 місця – перехідні матчі з Першою Лігою; 9 і 10 – до побачення на виліт. Оце буде боротьба, лише уявіть собі. Від ЛЄ до Першої Ліги – кілька сходинок в турнірці. Дійсно, тоді буде “все по-настоящему”.

2) Чеський варіант

Розширюємо таки нашу лігу. Ура, товариство, ми повернули 16 клубів! Але ж грати просто в 2 кола якось нуднувато. Можна ж придумати щось цікавіше. Он, як чехи роблять. Після того, як 2 кола відіграли, команди поділяться на три групи: групу для визначення чемпіона (1-6 місця), групу за право брати участь в Лізі Європи (7-10 місця) і групу за право залишитися в лізі (11-16 місця). Команди з кожної групи зіграють міні-турніри. В підсумку в Чеській лізі 1 та 2 місця виходять в ЛЧ, 3 –  в ЛЄ. Ще одна путівка в Лігу Європи розігрується так: команди, які посіли місця з 7 по 10 грають між собою за системою плей-оф. Переможець цього міні-турніру в двоматчевому фіналі зустрічається з командою, що зайняла в чемпіонській групі 4-те місце. Переможець фіналу отримує право брати участь в кваліфікаційному раунді Ліги Європи. Звичайно, треба ще дошліфувати, хто що отримає по закінченню сезону. Але такий варіант має право на життя.

3) Бельгійський варіант

Мабуть, найзаплутаніший чемпіонат в світі. Тут також грають 16 команд. “Після стандартного двоколового турніру команди розбиваються на дві групи. Клуби, що зайняли місця з 1 по 6, визначають чемпіона, з 7 по 15 місця – отримують право поборотися за путівку в Лігу Європи. 16-а команда вилітає одразу. У чемпіонській групі очки, які команди набрали на першому етапі, діляться на два. Команди, що розташувалися на 7-15 місцях, а також три кращих представника Першого дивізіону Б (!), розбиваються на дві групи по 6 команд і починають свій двохколовий міні-турнір з 0 очок. Переможці груп (команди з 7 по 15 місця) грають в матчах плей-оф, переможець якого в свою чергу виходить на команду, яка зайняла 4-те місце в чемпіонській групі. Вони розігрують так званий «тест-матч», переможець якого отримує місце в Лізі Європи. Також в Лігу Європи потрапляє 3-тє місце чемпіонської групи. Перші дві команди відправляються в Лігу чемпіонів”.

Фух. А казали, що Ліга Націй – складний для розуміння турнір. Ну, як то кажуть, а “чо б і нє”? Цікаво буде? Буде. Мотивація у всіх є? Є. Звісно, що хтось із наших клубів кінець-кінцем заплутається та не буде розуміти, за що він бореться – за Лігу Чемпіонів чи перехідні матчі з Першою Лігою. Та спробувати можна. Як казав один персонаж: “Ну, я попробовал, не попробовал бы – жалел”. А не вийде – то повернемо все як було. Це ж наш чемпіонат, що хочемо – те й робимо.

4) Аргентинський варіант

Ай, гулять – так гулять. Хто не знає – в Суперлізі Аргентини грають 26 клубів. А ми теж так можемо. Беремо та й об’єднуємо Прем’єр лігу та Першу Лігу. Ну і назвемо це все нехай – Суперліга України. А, як звучить! Але ж треба ще трошки додумати, щоб у всіх була якась мотивація. Нехай по традиції перші 2 місця – ЛЧ; 3, 4 та 5 – ЛЄ. Три команди вилітають, ще три грають перехідні матчі. Декілька команд борються за Кубок Української Ліги, хтось за Кубок Інтертото, ще хтось – за Кубок Ярмарок. Щоб усі брали участь в цьому “празднике жизни”. Оце буде “камон, плей!

5) Суб’єктивний варіант автора

А якщо серйозно, то, на мою думку, переходити на формат чемпіонату з 16 командами, звісно, потрібно. Але поступово. З 12 до 14, з 14 до 16. Коли це таки станеться, встановлюємо такий регламент – граємо в 2 кола. 1 і 2 місця (ну, Шахтар і Динамо тобто, чи Динамо і Шахтар) – Ліга Чемпіонів; 3, 4, 5 – Ліга Європи. 16 і 15 місця вилітають напряму, 14 – грає перехідний матч з 3-ою командою Першої Ліги. Справедливо? Більш ніж.

Ну і щоб з клубів Першої Ліги хтось міг підвищитись у класі – необхідно пом’якшити до них вимоги. Хоча б відмінити до біса ці чемпіонати U21, U19, U17, U10, чи які там ще є, та зробити один молодіжний чемпіонат.

Уже в грудні пройде конгрес, на якому знову обговорюватиметься питання формату УПЛ. Маємо надію, що він відбуватиметься під девізом “Перемен требуют наши сердца”.

Ярік П’ятницький, спеціально для Брутального Футболу


Menu Title