Ігор Коломойський і “Дніпро” – історія одного вбивства. Частина 2: зовнішній лоск і близькість катастрофи

20 Лип, 2019| автор:

Продовження трилогії Михайла Юхименка про злет і падіння “Дніпра” Ігоря Коломойського.

Першу частину можна прочитати тут: Ігор Коломойський і «Дніпро» – історія одного вбивства. Частина 1: порятунок футбольного титана і становлення імперії

17 серпня 2010 року. Офіційно: форвард “Шахтаря” Олександр Гладкий переходить у “Дніпро” за 7 мільйонів євро. Трансфер дивує вболівальників, скептично налаштованих  до футбольних якостей “Саши Полєна”, однак більше вражає витрачена на нього сума – дніпряни ніколи стільки не платили за одного гравця. Тоді ніхто й подумати не міг, що це лише пролог до справжнього фінансового безумства, але всього за два місяці Ігор Коломойський дасть добро на підписання 4-річного контракту з новим тренерським штабом. Його очолить володар Кубка та Суперкубка УЄФА, екс-тренер “Севільї”, “Реала”, “Тоттенгема” та ЦСКА – Хуанде Рамос.
Хуанде Рамос, тренер "Днепра"За одними джерелами, він отримував $ 4 млн на рік, за іншими – цілих $ 6 млн, а загалом, разом з усіма бонусами, іспанець повинен був заробити близько $ 20 млн. Так “Дніпро” Ігоря Коломойського вийшов на шлях максимального піднесення, наблизившись до золотих медалей у внутрішніх змаганнях та у Лізі Європи. Втім, саме в ці роки за блискучим фасадом бази у Придніпровську сіялись зерна майбутнього краху.  

Перетворення “Дніпра” у футбольного монстра

Хуанде Рамос не був першим відомим європейським коучем в українському футболі, однак ні Бернд Штанґе, ні Бернд Шустер, ні навіть Невіо Скала з Мірчею Луческу на момент приїзду до Неньки не мали такого високого статусу – іспанець і єврокубків мав побільше, і працював виключно по топах. Щоправда, наприкінці “нульових” кар’єра Рамоса явно пішла на спад: з “Тоттенгемом” він виграв Кубок Ліги, але зайняв 11 місце в АПЛ, в “Реалі” нарвався на “Барселону” Ґвардіоли та перестановки в керівництві “вершкових”, а з ЦСКА розірвав контракт через місяць після підписання – москвичі не потягнули його трансферних апетитів. “Дніпро” став останнім шансом на реабілітацію Хуанде.

Для Ігоря Коломойського це призначення також стало критичним. Він остаточно розчарувався у вітчизняних тренерах, а після призначення Рамоса натякнув на можливість свого відходу від футболу:

“Я решил перейти на другой количественно-качественный уровень и принял для себя решение, что если и с этим “красавцем” ничего не получится, то тогда нужно завязывать с этим делом и заниматься другим видом спорта. В буру буду играть, или заниматься боксом. Я выделил столько средств, сколько они смогут освоить”, – заявив олігарх в інтерв’ю Ліга.net в 2010 році.

Деякі фанати “Дніпра” навіть сприйняли ці слова з оптимізмом, наївно сподіваючись на продаж клубу в разі невдачі чергової інтриги президента. Тоді ще ніхто не міг уявити, що дніпровський проект може бути просто-напросто закритий. Ще більше оптимізму додалося після перших трансферів – про таких футболістів раніше навіть не могли мріяти.

Трансферы ФК "Днепр"

Сума трансфера Кулакова невідома, але transfermarkt.de в той час оцінював його в 1,5 млн євро. “Металіст” за чутками, пропонував “Ворсклі” більше двох, тому “Дніпро не міг заплатити менше цієї суми.

Всього за два трансферних вікна Ігор Коломойський витратив до 55 млн євро. Після літа 2011-го основний склад команди Рамоса вже сформувався, тому скаути “Дніпра” стали звертати більшу увагу на внутрішній ринок. Зокрема, із “Шахтаря” повернули Євгена Селезньова та підписали Артема Федецького, у “Чорноморця” придбали Сергія Політила, а в оренду взяли Олександра Алієва та Дениса Бойка. Крім того, з “Арсенала” забрали Сандро Кобахідзе та Майкла Одібе.

Переходи центрбека Дуґласа з “Васко до Ґами” (€ 3 млн) та португальця Бруну Ґами з “Депортиво” (€ 2.5 млн) у 2013 році стануть останніми великими трансферами дніпрян в епоху Хуанде Рамоса.
Безимени-1
Вихід “Дніпра” на європейський ринок вразив не тільки Україну. В основному складі “синьо-біло-блакитних” опинилися одразу два футболіста національної збірної Хорватії, тому навколо гендиректора Андрія Стеценка почали крутитися хорватські агенти – зокрема, Івіца Піріч. Нинішній президент “Арсенала-Київ” співпрацював з Младеном Бартуловичем, допоміг при переході Ніколи Калініча з “Блекберна” й вів важкі переговори із загребським “Динамо” щодо трансферу Шиме Врсалько, а також рекламував Ніко Кранчара та різноманітних хорватських проспектів. Також він пропонував Стеценку відкрити футбольну академію у Далмації, однак далі розмов справа не пішла. Всього за кілька місяців тут відкрила свою школу “Барселона”.

“Дніпро” став першим українським клубом, який систематично працював на топових європейських ринках – “Шахтар” та “Металіст” зосередили свої зусилля на Латинській Америці, а “Динамо” до приходу Олега Блохіна міксувало цей же вектор з роботою по Балканах і Африці. Втім, і на території своїх конкурентів дніпряни почувалися доволі непогано, про що свідчать трансфери Дуґласа та Жуліано.

Гідно “синьо-біло-блакитні” трималися і в боротьбі з європейськими акулами. Показовою була епопея з переходом центрбека “Насьоналя” Себастьяна Коатеса, за якого зчепилися “Дніпро” та “Ліверпуль”. Уруґваєць симпатизував мерсисайдцям, однак під час переговорів Ігор Коломойський подвоїв суму своєї пропозиції – Себастьян захитався, почав радитись з родиною, однак потім все одно обрав “Ліверпуль”. В Англії Коатес так нормально і не заграв, однак захисник знайшов себе в іншому сильному клубі – як і купа інших трансферних цілей “Дніпра” тих часів.
Неудачные трансфери и слухи вокруг покупок ФК "Днепр" в 2011-2014 годах

Перший повний сезон нового “Дніпра”: відродження з попелу та Стеценкогейт

Після впевненої весни сезону 2010/11 від дніпрян очікували розриву УПЛ, але вже восени вони несподівано скотились на дев’яте місце. У “синьо-біло-блакитних” відібрали очки не тільки Шахтар (1:3), “Динамо” (0:4) та Металіст (1:0), а й “Волинь” (1:2), “Зоря” (2:0), “Ворскла” (0:0) та “Чорноморець” (1:1). В ті дні тільки лінивий не критикував Хуанде Рамоса, а особливо запам’яталися Віктор Вацко та Йожеф Сабо. Перший після кожної невдачі “Дніпра” нагадував про зарплатню головного тренера, а другий видав просто феєричний розгром:

“Он просто дурит людей! Мы же видим, что он ничего не делает. Рамос просто радуется огромной зарплате в 3 миллиона за год. Но чем он ее заслужил? Почему наши молодые ребята-тренеры, как Максимов, Ковалец получают 100 тысяч, а он миллионы?…. Рамос ничего не достигнет, он не выведет “Днепр” на нужный уровень” – цитував Йожефа Сабо sportanalytic.com.

Час розставив усе по місцях. Ігор Коломойський не послухав критиків, а “Дніпро” ще до початку грудня повернувся на четверте місце. Навесні “синьо-біло-блакитні” зазнали лише однієї поразки (від “Динамо” у Києві), а у Донецьку втримали героїчну нічию з “Шахтарем” при термінально ангажованому арбітражі Віктора Швецова. Чемпіонат було завершено без медалей, але гра команди виглядала відверто обнадійливо.  

Перший повний сезон Хуанде Рамоса запам’ятався не тільки футбольним ренесансом “Дніпра”, а й грандіозним скандалом у керівництві. Його причиною стало непорозуміння між екс-капітаном Андрієм Русолом та гендиректором Андрієм Стеценком: перший у лютому 2012-го поскаржився у ЗМІ на відсутність обіцяної посади в клубі, а другий в тих же ЗМІ відповів, що Русол значиться працівником скаутського відділу, але не з’являється на роботі. Вболівальники, розгнівані незадовільними результатами, жахливим газоном та чутками про конфлікт Рамоса зі Стеценком, обрали сторону Русола й швидко перейшли до активних дій.

Ядром протесту стала група організованих “кузьмичів” на 16-му секторі “Дніпро Арени” (так званий “кружок”). За інформаційної підтримки “Неофіційного сайту “Дніпра” (народна назва – “Причал”) ці вболівальники форсили акції з вимогами відставки чинного гендиректора клубу. Хейт до “Шрека” вже давно був всебічним, тож до вибуху гніву не вистачало лише іскри.
"Днепр" без Стеценко!20 березня під час домашнього матчу проти “Ворскли” “кружок” розгорнув банер “Мы за Днепр без Стеценко”, однак у другому таймі до них завітала міліція з кийками. Бити, схоже, нікого не збирались – “космонавти” прийшли відбирати розтяжку, однак “кузьмичі” не поспішали її віддавати. Ультрас, побачивши штовханину з “акабами” на сусідній трибуні, несподівано знялися зі своїх місць і пішли на виручку – як наслідок, міліцію з ганьбою прогнали з 16-го сектора. Велике щастя, що під час цих подій нікого не затоптали.

Цікаво, що через п’ять років ультрас “Дніпра” розтягнуть банер “Мы сломаем вам Берёзу и развалим ваш Причал” – це було вираженням неприязні до СК “Дніпро-1″ та “Неофіційного сайту”, який форсив “жовто-чорних”. Так чи інакше, але у 2012 році Андрій Стеценко залишився у кріслі. Ні безлади на трибунах, ні низькі результати, ні проблеми з газоном не цікавили Ігоря Коломойського, хоча Андрій Русол посаду виконавчого директора таки отримав.

Вкрадене “золото” та війна “Дніпра” із самим собою

Початок сезону 2012/13 виявився настільки потужним, що вже після перших турів “Дніпро” почали називати реальним претендентом на чемпіонство. Перша поразка відбулася аж наприкінці вересня на “Донбас Арені”, коли переможний гол було забито з порушенням правил: перед взяттям воріт “гірники” розіграли стандарт в центрі поля ударом по м’ячу, що котився, а потім Мхітарян заліз у мінімальний офсайд. Олександр Денисов у студії “Великого футболу” намалював легендарну графіку з “трьома п’ятками”, намагаючись довести чистоту голу, однак матч запам’ятався не тільки цим перфоменсом.

Скандал розгорнувся через дії адміністратора “Шахтаря” Даміра Зіннатуліна у перерві. За словами Андрія Русола та Руслана Ротаня, той у підтрибунному приміщенні чинив тиск на арбітрів, вимагаючи виправити якісь помилки. Зі сторони Зіннатуліна одразу пролунала заява про наклеп, однак дуже скоро з’явилося відео, яке підтвердило правдивість слів дніпрян.

У наступному турі “Дніпро” переможе “Динамо” (2:1), але всього за тиждень команда сама собі вистрілила в ногу. У дуже складному матчі в Луганську дніпряни пропустили гол Даніло на 27-й хвилині, а вже на 32-й та 38-й Хуанде Рамос вдався до замін: Федецький зняв Мандзюка, а Канкава вийшов замість Олійника. Все б нічого, але на полі залишилось всього три українця – тобто, було порушено ліміт. “Дніпру” зарахували технічну поразку, відповідальність за яку головний тренер взяв на себе – втім, показово, що на лавці не знайшлося нікого, хто б вказав іспанцям на фейл.

Після першого кола про чемпіонство вже можна було не мріяти – “Шахтар” відірвався на 14 очок. Навесні “синьо-біло-блакитні” взагалі розклеїлися, зрештою втративши не тільки друге, а і третє місце в турнірній таблиці. Втім, інакшою картина була в єврокубках – там “Дніпро” впевнено пройшов кваліфікацію, розбивши чеський “Слован”, та потрапив у групу з “ПСВ”, “Наполі” та “АІКом”. Голландці були ефектно розбиті в обох матчах (2:0, 1:2), “АІК” також не оминула його участь (2:3, 4:0), а “Наполі” в Україні програв з рахунком 3:1 – щоправда, на “Сан-Паоло” Кавані оформить покер у ворота Лаштувки. В 1/16 фіналу ЛЄ дніпряни потрапили на “Базель”, несподівано поступившись – швейцарців у тому сезоні зупинить “Челсі” аж у півфіналі.

Але і тут не обійшлося без серйозних проблем клубу. В першу чергу, слід згадати про конфлікт “Дніпра” зі своїм опорником Дереком Боатенґом – за ганцем і раніше водилися дисциплінарні проблеми, а влітку 2012-го він озвучив у ЗМІ твердий намір покинути Україну. Зрештою, все закипіло перед матчем проти “Слована” в Чехії: Хуанде Рамос заявив про відмову Дерека виходити на поле через “психологічні проблеми” й повідомив, що цього футболіста для нього не існує – хай клуб вирішує, що з ним робити. Грецькі журналісти пов’язували демарш півзахисника з убивстом дніпровського бізнесмена Геннадія Аксельрода – дружина Боатенґа ніби-то стала свідком цієї події й відмовилась залишатися в Україні.

Зрештою, у лютому ганець втік до “Олімпіакоса”, хоча його контракт з “Дніпром” ще не було розірвано. Дніпряни подали позов у CAS, але справу програли: суд визнав Боатенґа вільним агентом, адже контрактні зобов’язання перед ним не виконувались – докази аналогічних дій футболіста у Лозанні не сприйняли. В 2014 році “Дніпру” доведеться сплатити борг по його зарплатні, адже клубу погрожували недопуском в ЛЧ.

Іншою проблемою залишався газон “Дніпро Арени”, який давно мав репутацію найгіршого огороду УПЛ. До цього вже встигли звикнути, але перед першим матчем 2013-го року (проти “Базеля”) були надії, що хоча б на один вечір поле підготують, як слід. Втім, клуб знову провалив своє завдання на зимові канікули – через відсутність нормального освітлення та циркуляції повітря траву вразив грибок. Хуанде Рамос був розлючений цим фактом, а “Дніпро” у меншості зіграв внічию й вилетів з Ліги Європи.
"Днепр" - "Базель"Сезон УПЛ 2013/14 згадується як найсильніший в історії українського чемпіонату – завжди скептичні вітчизняні вболівальники визнали цей факт ще під час проведення першості. На цей же момент припав і розквіт “Дніпра”, який після 25-го туру набрав 53 очка мав рівність із “Шахтарем” у турнірній таблиці – при цьому “гірники” двічі поступилися дніпрянам (3:1, 0:2), а ті мали матч у запасі. За весь сезон команда Хуанде Рамоса програла лише два матчі проти Зорі (1:3, 3:0), однак на фініші його підопічні несподівано поступилися у трьох турах поспіль – “Чорноморцю” (1:0), “Металісту” (2:1) та “Карпатам” (1:4).

“Дніпро” завершив чемпіонат на другому місці, хоча багато фанатів “синьо-біло-блакитних” і досі вважають свій клуб чемпіоном. Справа у відриві “Шахтаря” в 6 очок – саме стільки “гірники” набрали у безкомпромісних битвах проти “Іллічівця”. В єврокубках дніпряни так само постраждали від несправедливості: прорвавшись у плей-оф Ліги Європи через складну групу з “Фіорентиною”, вони розкатали на своєму полі “Тоттенгем” (1:0), а на виїзді вели з рахунком 1:0 – втім, Еріксен зі штрафного відквитав один гол. Потім Вертонген влаштував епічну симуляцію, через яку вилучили Романа Зозулю; в меншості дніпряни розклеїлись, пропустили ще два голи й вилетіли.

На цій мінорній ноті час роботи Хуанде Рамоса в Україні добіг кінця: на Донбасі почалася війна, тому іспанці, разом із Жуліано покинули команду – і навіть Ротань на деякий час опинився за її бортом. Ігор Коломойський пішов у губернатори, тому поразка “Копенгагену” в кваліфікації Ліги чемпіонів особливо не здивувала. І хоча епоха величі дніпрян завершиться лише через рік у Варшаві при Мироні Маркевичі, саме час роботи Хуанде Рамоса залишився у підсвідомості як момент перманентного щастя. Втім, і тоді все було далеко не ідеально.

Чемпіонство по провалах керівництва

Через жахливу організацію клубної роботи у сезоні 2013/14 “Дніпро” як мінімум два рази втратив перемогу у важливих матчах. Перший фейл стався у легендарному жовтневому дербі проти харківського “Металіста”, коли на “Дніпро-Арені” згасло світло. Цікаво, що для Хуанде Рамоса це був вже третій матч у кар’єрі, коли на стадіоні виникли проблеми з освітленням. Футболістам і тренерам “Дніпра” було дуже прикро, адже до перерви вони впевнено вели з рахунком 2:1 – фанати ж відривались, як могли:

Ті люди, які заходили на офіційний сайт “Дніпра” й читали матеріал про “Дніпро Арену”, максимально повно зловили іронію моменту. У статті виділявся такий момент:

Нельзя не отметить также, что на стадионе функционирует дизель-генератор, который позволяет во время матчей не зависеть от городской электросети, и таким образом «Днепр-Арене» не страшны случайные сбои.

“Дніпробленерго” одразу заявило, що проблема не на їх підстанції, а конкретно на стадіоні. О 21:15 делегат матчу Олексій Челишев із Севастополя прийняв рішення про припинення гри – а вже за 15 хвилин подача світла була відновлена! Пізніше заступник гендиректора “Дніпра” Дмитро Пелін заявив, що на арені була повністю заблокована робота програмного забезпечення освітлення – у клубі навіть зробили припущення щодо хакерської атаки. Так чи інакше, але Дирекція УПЛ прийняла рішення дограти другий тайм 12 грудня – і там “Металісту” вже вдалося відігратися. Поєдинок завершився внічию – 2:2.
"Днепр" - "Металлист"Ще більші проблеми з організацію роботи клуб продемонстрував у чвертьфіналі Кубка України 2013/14, в якому “Дніпру” випав виїзд до Одеси. Матч було заплановано на вечір 30 жовтня, тому команда вилетіла за добу до гри – і не змогла сісти через туман. Наступного ранку ситуація повторилася: літак з футболістами та тренерським штабом не приймали ні в одеському, ні в миколаївському аеропортах. В результаті той повернувся у Дніпропетровськ – матч так і не відбувся, а “Дніпру” знову зарахували технічну поразку.

Стався величезний скандал, адже “синьо-біло-блакитні” дійсно старалися прилетіти, а туман дійсно був непробивним. Втім, якщо вірити розслідуванню одеської сторони, ситуація для дніпрян виглядала не такою вже й форс-мажорною – прогноз погоди вони знали (а тоді дійсно стояли страшні тумани), до Одеси можна було виїхати вночі на поїзді, а керівництво клубу навіть не повідомило “Чорноморець” про проблеми. Більше того – у дніпропетровців в день гри ніби-то навіть не було літака:

Звісно, це версія однієї зацікавленої у “технарі” сторони, але загальна тенденція очевидна – продумана організація роботи сильною стороною роботи менеджерів “Дніпра” ніколи не була. Втім, якби на цьому все завершувалось, то легендарний клуб і досі б рвав УПЛ. Саме в сезоні 2013/2014 проблеми почались у найголовнішій сфері – фінансах.

Першим тривожним дзвіночком стали новини про борги по трансферним зобов’язанням. Зокрема, у спортивному арбітражному суді Лозанни розглядалися справи по Дереку Боатенґу, якому заборгували зарплатню за 7 місяців і через якого команду могли не допустити до кваліфікації Ліги чемпіонів. Крім того, у 2014 році дніпряни ризикували залишитись без атестату ФФУ, адже вони заборгували комісійні чеському “Брно” та сплітському “Хайдуку” за перехід Ондржея Мазуха та Ніколи Калініча – як не дивно, але тиск чиновників цього разу змусив Коломойського підкоритися.
Лозанна
Ще більші негаразди зовні успішного клубу в 2014 році розкрив Руслан Ротань, який влітку покинув Україну заради казанського “Рубіна”. Своє рішення про відхід з клубу капітан “Дніпра” та збірної мотивував тим, що його вже колишнє керівництво не виплатило команді бонуси за останні два сезони. За даними Tribuna.com, вже на той час деяким футболістам заборгували по півмільйона євро – тобто, Ігор Коломойський перестав платити ще задовго до Революції та війни. Зрештою, Ротань не витримав суспільного осуду й за кілька тижнів повернувся назад у “Дніпро”, однак преміальних так ніхто більше і не побачив. Під час тріумфального плей-оф Ліги Європи 2014/2015 їх з власної кишені роздавав Мирон Маркевич. 

Борги за “Дніпро Арену” як передвісник катастрофи

“Долги платят только дураки” – фраза, яку приписують Коломойському, дійсно стала лейт-мотивом усього його бізнесу. Зокрема, Ігор Валерійович у 2012 році організував успішне банкрутство авіакомпанії “Аеросвіт”, з якої кредиторам навіть списати було нічого – виявилось, що все майно давно належить компанії “МАУ”. Пізніше всі тонкощі таких процесів відчують і фанати “Дніпра”, але перший цвях у домовину легендарного клубу був забитий ще у часи долару по 8 гривень.

Німецька компанія Hochtief Solutions AG, яка займалася будівництвом “Дніпро-Арени”, ніяк не могла догодити керівництву дніпрян. Так, клуб висловлював претензії через занадто швидке введення об’єкту в експлуатацію, тому перший матч на ньому було зіграно не у 2007 році, а у вересні 2008-го – хоча всі роботи сподівалися завершити до березня. Кошторис при цьому зріс із домовлених 40 до 50 мільйонів євро, але виплачувати різницю “Дніпро” відмовився ніби-то через недопрацювання компанії – і німці пішли в суд, який тягнувся аж до травня 2013-го року.
"Днепр Арена"Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті зобов’язав “Дніпро” виплатити будівельному підряднику близько 4 млн євро. Конфіскацію необхідної суми вимагало і УЄФА, однак клуб і ФФУ відмовились виконувати це рішення, адже воно не розповсюджується на територію України. Цікаво, що з 2011-го року контрольний пакет акцій Hochtief Solutions AG придбала компанія Флорентіно Переса – це вже був занадто серйозний гравець, щоб тягатися. Розуміючи це, Ігор Коломойський швидко переписав стадіон на “Приватбанк”.

“Дніпро” не збирався виплачувати борг, тому в Європі для всіх його представників настали веселі часи. Зокрема, під час австрійських зборів в липні 2013-го місцеві судові пристави увірвалися до готелю, в якому квартирувалася команда й працівники клубу, та конфіскували з сейфу гендиректора 3,7 тисячі євро та 3 тисячі доларів кешем. Стеценко намагався увімкнути дурня, але саме для такого випадку австрійці покликали слюсаря, готового розпиляти сейф.

Через програний суд і несплату боргів за стадіон дніпряни у Європі змушені були обходитись без коштовних речей, збори організовували через місцеві фірми, а транспорт на виїздах орендували – все, що належало клубу, могло бути конфісковано в будь-яку хвилину. Коли ж Дніпро взяв срібло Ліги Європи, всі 9 мільйонів євро призових були списані УЄФА на користь Hochtief Solutions AG.
812240Всі ці проблеми навіть у 2014 році здавалися дивакуватою специфікою роботи з Ігорем Коломойським. Ніхто і не міг уявити, що це початок кінця “Дніпра”, але ця думка вже точно була в голові його власника. “Борги платять лише дурні”….

Завершення трилогії – за тиждень на “Брутальному футболі”.

Михайло Юхименко


Menu Title