Японський футбол з солодким присмаком Балкан

5 Січ, 2018| автор:

Після заяви головного тренера збірної України про те, що перші контрольні матчі головна команда країни проведе проти Японії та Саудівської Аравії, можна з впевненістю сказати, що підготовка до штурму Євро-2020 почалась. “БФ” вирішив бути першим, хто познайомить широкий загал з національними командами азійського континенту. І почнемо ми із збірної Японії.

Зазначимо, що в ході підготовки до матеріалу, до уваги ми брали тільки зустрічі третього раунду азійського відбору на ЧС–2018 в групі В, де виступала збірна Японії.

2906062_full-lnd

Футбол в Японії – доволі популярне заняття. Країна має три професійні футбольні дивізіони і достобіса любительських команд. Все це щастя контролюється Японською футбольною асоціацією. Але, слід зазначити, що професійний футбол в країні сакур доволі молода справа, адже до середини 20 століття там не існувало нічого окрім аматорів. Тому в 60-х роках керівництво країни серйозну увагу почало приділяти футболу. Зараз же держава має програму розвитку футболу на декілька десятків років вперед і країна сміливо може в майбутньому посперечатись за лідерство не тільки на азійському континенті.

Що стосується безспосередньо національної збірної Японії, то вона є найуспішнішою серед команд свого футбольного регіону. Збірна неодноразово ставала тріумфатором Кубку Азії, регулярно кваліфікується на чемпіонати світу та навіть була фіналістом Кубку конфедерацій у 2001-му році. Тим не менш, футбольний рівень японців станом на січень 2018-го року оцінюється лиш 52 сходинкою в рейтингу ФІФА. Така позиція обумовлюється тим, що в Азії серед збірних ОАЕ, Іраку і Таїланду для японців немає серйозної конкуренції.

Тренує “самураїв” європеєць, бо ЯФА кілька років тому вирішила суттєво змінити стиль гри збірної і в 2015-му році до керма був запрошений боснієць Вахід Халілходжич, який обіцяв привести Японію до мундіалю в Росії. Ну що ж, “пацан сказав – пацан зробив”: японці з першого місця полетять влітку на ЧС підкорювати російські берізки.

2876896_big-lnd

У питанні комплектації збірної Халілходжич робить ставку на легіонерів, бо, кажучи відверто, професійний футбол в Японії – це щось середнє між аматорами та професіоналами, де від професійного залишилась тільки корупція.

Остання заявка команди станом на вересень 2017-го року мала в своєму складі 27 виконавців, з яких лише 10 представляли внутрішній чемпіонат. Найбільше японських легіонерів осіло в Німеччині – 7. Решта ж представляє чемпіонати Англії, Іспанії, Італії, Франції, Нідерландів, Мексики та Бельгії.

2842481_big-lnd

Яку гру може запропонувати збірна Японії? Відбір на Чемпіонат світу, де окрім команди Халілходжича у фінальну стадію до групи В потрапили Саудівська Аравія, Таїланд, Ірак, Австралія та ОАЕ показав, що головний тренер “самураїв” вдало вибудовує гру команди, користуючись природними даними своїх підопічних. Швидкісні японці без проблем розганяють контратаки в бік супротивника, а їхній габарити і технічна складова дозволяє шукати шпарини в оборонних редутах. В компоненті верхової боротьби японці грають не дуже вдало, враховуючи середній зріст гравців команди, тому стратегія головного тренера спрямована на гру в короткий пас. Також серйозною зброєю самураїв є стандартні положення, а саме штрафні. В останніх 5 іграх відбору 3 м’ячі були забиті із штрафного. Тому це слід записати команді в плюс. Японська група атаки працює доволі плідно: у фінальній частині відбору команда Халілходжича забила 17 голів при пропущених 7.

Так збірна Японії оформила путівку на ЧС в Росію:

Українська збірна зустрічалась з японцями лише два рази в свої історії: в березні 2002-го і в травні 2005-го. Обидва поєдинки носили статус товариських і завершились тріумфом українців з мінімальним рахунком 1:0. Але можна говорити про те, що футбольна історія України і Японії почне писатись наново, адже команди пережили зміни поколінь. Для “самураїв” цей контрольний поєдинок дасть можливість розім’ятись перед чемпіонатом світу, а підопічним Андрія Шевченка такий спаринг може бути корисним для випробування нових тактичних схем та перегляду нових облич (тільки, звісно, якщо Андрій Миколайович наважиться на це). В будь–якому випадку такий “товарняк” потрібен збірній для того, щоб окреслити плани українців на майбутні європейську і світову першість.


Menu Title