Євро-2012: згадуємо приємні миті

1 Лип, 2015| автор:

А все розпочалося з цього:

(Тоді нас Міша ще не щемив)

Рівно три роки тому відбувся фінал Євро-2012. Тоді ще не було війни, трагедій та зими, що нас змінила. Натомість – посмішки, очікування та екстаз. Особливо, коли пригадуєш неймовірну гру Андрія Шевченка у матчі проти команди Еріка Хамрена, коментарі Віктора Вацка та атмосферу на трибунах НСК “Олімпійський”. Навіть того малого, що потрапив у об’єктиви всіх камер країни після влучного удару Шеви.

При підготовці ми довго “запрягали”  – преса постійно жахала небайдужих до футболу тим, що такий європейський турнір у нас можуть відібрати та “перенести” до Німеччини. Але ми відповіли гідною організацією та щиро здивували чиновників із УЄФА.

Правда, були і свої нюанси – бухі шведи із дешевим за їх мірками пивом, горілий дах “Олімпійського” та проблеми у освоєнні англійської нашими міліціонерами та, зрештою, усім державним апаратом. Мабуть, це була, дійсно, травма мозку :) Однак, все це дрібниці у порівнянні із загальним тлом, який просто зачарував – Львів, Харків, Донецьк та столиця продемонстрували себе справжніми європейськими містами, із своєю культурою та традиціями.

Тоді міліція була ще з народом

Словом, це був драйв та справжня футбольна казка, апогеєм якої став інтригуючий епілог, себто фінал. Із сльозами Балотеллі, що забив феноменальний гол Ноєру, Пірло, який геніально пошив у дурні Харта, та іспанців, що… Коротше каєучи, виграли 4:0. Інтригуюче саме емоціями, бо тодішня “Фурія” була практично непереможна.

Вінсенте дель Боске тріумфував, та й ми пишалися своєю збірною, що видала хорошу гру. На зле Кашшаї.


Menu Title