“Красная жара”, або Неймовірні пригоди дніпрян у Запоріжжі

19 Сер, 2017| автор:

“Брутальний футбол” відправився за “Дніпром” на виїзд у Запоріжжя. Що цікавого знайшли у місті, на якому суперстадіоні грає місцевий “Металург” і як фанати “Дніпра” підтримували команду в 30-градусну спеку – читаємо у нашому репортажі!
Без-имени-13
Виїзд для “БФ” почався ще на початку тижня, коли, на фоні рутинного створення “смішних картінок” для вашого улюбленого пабліку, мені прийшло повідомлення від нашого “подпіщека” Дмитра Чернецького: “едешь в Запорожье?”. Наявність бажання та вільного часу не залишала нашій редакції вибору, а тому, владнавши організаційні моменти, ми з Каріною забилися на вокзалі у Дніпрі.

Не просто так репортаж названо іменем легендарного фільму зі Шварцем, і не просто так ми пишемо про бажання та вільний час. Якась редиска поставила матч проти запорізького “Металурга” у будній день на 12:00, що дуже радувало місцеві магазини, в яких за воду вболівальники готові були продати останню сорочку. Крім того, гра мала відбутися на учбово-тренувальній базі “Металурга” у Великому Лузі, а тому про тінь під дахом можна було тільки мріяти. Втім, це не зупиняло дніпровський двіж – 170 фанатів вирушило до Запоріжжя.

Без-имени-1

Існує істина: ти не житель Дніпра чи його околиць, якщо в тебе немає фотки з Хортиці на фоні ДніпроГЕС. Прибувши у місто, ми одразу вирішили, що цієї попси у нашому репорті не буде – то не шлях самураїв “БФ”. Натомість, трішки потупивши на вокзалі та походивши взад-вперед хвилин з десять у кінці Соборного проспекту, ми з Каріною натрапили на зовні непримітний, але дуже топовий музей, присвячений історії зброї.

Без-имени-2

Без-имени-4

Без-имени-5

Львівська мортира з польським орлом та трьома баштами – символом міста.

Без-имени-6

Російська кіраса XIX-XX ст.

Без-имени-7

Без-имени-8

Рекомендуємо цей музей гостям Запоріжжя. Загалом, тут задекларовано більше 4000 екземплярів, хоча є й мінуси – маленьке приміщення змушує дуже тісно групувати зброю, а тому розгледіти щось більш детально і почитати було важкувато.

Взагалі Запоріжжя порадувало. Досить чисте місто без жебраків та блошиних ринків за каждим поворотом.

Без-имени-10

Особливий респект за таку вулицю:

Без-имени-9

Трішки потупивши на проспекті та задонативши найближчим кіоскам за холодну воду, ми вирішили перебиратися на правий берег Запоріжжя пішим ходом, намотуючи немалий крюк. Зате ми натрапили на прикольний ресторанчик з вертольотом:

Без-имени-11

Заходити ми туди не стали, адже наш платиновий American Express не приймають у місцевих терміналах. Врашті-решт, подивившись на годинник і на розміри ДніпроГЕС, ми вирішили таки повернутися та доїхати на базу маршаком. Термометр показував +34°С.

Їхати треба було з пересадкою, яка, дякуючи моїй самовпевненості та сліпим водіям, для нас з Каріною затягнулася на більш ніж 40 хвилин. В результаті, допиваючи вже п’яту (на двох) пляшку вже теплої води, ми увірвались на УТБ “Металурга” з 15-хвилинним запізненням.

Без-имени-12

Порадували стильні тікети на матч.

Без-имени-14

Першим, кого ми побачили при вході на трибуну, був легендарний Андрій Русол, якого також не лякала катастрофічна спека.

Без-имени-15

Сектор дніпрян порадував великою кількістю легенд двіжу – веселих поважних чоловіків було ледь не більше за молодь. Це – круто!

Без-имени-16

Були і менш активні вболівальники з дудками червоного кольору, але клубну приналежність цих людей визначити важко, адже вони сиділи в перемішку з гостями. Ультрас “Металурга” відмовилися від цього клубу і починають придивлятися до новоствореного МФК, а тому на УТБ балом правили дніпряни – як на полі, так і поза ним.

Без-имени-17

Спека на “стадіоні” дуже швидко перетворила горлянку і губи у шершавий, занімілий та болісно пристаючий до зубів орган. В такі моменти водонапірна башта та пожежна машина, яка щось поливала вдалині впродовж всього матчу, викликали особливе роздратування. Втім, це не заважало нам крізь піт і виснаження підтримувати хлопців на полі.

Дуже порадувала пісня про фаната на виїзді. Особисто для мене – одна з найтоповіших пісень про ультру в світі:

В перерві таки заофлайнились з “подпіщеком” Дмитром Чернецьким, який вчора відкатав 13-й виїзд і нарешті відчув усі особливості фанатського переводу після матчу :)

CAM01626

Повеселила вишка операторів, на якій було оригінальне табло:

20882155_1955469911409436_2255017664014186833_n

Найбільший прикол виїзду на УТБ запорізького “Металурга” – це можливість тролити футболістів суперника за суперечки з арбітром (“не трожь судью, за него убьём”) і просто так, а також весело нагадати своїм про те, що треба поплескати фанатам (“малой, а спасибо сказать?”). Можна просто подивитися футбол на травичці.

Без-имени-18

Сам футбол важко коментувати – запорожці були настільки безпорадними, що дехто з фанатів Дніпра став підозрювати їх у грі на тотал більше. Поразка 0:5 за такої гри “металургів” була за щастя, адже рахунок міг бути як мінімум 0:10.

Після гри футболісти Дніпра потиснули руку своїм фанатам та зробили загальне фото, ще раз підкресливши, що ультрас і клуб – єдине ціле.

Без-имени-19

Виїзд на футболі не завершився, звичайно ж, адже треба було ще повернутися додому. Фанати “Дніпра” окуповували місцеві маршрутки, перетворюючи їх на власні республіки хаосу. Ми з Каріною доїхали більш-менш цивільно, скуповуючи всю воду на своєму шляху та даючи зробити “днепропетровский глоток” мінералки синьо-біло-блакитним друзям нашого подпіщека Дмитра. Останній побачив на своєму шляху автоматчиків, бігав всю дорогу від кондукторів та лякав мене, коли я засинав у собаці додому. Словом, не виїзд, а справжній топ.

Ось такі історії можна зробити із, здавалося б, рядового виїзду на учбово-тренувальну базу. Якщо фаєр – “это волшебство”, то виїзд – це магія. То ж не цурайтеся катати, коли є можливість, тому що спалене обличчя та обезводнення пройдуть, а прекрасні емоції, спогади та проста вдячність футболістів рідної команди залишуться з вами назавжди.

Михайло Юхименко, Каріна Шпорт, “Брутальний футбол”


Menu Title