Мануель Руй Кошта. Португальський диригент

15 Тра, 2015| автор:

Сьогодні в рубриці «Зірки 90-х» матеріал про одного із найкращих плеймейкерів світу на рубежі сторіч.

Мануель Руй Кошта народився 29 березня 1972-го року в Лісабоні. Змалку ганяв у дитячій команді «Дімайя Жаназіу Клуб», а одного разу батько привів дев’ятирічного Мануеля на тренувальний збір, який організувала спортивна школа «Бенфіки». За ті кілька хвилин гри, яку продемонстрував малий, скаути «Бенфіки» розгледіли у ньому перспективу і оформили щасливця до спортивної школи клубу. Легенда мовить, що першим із тих, хто помітив у малому Кошті майбутню суперзірку, був сам Ейсебіу.

В спортивній школі «Бенфіки» Кошта навчався та вдосконалював свою техніку. У сезоні 1990/91 його відрядили до провінційного клубу третього дивізіону «Фаве», так би мовити «понюхати пороху», і молодий Мануель проявив себе з найкращого боку – так, що одразу повернувся в основу «Бенфіки».

Розпочинав він досить непогано – 21 матч у дебютному сезоні (також відзначився 4-ма забитими м’ячами). Однак, клуб зайняв лише друге місце в чемпіонаті Португалії. У наступному сезоні «Бенфіка» не лише повторила турнірні успіхи попереднього чемпіонату, але здобула і національний трофей – Кубок Португалії. І нарешті, у сезоні 1993/94 «Бенфіка» стала чемпіоном, а разом з нею «золоті» медалі здобув і лідер клубу Мануель Руй Кошта.

За три сезони у складі «Бенфіки» Руй Кошта зарекомендував себе креативним плеймейкером з чудовим баченням поля і витонченою культурою пасу. Пристойна гра молодого півзахисника відкриває йому двері до національної збірної.

При цьому, ще в 1991-му році Руй Кошта встиг відзначитись у складі збірної U-20, здобувши «золото» на чемпіонаті світу разом з такими майбутніми зірками світового футболу як Луїш Фігу, Жорже Кошта, Жуан Пінту. До речі, саме Кошта забив вирішальний післяматчевий пенальті у фіналі того Кубка світу.

На хвилі успішних виступів Кошти у «Бенфіці» не забарились також і пропозиції від інших клубів. Найцікавішою із них стала сума в 4,8 мільйони доларів, яку за португальця запропонувала «Фіорентина». Тож у 1994-му році Руй Кошта переїздить на Апенніни.

Невдовзі Мануель стає стабільним гравцем основи клубу, а за кілька років отримує і капітанську пов’язку. У складі «фіалок» Кошта двічі тріумфував у розіграші Кубку Італії (1996, 2001). Португалець створив убивчий дует з нападником Ґабріелем Батістутою, регулярно видаючи йому drugs from canada, amoxicillin viagra. розкішні гольові передачі. Прихід Кошти в команду якісно вплинув на атакувальну міць «Баті-гола», який у першому ж сезоні спільної гри з португальським чарівником забив 26 м’ячів (тоді як у попередньому відзначився лише 16 разів).

У складі флорентійського клубу Руй Кошта провів 239 матчів, забив 40 голів, ставши загальним улюбленцем тіффозі на рівні з Батістутою.

Коли «Фіорентина» потрапила у вир серйозних фінансових проблем, власник клубу Вітторіо Чеккі Ґорі був змушений продавати своїх провідних зірок. У 2001-му році, наостанок здійнявши над головою щойно виграний Кубок Італії, Мануель Руй Кошта переходить до «Мілана». Тут він отримує легендарний ігровий номер «10» і продовжує демонструвати висококласну гру в середині поля.

«Десятка супроводжує мене з самого дитинства. Мені дуже пощастило. Звісно, це певний забобон, але я завжди прагнув грати під цим номером, бо під ним грали усі мої кумири. Я футболіст творчий, а творінню на полі відводиться величезне значення. Саме від цього я отримую найбільше задоволення»

Головний тренер «Мілана» у той час Фатіх Терім так відгукувався про португальця:

«Я познайомився із Руєм в «Фіорентині», а коли перейшов до «Мілана», то попросив купити лише його. У нього чудовий характер, а ще він неймовірно майстерний. Руй Кошта – впевнений у собі та амбіційний, я вважаю його найсильнішим півзахисником Європи. Коли він у формі, він здатен створити все, що завгодно»

Руя Кошту сприйняли в команді як свого. Він був покликаний налагодити потужну атакувальну міць міланського суперклубу та, як справжній майстерний диригент, поєднати в один ігровий ансамбль оборонну ланку півзахисту (яку очолював грізний Ріно Ґаттузо) і потужний напад в особі Андрія Шевченка та Філіппо Індзаґі.

Невдовзі після того, як усі ці елементи футбольного оркестру притерлись один до одного, а «Мілан» очолив Карло Анчелотті, прийшла і феєрична гра, диригував якою саме португальський чарівник. У ті часи казали, що Шевченко додав «Мілану» необхідної міцності і натиску в атаці, а Руй Кошта повернув «россо-нері» аристократичний шик і елегантність часів великого голандського тріо.

За «Мілан» Мануель відіграв три успішні сезони, продовжуючи господарювати в центрі поля та роздавати гольові паси на партнерів (усього таких в активі португальця налічилось 65 протягом міланського відрізку кар’єри). Також на рахунку Руй Кошти ювілейний сотий гол «Мілана» у єврокубках, який португалець провів у лютому 2002-го року в матчі проти тель-авівського «Хапоеля» у Кубку УЄФА.

В цей же період до Мануеля приходять великі трофеї – Ліга чемпіонів, Суперкубок Європи, «скудетто» і Кубок Італії.

Влітку 2004-го року Руй Кошта, один із лідерів збірної Португалії, прагнув здобути грандіозну звитягу на батьківщині, адже Євро-2004 проходило саме тут.

«Золоте покоління» португальської молоді, яке на початку 90-х збирало усі юнацькі та молодіжні командні трофеї, виросло у потужну європейську збірну (їх називали не інакше як «європейські бразильці»), яка вже на Євро-2000 заявила про себе на повен голос – і Руй Кошта був незмінним учасником переможної ходи португальців, яку в півфіналі зупинили чемпіони світу (та і майбутні переможці того Євро) французи лише за рахунок пенальті під завісу овертайму.

Тому на домашній чемпіонат Європи португальці покладали величезні надії. Потерпівши болючої поразки від збірної Греції у матчі-відкритті чемпіонату, головний тренер господарів Луїш Феліпе Сколарі дещо перетрусив склад і посадив ветеранистого Руй Кошту на лавку. Португальці вийшли до чвертьфіналу, де зійшлись у смертельному двобої зі збірною Англії. Справа дійшла до овертайму, Руй Кошта увійшов у гру з лави запасних. І забив фантастичний гол, один з найкращих, які він виконував у своїй кар’єрі:

В серії післяматчевих одинадцятиметрових португальці виявились сильнішими, у півфіналі вони здолали збірну Нідерландів, і фінал проти «вискочок» з Греції вважався ледь не вирішеною справою. Однак, в футбольну історію Євро-2004 увійшло не як тріумф господарів, а саме через несподіваний результат греків під  проводом Отто Регаґеля.

Після болючої поразки на домашньому Євро, погіршились справи в Руй Кошти і в клубі – португалець міцно всівся на лаву запасних міланського клубу, адже феєричну гру в центрі поля демонстрував молодий бразильський новачок команди Кака.

У кінці сезону 2005/2006 «Мілан» та Руй Кошта за обапільною згодою розірвали контракт і португалець повернувся на батьківщину, до своєї першої команди – у «Бенфіку».

Сезон 2007/08 став останнім для Кошти у великому футболі. Він відіграв за «Бенфіку» 45 матчів, відзначився п’ятьма голами.

11 травня 2008-го року Руй Кошта востаннє вийшов на поле у формі «Бенфіки» та завершив професійну кар’єру. Після багатотисячної овації вдячних фанатів, які заповнили домашній стадіон «Бенфіки», Руй Кошта подякував усім за підтримку:

«Усе закінчилось. Мені сумно через те, що я йду, але я радий, що прощання з футболом вийшло саме таким»

Через кілька днів Мануеля призначили спортивним директором лісабонського клубу. Одразу ж Кошта отримав письмові вітання від президента «Мілана» Адріано Ґальяні, який подякував Мануелю за участь в успіхах «россо-нері» та побажав плідної роботи на новій посаді.

Тут він працює й досі, серед здобутків Кошти в якості спортивного директора можна відзначити успішні трансфери Пабло Аймара, Хав’єра Савіоли, Раміреса, Хаві Ґарсії, а також підписання контракту з тренером Жозе Жезушем.

А для фанатів «Бенфіки», та й «Фіорентини» з «Міланом» приємними спогадами залишаються майстерна гра Руй Кошти, його філігранна техніка, витончені паси і удари – усе це він перетворював на справжню футбольну музику, як геніальний диригент.


Menu Title