“Морячок” таки “приплив”

9 Вер, 2019| автор:

Третій львівський футбольний клуб у Прем’єр-лізі. Що?! Така заява прозвучала б дуже дивно ще кілька років тому. Зрештою, вона викликає великі питання і сьогодні. Для чого Львову третій клуб, якщо ні “Карпати”, ні “Львів” не дають тієї якості, на яку заслужив і зачекався місцевий вболівальник? Власне, в цьому, ймовірно, і криється відповідь на запитання. На відміну від “Карпат” і “Львова”, у “Руха” доволі щедрий президент, який футбольний на всю голову. Тут працює хороший за українськими реаліями спортивний менеджмент, а очолює команду один з найкращих тактиків пострадянського простору. В додачу у клубу серйозна футбольна база і безмірні апетити: вже сьогодні власник клубу Григорій Козловський розглядає варіант будівництва нової арени у Львові або реконструції одного з наявних стадіонів. Крім того, епатажний президент воює за крісло львівського мера, просуваючи на голову міста свого кандидата – Володимира Квурта. Якщо згадати про міцну дружбу Козловського із Мироном Маркевичем та багатьма топовими українськими футболістами, складається думка, що цей проект може вибухнути найближчим часом. В хорошому сенсі слова. Тож поки “топити” за “Рух” не стало мейнстрімом, ми вирішили зробити наш перший репортаж з матчу цієї команди.

Перед 8 туром першої ліги «Рух» стрімко рухався вверх по турнірній таблиці, Чорноморець плив, але не збирався тонути. Маркетинговий відділ «Руху» промороликом перед матчем натякнув на те, що саме на старовинній споруді – «Скіфі», одеська команда отримає пробоїну, а «Рух» продовжить свій стрімкий взліт.

Декілька слів про «Скіф»: на стадіоні грають вже в третьому столітті. На ньому копали м’яч австро-угорці, поляки, радянські громадяни та з 1991 року копають українці. Стадіон унікальний тим, що одна з трибун «природня» – таке можна побачити тільки у Львові й Празі.

photo_2019-09-08_20-39-14

«Рух» в міжсезоння не тільки переїхав з приміських Винник до Львова, але й зробив ребрендинг. До кожного домашнього матчу випускаються проморолики. В штабі клубу з’явились талановиті дизайнери, які розробили нову форму та фанатську атрибутику. Оглядаючись на футбол на Заході, можна з впевненістю сказати, що «Рух» справді рухається в правильному напрямку. Для того, щоб клубу заробляти, потрібно просувати бренд.

photo_2019-09-08_20-38-28

Стосовно «Чорноморця», то клуб зумів зберегти основний склад на цей сезон й поки що освоюється в першій лізі. Команда втратила тільки Рижука та Вільхамссона. Натомість повернувся Безотосний, були підписані Коваленко, Воронін, Васильєв та інші. Команда багато забиває, але й багато пропускає. Перед матчем одесити посідали 9 місце. Команди розділяли всього 4 пункти в таблиці. Мало бути вкрай цікаво, тож ми вирушили на місце майбутнього бою…

… У Львові парить, вечоріє. Їду в маршрутці, поруч група хлопців — говорять про футбол, виходять, прямують в супермаркет пиво обирати.

— Йдете вболівати чи просто дивитись?

— Більше просто на футбол.

— За кого вболіваєте?

— За  ФК «Львів», але хочу щоб «Рух» виграв, аби в регіоні футбол розвивався.

Проходжу повз ворота, перевіряють рюкзак — стюард в манишці «Карпат». Манишки інших стюардів ще з Євро – з тих часів, коли «Скіф» реконструювали.

На стадіон веде алейка, там діти, дорослі – словом люди різних років та професій граються з м’ячем, навколо стоять фішки й дві людини в футболках клубу: хлопець й дівчина керують цим процесом.

— Хто вас запросив?

— Маркетинговий відділ. На другому матчі вже тут, хочемо тут все облагородити, бортики поставити, щоб діткам було чим зайнятись перед футболом.

Квитки безкоштовні, по номеркам квитків розіграш. Напевно, зроблений, щоб підрахувати кількість відвідувачів.

photo_2019-09-08_15-15-45

Фаншоп – це намет, навколо неї аншлаг, але більше, щоб взяти квиток для розіграшу ніж, щоб щось купити. Дочекався поки черга зникне, питаю продавця:

— Що найбільше купляють?

— Шарфики, але я б ліпше футболку брав, якість дуже хороша, — відверто розказує юнак. Беру програмку – друкована, глянцева – 30 грн.

photo_2019-09-08_20-38-40

Обходжу стадіон навколо, ніхто не заважає, бачу відділений  червоною стрічкою сектор. Стюард каже:

«Одеський», — там два одиноких фани. На журналіста дивляться скептично, кажуть, що хочуть, щоб команда вийшла в Прем’єр-лігу.

photo_2019-09-08_21-04-20 (3)

Наступним зустрічаю дідуся:

— За кого вболіваєте?

— Сьогодні дивлюсь, як за кого можна вболівати? За «Карпати», звісно.

photo_2019-09-08_20-38-25 (2)

Починається перший тайм, сиджу навпроти віп-трибуни. На трибунах розмови про челенджі й про гравців «Карпат», які грають зараз на полі. Є люди в футболках ФК «Львів». Болбоїв за воротами по двоє, після сильного удару гравця «Руху» м’яч опинився в прогалині під природьною трибуною – сміливий хлопець без проблем стрибнув за ним. Гравець Чорноморця вибив м’яч і впав, одразу  слідує коментар: «Які ці морячки слабкі».

Позаду говорять про результати матчів збірних.На стадіоні дуже багато дітей, молоді мами з колясками. З Одеси фанатів побільшало по ходу першого тайму — нарахував 5, вивісили банер. В перерві роблять розіграш, по номеркам розігрують абонементи в заклади.

photo_2019-09-08_20-39-17 (2)

Львівська погода по-осінньому спокійна, не дощить. Бачу чоловіка з шарфом «Руху», розказує:

— Ходжу на всі львівські команди. Коли ще в Винниках грали не ходив, тепер почав.

— Думаєте вийдуть в УПЛ?

— Якщо не перегорять, то мають виходити.

photo_2019-09-08_21-04-25

Атмосфера спокійна.  Ультрас немає. Жодного фаєра за матч запалено не було. Бачив хіба львівський «молодняк» – на шмоті, але й на спокої. Перейшов на іншу трибуну. Чоловік з дружиною позаду, момент на 55 хвилині Брікнера:

Дружина: Забили знов?

Чоловік: Нє, забили – то коли м’яч в сітці.

photo_2019-09-08_21-20-57

Пішли заміни, табло одностороннє, тож працівник стадіону показує його спочатку гравцям, а потім вболівальникам. «Рух» давить, ганський нападник Ернест виділяється з поміж інших гравців. На 60 хвилині забито гол, але його скасовує лайнсмен. Це спровокувало оживлення на трибунах на останні 30 хвилин матчу:

— Боковий козел!

— То не боковий козел, то правий боковий козел!

photo_2019-09-08_21-20-50

Дуже сперечались, коли не зарахували гол. Класичне: суддю на мило лунає й в українській першій лізі. На стадіоні загорівся один прожектор, інший – ні. Дружина й чоловік:

— Чого там світло горить, а на другому ні?

— Бо на одній частині Львова світло вже подали, а на іншій ще нє.

Останнім, кого я зустрів, був найбільш активний вболівальник на трибуні та його тато:

— Скільки вже за «Рух» вболіваєте?

— Не пропустив жодного домашнього матчу у Львові, трохи в Винниках пропускав. Почав вболівати як тільки вони вийшли з аматорського футболу. Дуже подобається мені та команда, молоді хлопці – мають перспективу.

— У Львові є три команди, чого саме «Рух»?

— Ну, «Карпати» я вам відверто скажу завжди внизу таблиці. Там треба президента міняти. ФК «Львів» теж незрозумілий. Пусті трибуни. Я б навіть казав, якщо «Рух» вийде в прем’єр-лігу, цей стадіон лишати, трибуну добудувати й лишати. Тут хороша атмосфера, сімейна, бо на Україну ніхто не ходить.

photo_2019-09-08_21-04-42 (2)

Після двох голів тато фаната кричить:

«Давай Одеса-мама, Одеса любить 3», – питаю тата:

— Ви теж за «Рух?»

— Та, «Карпати» взагалі не грають, тут хоч боротьба є.

Скіф – дуже сімейний стадіон. Тут нібито немає місця для ультрас. Їх ще не з’явилось, їх місце поки що займає оркестр. Вболівальники пробували співати червону руту й на тому поки все. Найстарший стадіон Львова був заповнений на більше, ніж половину. Маркетологи команди працюють дуже кропітливо. Клуб поки що забрав собі сімейну аудиторію та львів’ян, які просто люблять футбол.

Олександр Бабенко, спеціально для “Брутального Футболу”


Menu Title