Пам’яті Гіллсборо

15 Кві, 2015| автор:

15 квітня назавжди залишиться скорботним днем в історії не тільки “Ліверпуля”, але й усього англійського футболу. 96 життів, так безглуздо змарнованих, на совісті полісменів, котрі обслуговували той фатальний півфінальний матч між “червоними” та “Ноттінгемом” у 1989 році. Найменшому загиблому – 10. Хлопчину звали Джон-Пол. Джон-Пол виявився двоюрідним братом Стівена Джеррарда. Взагалі, “Ліверпуль” практично переслідує смерть – трагедію в Ейзелі та відсторонення від єврокубків не забув ніхто. Та чи навряд і колись забуде.

Бульварна гаета, тепер авторитетне видавництво “The Sun” глумиться та звинувачує уболівальників у власній недбалості, що спровокувала такі наслідки, збирає докази на користь суперіндентанта Деніла Дакенфілда, який тоді не врегулював натовп, який цілком не оцінив ситуацію і який віддав наказ буквально натравити вівчарок на людей, яких сприйняв за екстремістів.

8 квітня 2013 року із життя пішла Маргарет Тетчер. Поки Девід Кемерон, увесь парламент та, зрештою, увесь Туманний альбіон у траурі, в Ліверпулі вирує свято. З плакатами “Відьма померла” та піснею “Коли Тетчер помре, ми святкуватимемо” – ось як сприйняли у Мерсисайді звістку про смерть. Якщо ви колись будете в Ліверпулі та запитаєте про”Гіллсборо”,то вам вкажуть на причетність прем’єрки до загибелі отих 96-ти на стадіоні у квітні 1989-ого. Тетчер намагалася приховати правду та до кінця не визнавала трагедію. Ось так буває: ти мало не цькуєш Брежнєва за тоталітарний режим та фальсифікації, проте у підсумку майже не відрізняєшся.

Звідки я це знаю? Читайте історію.


Menu Title