Що гравці Ліверпуля подарували Клоппу?

5 Лют, 2017| автор:

Вашій увазі четвертий епізод секретного щоденнику “Мої нормальні моменти”

З Різдвом, дорогий читачу. Замість того, щоб зачаровувати тебе черговою дивиною з моєї сторони, сьогодні, думаю, було б більш доречно пролити певне світло на Різдво в домі Клоппів. Я прокинувся о шостій ранку від того, що почув, як мій син Марк радісно підстрибує на сходах. “Він був з ним! Він був з ним!”, – кричав малий з ентузіазмом, коли Феліпе Коутіньо втратив м’яч в останній третині матчу. Незважаючи на прагнення ще годинку поніжитися в ліжку, загальне самопочуття було добрим.

Я згадав, що це був якраз рік після того, як я ненароком розбив ілюзію про існування Санта Клауса, спіткнувшись об віолончель Марка, коли хотів підкласти панчоху на його ліжко. Я плекаю ці моменти, адже розумію, що не міг бути хранителем фантазії вічно – врешті-решт, йому 28.

Я обережно розбудив Уллу, зі свіжовичавленим апельсиновим соком та компотом з пудингом, дзьобнувши її в чоло. Після обговорення справ у сім’ї ми попрямували вниз, щоб подивитися на подарунки під ялинкою. Цього року я поводив себе добре, хоча і був трохи розбещеним. Натаніель Кляйн купив мені повне зібрання творів Достоєвського. Дівок Оріджі звернув увагу на мої натяки стосовно набору пива домашнього виробництва, а Желько, мій асистент, завбачливо дістав мені квитки на концерт “Death Cab for Cutie” в червні. Лукас купив мені гель для миття тіла і DVD “Хитрощі Норбіта” – з огляду на мою невдячність, сподіваюсь, що він зберіг квитанцію.

Наші сусіди, фешенебельна сім’я Лаллана, запізнилися на обід, який не мав значення для нас з сином, адже ми були зайняті глибокою розмовою про екзистенціалізм віртуальної реальності 3D-окулярів, які я придбав Уллі. Можливо, ми дістанемо їх з коробки пізніше. Фрау Клопп приготувала чудовий бенкет, що складався з розібраного на частини гусака з фенхелем та кавою. Сміх струменів так само гладко, як крафтове пиво, і був перерваний лише на короткий час моєю плутатиною стосовно жарту про англійський стіл та крекер. Спочатку я намагався знайти гумор у “Яка середня тривалість життя равлика?” Від 10 до 15 років, перш ніж Адам пояснив, що це факт, а не жарт. Місіс Лаллана все ще знайшла це веселим.

Після обіду я запропонував дістати подарунок від Джеймса Мілнера – пачку порожнього паперу А4 – мабуть, для написання Різдвяної прози. Адам сказав, що ми повинні використати його, щоб записати правила для гри в “Кільце вогню”. Зрештою, ми зупинилися на плануванні нашої тактики проти “Сток Сіті”. Після години дебатів навколо розмитої межі між реальністю та розумового конструювання, ми, врешті-решт, перетворилися на новий комплект “Віртуальної реальності” Марка, адже перед нашими очима було якесь водне життя 3D, яке змусило Адама сказати, що це його захоплює. Я думаю, що Адам усе ще мав відчувати ефекти Різдвяного званого вечора.

Як ви знаєте, наш сенегальський маестро Садіо Мане посприяв тому, що я вийшов на перше місце у моїй “битві умів” з Рональдом Куманом і це забезпечило чудовий старт Ліверпуля. Початок цього року разюче відрізняється від минулого, коли лише мої навмисно іронічні танці змусили духів прокинутися (ми програвали Вотфорду 0:3) – цьому є причина, адже 8 наших гравців одяглось на Геловін.

Вечір сочився усіма життєвими силами, так само, якби ви очікували на презентацію нового роману Гюнтера Грасса. Світломузика засліплювала нас так само, як зуби Роберто Фірміно, Клаван курсував між нами з такою великою кількістю естонського лікеру Vana Tallin, що на момент звучання мегаміксу Kraftwerk Емре Кан на повному серйозі вважав, що він був лідером культурної революції в Берліні 1984 року. Щоб не збрехати, Джеймс Мілнер складав фінансовий план на майбутній рік у кімнаті після того, як кухоль за кухлем випив вечірнього чаю без кофеїну.
Оскільки сиджу тут, по-королівськи поглинаючи тістечка та розробляючи поглиблену тактику з Адамом, я
розмірковую про те, як сильно вітри змін підірвали нас в минулому році. Хто знає? Чи мали ми сильних захисників та пристойного воротаря до Різдва 2017 року? Я не буду надто жадібним, тим паче, що Різдво – це час оцінити те, що у нас вже є.

А зараз я маю передати вам моє почуття щодо Джорджіньо Вейналдума, який щойно висловив свою непозбувну бентегу в нашому чаті Whatsapp на заклик Джеймса Мілнера віддавати йому вакуумні пакети.

Джерело:  FootballFanCast.com

Із першою частиною щоденника можете ознайомитися ТУТ.

Із другою частиною щоденника можете ознайомитися ТУТ.

Із третьою частиною щоденника можете ознайомитися ТУТ.

Переклад Андрія Резніченка


Menu Title