Сєпар-шоу. Як українські команди могли вийти з складу УПЛ

24 Сер, 2015| автор:

Сепаратистський рух на Донбасі, воєнні дії та усі його наслідки – про це все Україна говорить уже не перший рік. Якщо глянути через історичну ретроспективу, то проблема зароджувалась ще на початку 90-х, коли у Криму збирали підписи стосовно виходу півострову зі складу України.

Проте, повернемось до футболу. Недавно було утворено футбольний союз так званої ДНР, який буде займатись розвитком футболу на території окупованого Донбасу. Керувати ефемерним союзом будуть колишні гравці та функціонери, які тісно пов’язані з першими роками формування донецького «Шахтаря» в рамках української першості. Тож згадаймо, як українські клуби, граючи в рамках українського чемпіонату, прямо чи дотично заявляли про те, що можуть перебратись у чемпіонати сусідніх країн. Як ви вже зрозуміли, мова піде про «Шахтар» Донецьк і (барабанний дріб)…львівські «Карпати» (ще ті сєпари).

Сталось це в чемпіонаті 1994/95 року. «Гірники» поступово виходили на рейки стабільної фінансової ситуації після того, як президентом «Шахтаря» став Ахат Брагін – тіньовий король Донбасу. Появилась певна фінансова стабільність, якої так не вистачало у минулих роках:

«Зарплату платили товарами. Це було найкращим заохоченням для футболіста. Премією за сезон 1993/94 років, де ми зайняли друге місце, були 15 холодильників і телевізорів. Так от ми їх продали і розділили гроші на всіх. Я навіть у цьому не брав участь, команда сама цим займалася. А при новому власникові з’явилися стабільна зарплата в 500-600 доларів та умови для тренувань…»

Ну і звісна річ, що у «Шахтаря» з’явилась кінцева мета – Ахат Брагін заявляв, що команда повинна стати чемпіоном. Тому будь-які локальні невдачі викликали невдолення з боку керівництва клубу. Що ж стало причиною заяви про те, що донецький «Шахтар» переходить до російського чемпіонату?

Сезон 1994/95 донецький клуб розпочав у шаленому темпі: 7 перемог та нічия з покійним криворізьким «Кривбасом» у стартових 8 турах. Шалені переможні матчі з принциповими суперниками – київським «Динамо» та одеським «Чорноморцем», який тоді виступав у ролі одного з фаворитів чемпіонату. Каталізатором скандалу став матч 9-го туру між тернопільською «Нивою» та «Шахтарем». За свідченнями тогочасної преси, гості («Шахтар») були несхожими самі на себе – була відсутня командна дисципліна, не вистачало «вогнику в очах».

«У команди був відсутній притаманний їй характер»

Коротенький лікбез для тих, хто не в курсі історії матчу з «Нивою»: у одному з епізодів рефері зустрічі Валерій Авдиш скасував забитий гостями гол. Валерій Яремченко на емоціях згадував, що м’яч перетнув лінію воріт на два метри. На жаль, відеопідтвердження «голу-фантому» нема. Ця поразка від тернопільської команди не на жарт розізлила функціонерів донецького клубу, боляче вдаривши по амбіціях донецького гранду. Вже на наступний день від імені Ради Акціонерного товариства футбольного клубу «Шахтар» і за підписом президента Ахата Брагіна було відправлено лист на адресу президента ФФУ Віктора Баннікова, міністра спорту Валерія Борзова та глави профільного комітету Верховної Ради Олександра Яковенко. Заголовок звернення – «лист з приводу некваліфікованого та заангажованого суддівства, яке кардинально вплинуло на результат». У листі автори зазначали, що скаржаться на «суддівське свавілля, яке творилось з мовчазної згоди Федерації футболу України» і вимагали «прийняти дієвих заходів, які мають привести до наведення порядку в українському футболу». У випадку, якщо не будуть прийняті дієві заходи клуб був готовий знятися з розіграшу футбольної першості України і заявитися для участі в російському чемпіонаті.

Через 5 днів було скликано Виконком ФФУ, на якому наріжним каменем стояв ультиматум «Шахтаря». Рішенням Виконкому було визнано помилку Авдиша та його бригади. Як санкція – рішення про відсторонення арбітра та його помічника до кінця року. Проте жодного «злого умисла» у діях арбітра не було виявлено. До справи підключилась і Верховна Рада, яка рекомендувала Федерації футболу України переграти скандальний матч, на що голова українського футболу Банніков відповів, що футбольний орган і так пішов на зустріч донецькій команді, оскільки вона порушила регламентні норми – донеччани одразу після матчу не подали жодної офіційно оформленої апеляції. Рішення залишити результат матчу таким як «Шахтар» не зміг прийняти. І вже 30 вересня був відправлений ще один лист від президента Брагіна:

«Ми мали надію, що в керівництві Федерації футболу України знайдуться люди, які тверезо мислять і здатні в критичні моменти прийняти єдине правильне рішення. Проте чесна спортивна боротьба, як виявилось, не влаштовує керівників українського футболу…Виконком федерації повністю дискредитував себе, ще раз підтвердивши свою некомпетентність. Рада АТ «Шахтар» на власному засіданні 25 вересня прийняв рішення відмовитись з 15 жовтня 1994 року від подальшої участі в першості України. Маємо надію, що уболівальники правильно зрозуміють і оцінять наші дії, відповідальність за прийняття яких повністю покладаємо на Виконком ФФУ».

Позицію «Шахтаря» підтримало київське «Динамо». Голова ФФУ Банніков у терміновому порядку полетів у Донецьк, де зустрівся з Брагіним та акціонерами і «Шахтаря» і особисто відмовив донецький клуб зніматись з українського чемпіонату – матч з «Нивою» був анульований і на 1 грудня було назначено перегравання. Валерій Яремченко відверто радів даному рішенню:

«Звісно, що ми задоволені фіналом цієї справи. Акціонерне товариство поставило перед командою одну задачу – стати чемпіоном. Тепер і вболівальники вимагають від нас лише першого місця. Тільки б арбітри не заважали чесно заробляти пункти».

 

Та доля відплатила сповна – у переграванні «Шахтар» знову поступився «Ниві» (2:0), а потім вибув з чемпіонської гонки. Знову ж таки слова Яремченка:

«Управляли арбітрами з Києва. Було достатньо їх контролювати, щоб виграти чемпіонат. Але я суддів не звинувачую, їм теж платили копійки, і вони робили те, чого від них вимагали… Це все було сказано на емоціях (розмова про перехід «Шахтаря» в російський чемпіонат. – прим.авт.) Як це можна було зробити взагалі? «Шахтар» був однією з команд, яка могла хоч якось конкурувати з «Динамо»

***

Та не «Шахтарем» єдиним. Гучні заяви про зміну першості лунали також і з уст керівництва львівських «Карпат». Причому не одноразово. Вперше ця історія знайшла своє відображення в сезоні 2003/04 після програного матчу з «Борисфеном». Ситуація була наступною. «Карпати» на своєму полі приймали бориспільський «Борисфен» і програли з рахунком 2:3. Щоправда, за логікою «Карпат», перемога гостей була несправедливою, оскільки герой зустрічі Максимов (гол+асист) не мав права брати участі в матчі. Коротке пояснення ситуації з Максимовим – за два тури до матчу з «Карпатами» його було вилучено з поля за неспортивну поведінку. Проте в наступному турі (в матчі проти «Зірки») Юрій вийшов на поле і забив переможний м’яч. За три дні після останнього матчу Бюро ПФЛ ухвалило рішення дисквіліфікувати Максимова на 1 матч. Тому в матчі проти «Карпат» (за логікою останніх) він грати не міг. Проте тренер «Борисфену» Рябоконь заявляв, що «нам дали добро на його участь в матчі, оскільки КДК ще не виніс свій вердикт з приводу рішення бюро ПФЛ».

Львівський клуб подав протест на підсумковий рахунок матчу, протей ого бухо відхилено. «Карпати» руки не склали і вирішили подати апеляцію, а якщо і вона буде відхилена – то з їх сторони підуть «неадекватні дії». Димінський заявив, що під цими неадекватними діями є можливість виходу львівського клубу з першості України і формування заявки на участь останнього в одному з сусідніх чемпіонатів.

Частково ситуація повторилась в сезоні 2006/07, коли на матч з «Металістом» не могли вийти практично усі гравці основи львівського клубу. Причина більш ніж банальна – хвороба. Проте «Металіст» вперся рогом і звернувся в КДК, яка скасувала рішення про перенесення матчу на пізніший термін. Петро Димінський був у гніві:

«Це справжній геноцид західноукраїнського футболу. Всі команди повинні знаходитись в рівних умовах. Коли два роки тому захворіла група гравців «Дніпра», то матч підопічних Кучеревського з запорізьким «Металургом» було перенесено. Але коли в такій же ситуації опинились «Карпати»…то КДК вирішив скасувати справедливий вердикт бюро ПФЛ…»

«Карпати» заявили, що на матч не вийдуть, але згідно усіх норм арбітр зустрічі вивів харківську команду на поле, останні розіграли м’яч і пролунав фінальний свисток. Скандал! І знову ж таки слова почесного президента клубу Петра Димінського:

«…Повторюю – це приватна команда. Тому коли одного дня цьому умовному інвестору знову відмовлять у підтримці при створенні акціонерного товариства «Народна команда футбольний клуб «Карпати», то він проведе референдум, чи потрібна ця команда ще комусь, крім нього та вболівальників? Якщо ж ні, то він має право залишити її, або створити «Карпати» (Лодзь) чи «Карпати» (Загреб)…»

Більш категоричним був головний тренер команди Іщенко: «Мене дивують розмови про те, що наш клуб готовий заявитися в чемпіонат Польщі. Все це дурниці, не знаю, хто придумав подібну інформацію. Ми патріоти України, і боремося за справедливість».

Не стояв осторонь і генеральний директор клубу Олександр Єфремов: «Петро Петрович – емоційна людина. Він вкладає особисті гроші в команду. У чемпіонат Польщі не підемо, тому що ми – патріоти України»


  • http://twitter.com/uaultras Bodixon

    “До справи підключилась і Верховна Рада, яка рекомендувала Федерації футболу України переграти скандальний матч, на що голова українського футболу Банніков відповів, що футбольний орган і так пішов на зустріч донецькій команді, оскільки вона порушила регламентні норми – донеччани одразу після матчу не подав жодної офіційно оформленої апеляції”

    Якось не читається кінцівка речення. Наче кілька слів пропустили.

Menu Title