Топ-5 тренерів-“сцикунів” 2016 року

29 Кві, 2016| автор:

Кожен з нас чогось боїться, ми несемо відповідальність за наші помилки. Та коли боягузливість проявляють тренери, вони підводять сотні тисяч фанів своєї команди. В цьому топі розглянемо головних “сикунів” на тренерській лавоці в 2016-ому році.

5 місце

 Хейн Ванхазебрук (“Гент”).

Хейн вже може вважатись героєм в рідній країні, адже під його керівництвом “Гент” вперше вийшов в плей-оф Ліги Чемпіонів. З жеребкуванням пощастило як в групі, так і в 1/8. Кінцівка першої гри показала, що “Вольфсбург” можна обігрувати і вони не знаходяться в ідеальній формі. Та перед матчем-відповіддю Ванхазенбрук підкреслив, шо його команда не збирається робити стільки ж помилок в обороні, як в домашньому матчі. Вибрав гру від оборони і прогнозовано вилетів з ЛЧ. Дуже дивне рішення бельгійця, адже “Генту” не було чого втрачати, вони вже були героями року, а могли стати героями десятиліття. Це той випадок, коли можна крокувати лише вперед, та тренер чомусь вирішив залишитись на місці.

4 місце

Сергій Ребров («Динамо» Київ)

В Реброва дуже схожа історія з володарем п`ятого місця нашого топу. Він вивів Динамо в плей-оф ЛЧ (вперше в XXI-му столітті). Також програв перший домашній матч, пропустивши три голи. Кияни не були фаворитами в протистоянні з МС і в їхній прохід поза межами України майже ніхто не вірив. Отже, динамівцям в матчі-відповіді не було чого втрачати. А тут ніби і доля дає натяк Реброву – посилай всіх в атаку, адже цьому посприяли  травми Компані і Отаменді в першому таймі.  Але ж ні!

Після матчу тренерський штаб “відмазується” фразами: “Це “Ман Сіті”. Ми мали брати шашки і бігти в атаку? Щоб нам накидали трьошку?”. Ні, краще було простояти в обороні весь матч і безхребетно вилетіти з ЛЧ, не створивши манчестерцям жодних проблем. Сергій Станіславович точно переглядав матчі з чемпіонату Англії і знав, що зв`язкаМангаля-Демікеліс не набагато краща зв`язки Ордець-Кривцов. Чому він не ризикнув? Чому вирішив зіграти на нуль, а свої яйця залишив в Києві? Питання, на які логічної відповіді нема досі.

3 місце

Мануель Пелеґріні (“Манчестер Сіті”).

На відміну від інших учасників топу, чилієць ще нічого не програв, але суттєво підвищив свої шанси на виліт з ЛЧ. Де Брюйне і Аґуеро набрали неймовірну форму, а з мінусів лише відсутність Туре. Але ж які мінуси в суперника! Роналду відсутній в заявці, в Бенземи мікротравма, через  яку француза міняють у перерві. Серед небезпечних гравців атаки залишився лише Бейл (Хесе і ЛукасВаскес не рівень” Реалу”, а Модріч з Кросом грали лише на руйнування). Пари Компані-Санья та Отаменді-Кліши могли нейтралізувати Гарета та не дати йому розбігтись. Але Пелеґріні не ризикнув зіграти на перемогу, посилав в атаку по 3-4 гравця та зробив з пари Фернандо-Фернандінью пару Тимощук-Тимощук.

Навіть за такої боягузливої гри МС міг пропустити, якби не Харт. Якщо в Мадриді буде здорове тріо “BBC”,  то перемога “Реалу” гарантована. Якщо ж Роналду не поліпшає, то буде гра аналогічна манчестерській. Гадаю, що  за рахунок досвіду “Реал” таки пройде. А яка ж була можливість в Мануеля виграти, хоча б з мінімальною різницею і мати хороший шанс на фінал! Що може бути краще, ніж вперше вивести клуб в фінал ЛЧ в свій останній сезон в ньому? Чилієць би став легендою Сіті та заробив би собі зайвий мільйон до нового контракту з майбутнім клубом.

2 місце

 Маурісіо Саррі (“Наполі”).

Отримавши в спадок від Рафи Бенітеса прекрасних гравців, прийшовши в момент кардинальної перебудови складу “Ювентуса”, відсутності ігрових ідей Руді Ґарсії та багаторічних криз міланських клубів,”Наполі” був головним претендентом на Скудетто в поточному сезоні. І спочатку здавалось, що колишня команда Марадони знову буде першою в Італії, допоки Юве не набрав хід. Матчем, в якому Саррі програв ймовірне Скудетто, звісно, є очна зустріч туринців та неаполітанців. “Ювентус” був фаворитом матчу, та гра показала, що “Наполі” є краще підготовленим і його атаки були небезпечнішими. Та замість того, щоб дотиснути “зебр” Саррі вирішив втримати нічию. Завершення матчу в вигляді удару Дзадзи, здавалося б, мало стати хорошим уроком для італійця.

Але він знову стає на ті самі боягузливі граблі в другому найважливішому матчі 2016 року. В матчі з “Ромою” неаполітанців, звісно що, влаштовувала нічия, адже зберігся би відрив в 5 очок за 3 тура до кінця і Ліга Чемпіонів була б гарантована. Та сам матч показав, що “Рома” гірше готова до двобою за ЛЧ. “Наполі” знову ж таки, як і в матчі з “Ювентусом”, мав більше моментів, і знову ж таки замість того, щоб дотиснути суперника вирішив втримати нулі, за що і поплатився. Тепер відставання “Роми” складає лише 2 очки, і “Наполі” ще може потрапити  лише в кваліфікаційний раунд єврокубку, а у випадку з Італією – це зміни в підготовці до сезону і ймовірний провал наступного чемпіонату.

1 місце

Лоран ЄБлан (“ПСЖ”).

З року в  рік Блана відправляють у відставку і натякають, що це не тренер для найбагатшого клубу Франції. Всі порівнювали обережну гру колишніх команд Блана: “Бордо” (а яка гра могла бути з таким клубом?) та збірної Франції. Якщо в перший рік завданням Лорана було взяти всі французькі турніри та побудувати команду, то в наступні роки апетити шейхів явно збільшились і основним завданням наразі є єврокубки. Час йшов, а гра кардинально не мінялась, хоча приходили нові, якісніші футболісти. Єдиний випадок, коли стиль Блана дав результат – це минулорічний чвертьфінальний матч з “Челсі”, коли арбітр вилучив Ібру. Незважаючи на втрату провідного гравця, команда зібралася і змогла здійснити  справжнє диво – а це ніяк по-іншому не назвеш – отримавши перемогу над тодішнім, ідеальним із тактичної точки зору, “Челсі” Моурінью

І цього року “ПСЖ” вже серйозно розглядався як претендент на фінал. Найкраща лавка в Європі, зіграні футболісти, чемпіонат Франції де-факто закінчився ще зимою — одні плюси. Гра з “Челсі” показала, що “ПСЖ” більше нікого не боїться і буде зі всіма грати з позиції сили. Але всю “малину” зіпсував Серж Ор`є. Лоран явно не знав, що робити в такій ситуації і замість того, щоб вигнати з ганьбою правого захисника з команди, вирішив його пробачити, чим підірвав мікроклімат в клубі. Коли ж в матчі з “МанСіті” зайві карточки заробили Давід Луїз та Матьюді, а його підопічні не використали півдесятка стопроцентних моментів, Блан знову “зассав”. Та “зассав” настільки, що забув про свою прекрасну лаву запасних, і, що гравців, які повинні замінити дискваліфікованих, а саме  – Маркіньос та Пасторе – хотіли б мати 95% клубів Європи. Лоран забув, що в першому матчі з МС в його підопічних багато чого виходило в атаці і мало щов обороні, та вирішив не ризикувати, зігравши, як в старих матчах з “Челсі”, за що і був покараний. Ця ЛЧ могла стати тріумфом Златана, а стала лише підтвердженням відсутності яєць у Блана. Скоріш за все, цей сезон буде останнім для шведа та французького тренера, а вболівальникам “ПСЖ” доведеться чекати ще 3 роки на новий шанс.

P.S.Той, хто не достатньо сміливий, щоб ризикувати – нічого не доб’ється. © Мухамед Алі.

Примітка. В топ включені тренери, які через свою боягузливість програли якийсь титул в 2016-ому році.


Menu Title