Усе, що ви хотіли знати про “Дніпро 1918″ та народні клуби

10 Сер, 2018| автор:

У більшості українських вболівальників, коли вони чують словосполучення «народний клуб», виникають негативні асоціації. Воно і не дивно, особливо після гучної та невдалої спроби «Вереса». Більш того, керівництво народного «Металурга» із Запоріжжя оголосило про припинення існування у червні цього року. Незважаючи на це, у Дніпрі фанати та просто небайдужі до долі дніпровського футболу люди вирішили створити новий клуб і зробити це за принципом «народного», аби попередити можливість заволодіння клубом однією людиною, інтереси якої колись можуть змінитися, і футбол у Дніпрі знову занепаде. У цьому матеріалі ми спробуємо розібратися, чи має цей проект шанси на життя та нарешті дізнаємось про засновників, тренера та майбутнє новоствореної команди.

photo_2018-08-10_21-47-55

Як вибудовується структура народних клубів у Європі

Перед тим, як іти на презентацію «Дніпра 1918» кореспондент «Брутального Футболу» зацікавилась, а які ж успішні народні клуби вже є у світі. Так-от, для довідки: в Європі є таке поняття, як «fan-owned club», тобто клуб, яким володіють фанати. Такого вислову як «народний клуб» у них не існує. Але суть від назви не змінюється. Прикладів цих «fan-owned clubs» доволі багато і, можливо, ви здивуєтесь, якщо почнете читати список у Вікіпедії. Тому спершу дещо ознайомимо вас із найбільш відомими народними клубами та моделями, аби потім можна було їх порівняти із планами та реаліями «Дніпра 1918».

Отже, розпочнемо з Німеччини. Адже у Бундеслізі з початку 1999 року чинне правило 50+1, відповідно до якого мінімум 51% виборчих прав має належати клубу і «club members», по суті, вболівальникам. Крім того, стаючи членом клубу, вболівальник отримує й інші бонуси – подарунки, знижки, пріоритетне право на покупку квитків тощо. Вартість членства становить приблизно 25 – 60 євро на сезон.

Футбольні клуби навіть не мають права грати у Бундеслізі, якщо приватні інвестори володіють більш ніж 49% акцій. Це запобігає можливості повного викупу футбольного клубу якимось приватним інвестором, який поставить бізнес вище інтересів вболівальників. Усе це зумовлює ту неймовірну атмосферу, яку створюють німецькі фанати, адже вони безпосередньо відчувають свою причетність до клубу.

Тим не менш, з цього правила є виключення. Якщо інвестор спонсорував клуб більше 20 років, він може його викупити. Таким прикладом стали «Леверкузен», «Вольфсбурґ» та «Гоффенгайм», що вірно та незмінно фінансуються відповідно «Баєром», «Фольксваґеном» та мільярдером Дітмаром Гоппом. Як завжди, є і такі, хто правилом невдоволений. Вже не раз обговорювалось його скасування, але більшість клубів пропозицію не підтримали. Втім, це не завадило, наприклад, «Ред Буллу» знівелювати згаданим законом. Бундесліга закрила очі на порушення, а клуб із Лейпциґа сьогодні ненавидять фанати та керівники усіх клубів Німеччини.

Безумовно, відміна цього правила привернула би величезні гроші до Бундесліги. Але поки клуби демонструють, що навіть завдяки звичайним продажам квитків, клубної атрибутики, трансляціям, трансферам та рекламі можна отримувати непоганий прибуток. А фанати залишаються вдячними за відданість традиціям.

Тепер перейдемо по Іспанії. Чи знали ви, що найбільш титулованими клубами Іспанії керують «сосьос» (ісп. «socios»)? Так в Іспанії називаються вболівальники, які вважаються акціонерами. Вони щороку платять внески і беруть участь у прийнятті важливих рішень. Кількість «сосьос» перевищує 90 000 у топ-клубах, але право голоса є не у кожного. У «Барселоні» голосувати мають право усі повнолітні та зареєстровані особи більше року. У «Реалі» шляхом голосування «сосьос» самі обирають тих, хто буде представляти загальні інтереси на щорічних та позачергових Генеральних Асамблеях. Є «сосьос» й у інших, не таких великих клубах – у «Атлетіку» з Більбао та «Депортіво» з Ла-Коруньї.

Варто зазначити, що в Іспанії «сосьос» – це більше, ніж просто член клубу. Останні, як і в Німеччині, щорічно платять у середньому 60 євро за членську картку та отримують за це різні вигоди (знову ж таки різні знижки, ексклюзивні журнали, право на пріоритетну покупку квитків тощо). Але звичайні члени клубу не мають права голоса, як «сосьос».

Повернемося на північ, аби розглянути ситуацію в Англії, де, напевно, найбільше «fan-owned clubs» у Європі. Там вони поділяються на 3 типи:

  1. «Supporter buyout», що перекладається як «викуп вболівальниками» і означає, що траст вболівальників викуповує клуб на власні кошти і далі самостійно керує його долею.
  2. «Phoenix club» переважно означає, що клуб відродився із власного попелу, як фенікс. Тобто був створений вболівальниками заново після ліквідації, або коли ліквідація була неминучою. Він може навіть мати подібне ім’я, кольори, емблему та форму.
  3. «Protest club» – це клуби створені вболівальниками у знак протесту. Наприклад, «Affordable Football Club Liverpool» – кооператив, що з’явився у знак протесту вболівальників проти великих цін на квитки у Прем’єр-лізі.

Існують в Англії й такі клуби, де трастам вболівальників належить менше 50%, але вони все ж таки можуть впливати на долю клубу.

Стратегія «Дніпра 1918»

Отже, в Європі поняттям «fan-owned club» нікого не здивуєш. Більш того, існує багато прикладів клубів, які вдало функціонують і де вболівальники мають право голосу і впливають на рішення.

Однак повертаємось до «Дніпра 1918», який активно готується до старту першості міста. Мабуть, усі вже зрозуміли у якій ситуації опинився ФК «Дніпро». Якщо ви досі нічого не знаєте, то читайте наш попередній матеріал.

Ось, що сказано стосовно процесу створення клубу на сторінці «Дніпра 1918» у фейсбуці: «У цій ситуації було вирішено створити Громадську організацію «Дніпро 1918», яка стане засновником футбольного клубу «Дніпро 1918». Ми станемо лише його частиною. Та наші представники, поруч з іншими інвесторами, утворять раду засновників, яка прийматиме важливі рішення щодо розвитку клубу, розроблять його стратегію. Але, найголовніше, ми запросимо на посаду виконавчого директора професіонала, який буде втілювати в життя намічені цілі, щоквартально звітуючи про витрачені кошти. Це буде стороння людина, яка не буде мати відношення до ФК «Дніпро». Тільки такий варіант зможе залучити вболівальників і небайдужих жителів міста до нового проекту футбольного клубу».

IMG_1605

За цей час клуб провів вже два товариські матчі і обидва завершились на їхню користь. У сумі вони забили 6 голів, половину з яких забив Сергій Чеботарьов, а пропустили лише один. Запам’ятовуйте прізвище, певно, ви його ще почуєте.

IMG_1582

У четвер кореспондент «Брутального Футболу» побувала на презентації «Дніпра 1918», де засновники громадської організації з радістю відповідали на питання усіх бажаючих та нарешті привідкрили завісу таємниці над командою.

Тренує команду Сергій Михайлович Задорожний, колишній гравець «Дніпра». Він вже встиг спробувати себе тренером спочатку у кам’янській «Сталі», коли команда ще виступала у Другій Лізі, а потім у тернопільській «Ниві». А зараз прийшов до «Дніпра 1918», аби збудувати тут команду, а не просто клуб, як він сам і зазначив.

Багато чуток з’явилось з приводу того, чому новостворений клуб не заявився в Аматорський чемпіонат України. Ось, що з цього приводу сказав головний наставник колективу:

«Спочатку, в принципі, мова йшла про те, що хотілось би, щоб ми приймали участь у першості аматорів одразу. Але першість аматорів – це турнір трохи складний, хай він там, може, звучить, ніби першість аматорів – це не професійний футбол. Але там є певні складнощі. Перша складність – це колектив, а за три тижні зібрати більш-менш хороших, кваліфікованих футболістів було складно, тому що у нас тут є більш потужні «ВПК-Агро», «Скорук», хто знає. Усі хороші футболісти вже там. Просто обласні команди, такі як «Дніпроагро», вони під себе вже усіх забрали футболістів. А нам залишалось підбирати залишки та намагатися з них створити команду. Тому вирішили нікуди не квапитись, щоб нас не топтали, щоб об нас ноги не витирали. Усе ж таки ми представляємо Дніпро. Вирішили почати з міста, з самого-самого початку, скажемо так, повинна бути якась платформа.

Далі час покаже. Зрозуміло, що навіть цей маленький турнір нам треба пройти з високо піднятою головою.

Як кажуть: сумнівами можна похерити будь-яку справу, тому сумніватися можна, але нам потрібно дивитися уперед, іти, розвиватися».

photo_2018-08-10_21-46-56

Загалом Сергій Михайлович налаштований позитивно та під кінець промови дуже закликав усіх вболівальників та фанатів підтримувати нову команду, адже Дніпро завжди славився своєю підтримкою. А це те, що зараз необхідно перш за все.

Далі на презентації розповідали про клубні картки, які, вже придбали майже 100 осіб, серед яких є й цілі сім’ї. Кожен володар картки буде вважатися членом клубу і мати певні привілеї. Наприклад, на іграх будуть розігруватися подарунки та пам’ятні сувеніри. У подальшому серед членів клубу плануються й інші розіграші, наприклад, тренування з командою, можливість потрапити на командне фото, поїздки на виїзда у клубному автобусі тощо. Таким чином члени клубу дійсно будуть відчувати себе часткою команди. Більш того, володарі карток отримають знижки у багатьох закладах Дніпра.

Наразі є чотири категорії карток:

«Джуніор» – це дитяча картка, мінімальний внесок на яку становить 50 грн у місяць. Дизайн карти:

photo_2018-08-10_21-47-12

«Стандарт» – 150 грн

photo_2018-08-10_21-47-02

«Ґолд» – 500 грн

photo_2018-08-10_21-47-07

«Платинум» – 500 грн і більше.

photo_2018-08-10_21-47-16

Не можна сказати, що це великі суми. Адже у часи, коли ФК «Дніпро» грав у Прем’єр-лізі, звичайний вболівальник витрачав приблизно 150 грн за місяць на квитки на стадіон. І збирали ж якось майже 30 000 людей на стадіоні у місті-мільйоннику?

Після цього презентували форму. Вона італійської торгової марки «Errea». Обирали звичні фанатські кольори: синій, білий та блакитний.

photo_2018-08-10_21-46-35

photo_2018-08-10_21-46-41

Завершувалась презентація виконанням відомої усім фанатам ФК «Дніпра» пісні «Только Днепр – Только Победа» у виконанні Графа.

Крім того, нам вдалось взяти ексклюзивне інтерв’ю з одним із засновників громадської організації – Євгеном Переверзевим, аби краще зрозуміти цілі та амбіції нового футбольного проекту у Дніпрі.

- Отже, Євгене, розкажи ще раз, як давно з’явилась ідея створення цього клубу та що стало фінальним поштовхом?

– Ідея з’явилась більше року тому. Хлопці прокручували усе в голові. Мабуть, з весни. Приблизно рік ідея виношувалась, якось так: «а раптом якщо». А з весни вже не «а раптом якщо», а «давайте робити».

- Дехто вважає, що це лицемірно – створювати новий клуб, поки ФК «Дніпро» все ще грає, більш того, ви ж його і підтримуєте на трибуні. Прокоментуйте, будь ласка.

– Ми сказали, що ми не відвертаємось від футбольного клубу «Дніпро» та продовжуємо його підтримувати. Це було видно на останніх матчах, ми поїдемо на виїзд і будемо підтримувати, поки «Дніпро» існує. Але ми хочемо створити свою команду. Своя команда уболівальників, яка не буде залежати від, як ми казали, однієї людини. Тобто ми створюємо команду на перспективу, на майбутнє. Тому що, на жаль, тенденція така, що спортивна складова футбольного клубу «Дніпро», завдання на сезон та узагалі – усе не зрозуміло. Команда втратила статус професійного клубу, команда перетворилась, на жаль, у фарм-клуб СК «Дніпро-1», де награється молодь. Але, знову ж таки, ми за «Дніпро» до кінця вболіватимемо, будемо підтримувати, але дивимось у майбутнє.

- А що ви відповісте тим, хто вважає, що ви спекулюєте на історії «Дніпра», використовуючи слово у назві?

– Завжди люди, які сидять в інтернеті перед комп’ютерами, які мабуть нічого серйозного не зробили, що може бути корисно для суспільства. Їм найпростіше написати якусь гидоту та сказати, що ми чимось спекулюємо. Чому ми спекулюємо? У нас місто Дніпро, у нас ріка Дніпро. Дніпро так називали споконвіку, навіть коли місто ще було Дніпропетровськом, усі називали його Дніпро. Тому ми не спекулюємо, ми просто використовуємо ту назву, яке в усіх асоціюється з людьми, які живуть у Дніпрі. Спекулює скоріш за все інша команда.

- А як щодо приставки 1918? Дехто теж вважає, що це спекуляція на історії.

– Хай вважають. На даному етапі 1918 – це точка відліку зародження футболу у нашому регіоні.

- Повернемось до наших днів. Як проходив відбір футболістів у команду, чи є там хтось із академії «Дніпра», або можливо з інших футбольних академій?

– Щодня на кожне тренування приходили близько тридцяти людей. Усього більше 50-60 прийшло, люди тренувались. Хтось тренується з першого дня, хтось тренувався тиждень та пішов, комусь стало не цікаво тощо. На цьому етапі тренером сформовано склад, хлопці бойові. Є люди, які грали і у Другій Лізі, і у Першій Лізі. Є люди, які грали в Прем’єр-лізі у Чемпіонаті України. Великим плюсом є те, що Олег Шелаєв буде за нас грати. Людина загорілася ідеєю, йому це цікаво. Ми всі його добре знаємо, він наш великий друг, він готовий нас підтримувати у цьому плані. Для нас це величезна довіра з боку цієї людини. Загалом, переважно усі хлопці із Дніпра, із Дніпропетровської області, вихованці різних ДЮСШ. Є деякі хлопці, які тренуються, які з нашого сектору. Вони не пройшли футбольну школу дитячо-юнацьку, але вони доводять своїми стараннями, що можуть розраховувати на місце у команді.

- Чи є ще якісь відомі прізвища у складі гравців «Дніпра 1918»?

– Так, я думаю, що трохи пізніше ми усе покажемо і розкажемо.

- Який бюджет нині необхідний для участі у чемпіонаті міста?

– Зараз ідуть мінімальні витрати на оренду полів. Знову ж таки, у кожній команді зарплати обговорюються індивідуально, хто скільки буде отримувати. Аренда поля коштує 500 грн. «На даний момент ми забезпечуємо усі побажання нашого тренера» – додав ще один із засновників ГО.

- Чи багато у вас меценатів, які підтримують клуб?

– Меценати – це наші вболівальники, кожна людина, яка платить внески – це наш безпосередній меценат. І ми їх дуже любимо та цінуємо за це. Величезна подяка їм за те, що вони повірили у це, і вірять, і у подальшому, я думаю, що в нас буде усе більше й більше членів клубу. Головне наше завдання – це довести усім скептикам, які говорять, що нічого не вийде, що у нас усе вийде.

photo_2018-08-10_21-46-47

Люди повинні прекрасно розуміти, що схема побудови клубів така, яка наразі є в Україні, вона неправильна, тому що клуб не має залежати від однієї людини. Кожна людина має приймати безпосередню участь у житті клуба. Якщо людина заплатила якийсь внесок, то відповідно ця людина прийде на гру команди, йому це буде цікаво, і він підтягне своїх друзів та знайомих. Тому ми обрали такий вектор розвитку для нашої команди.

- Чи будете ви колись шукати підтримки у муніципалітету, тому що минулого року Борис Філатов (мер Дніпра) теж казав, що планує створити команду з такою же назвою «Дніпро 1918». Чи це якось пов’язано?

– Якщо нам запропонують посильну допомогу, ми будемо її розглядати.

- Де ви бачите «Дніпро 1918» через кілька років?

– Це буде залежати від нашої команди, від тренерського штабу, від участі людей у нашому проекті. Зрозуміло, що ми хочемо рости, розвиватися і ставити цілі, які команда буде реалізовувати. Але це буде наша команда, на яку ми зможемо впливати і приймати активну участь. Це, мабуть, головний козир кожного вболівальника – ти можеш щось вимагати, ти можеш допомагати, і тобі ніхто цього не буде забороняти. Навпаки усі ми раді кожній людині, яка готова нам допомагати. На теперішньому етапі люди, які займаються клубом – дизайн, підготовка та ведення обліку по членських внесках, допомога по команді, вода, маніжки, форма – цим усім вболівальники «Дніпра» займаються безкоштовно. Це наша позиція, нам це цікаво.

- Останнє питання. Попередні спроби створити народний клуб в Україні провалилися. Чому саме «Дніпро 1918» буде успішним?

– Тому що це «Дніпро 1918».

У кожному місті України свої реалії, тож не так вже багато сенсу порівнювати створення «Дніпра 1918» з тим, що сталося у Запоріжжі або Рівному.  Звісно, все покаже час, але все ж таки необхідно дати шанс і підтримати новий проект.

А перша гра «Дніпра 1918» відбудеться вже 15 серпня, у середу, о 19:30 на стадіоні «Трудові резерви» проти «Легіону».

 Карина Шпорт, Дніпро, спеціально для “Брутального Футболу”


Menu Title