Вогняне дербі “Волині” та “Карпат”

2 Жов, 2016| автор:

Ситуативно склалося так, що протистояння “Волині” та “Карпат” було двобоєм сусідів не лише географічним, а й турнірним. Якщо таблиця для лучан показувала по-осінньому прохолодні +5 очок, то у левів – справжні заморозки і -1. Але як прийнято говорити про дербі – турнірне становище в таких матчах не має значення.

Хотілося б вкотре згадати про незмінну роками звичку вболівальників по всій країні приходити на стадіон за 10 хвилин до початку матчу. І не просто приходити в притирку із часом, а ще й не маючи квитка. Ось, що трапляється в такому випадку:

Та, попри це, приємно констатувати, що галицько-волинське протистояння таки викликало помірний ажіотаж. Ажіотаж воно викликало і у служби безпеки стадіону, бо лише на території арени довелось побачити три автобуси із спец-призначенцями, плюс, ще зо три десятка осіб поруч із гостьовим сектором – ну просто як подорож в минуле.

З перших хвилин було відчутно важливість поєдинку як для команд, так і для фанатів, які зі стартовим свистком почали підігрівати атмосферу піротехнікою та яскравими банерами.

Команди дуже багато бились за м’яч, часто забуваючи про сам футбол. Та все ж декілька моментів у першому таймі було створено. Серед “зелено-білих” вирізнявся індивідуальними діями Костевич, щораз-по-раз успішно йшов в обіграш, але з останнім пасом постійно не клеїлось – то не точно відіграє, то м’яч омине ствір воріт. На це “Волинь” відповіла не менш небезпечно – наприклад Хомченко отримав пас із глибини, скористався провалом правого флангу оборони гостей і потужно пробив у поперечку.

Все, здавалось, йшло до того, що команди підуть на перерву з нулями, як раптом відбувся черговий стандартний навіс із розряду “ну а раптом пройде”. Ітаки пройшов! Петров протиснувся між захисниками і пробив у ближній кут – голкіпер без шансів, 1-0.

Тайм другий істотних змін у сценарії не отримав, в порівнянні із першим, щоправда гості під тиском рахунку і мінусів в таблиці заграли активніше. І тут хотілось би трошки змістити акценти із футбольного поля на трибуни, адже не забуваймо, що це дербі і в таких матчах завжди гаряче по-особливому.

Ще на початку другого тайму фанати гостей придумали собі забаву: підпалювали фаєр, кидали на стілець, а зверху накривали ще одним зламаним стільцем, таким чином утворювалось вогнище. Спершу ці витівки не відразу було помітно, адже вогонь був дуже локальним і не надто кидався в очі.

Загалом, матч видався очікувано насиченим в плані піротехніки, оскільки з одного боку були петарди і дими, а з іншого – фаєри. Та ультрас “Волині” значно бережніше поставились до майна клубу, на відміну від львівських візаві – подекуди фаєри із гостьової трибуни вилітали ледь не на поле. На це відразу відреагували присутні на трибунах силові підрозділи.

Поява людей в чорному обурила представників обох фанатських секторів і вони в унісон нагадали тим, де їхнє місце. В сторону спецпідрозділу поодиноко летіли і стільці. А коли “Карпати” зрівняли рахунок, то на гостьовій трибуні знову запалали фаєри і сидіння. Та на цей раз трьох пожежників, які повинні були все це загасити, фанати “Карпат” не пустили на сектор.

До гостей відправилась пожежна машина, що чергувала на стадіоні, але відкрити воду по фанатах так і не наважилась. Як підсумок, стільчикове багаття палало, аж поки ультрас “Карпат” не покинули межі сектору.

В перервах між цими подіями трохи вдавалось спостерігати і за грою – гаряче було і на полі, особливо, коли вже в компенсований час Шабанов міг принести вольову перемогу “Волині”, але з трьох метрів невдало підставився і м’яч полетів вище.

Олександр Новак, “Брутальний футбол”


Menu Title