“Ворскла” vs “Динамо”: багато боротьби, але мало футболу

21 Жов, 2018| автор:

“6700, 6700 – это много или мало?” Саме стільки вболівальників прийшло в суботу на стадіон Ворскла імені Бутовського, де місцева команда приймала київське Динамо. А багато це чи мало – ну з якого боку підійти. Якщо порівнювати з попереднім домашнім матчем Ворскли з київським Арсеналом, на якому зібралось аж 1444 глядача (зате яка гарне число вийшло!), то звісно чимало. Але з іншого боку – вихідний день, 17:00, +20 на стовпчику термометра, приїжджає гранд українського футболу… Ну що ще треба, щоб зібрати на стадіоні хоча б 10 тисяч?

І квитки ж недорогі – 20, 40 та 60 грн. Можу помилятись, але здається в Полтаві найдешевші квитки на домашні матчі зі всіх клубів УПЛ. Проте, це не особливо допомагає заповнювати стадіон. Треба таки керівництву Ворскли більше працювати з власними вболівальниками.

43756817_720298978347943_3374745715036127232_n

Але навіть цих глядачів на трибунах вистачило для того, щоб стати лідером за відвідуваністю у цьому турі. Такий оце в нас чемпіонат. В Харкові вже всі чекали на Ман Сіті, тож на матч Шахтаря та Десни зібралось трохи більше 4 тисяч вболівальників. Про інші матчі туру й згадувати не хочеться. І це ще на цих вихідних була досить гарна погода. Отже далі, до грудня, з кожним туром людей на трибунах буде все менше, і менше, і менше…

Та не будемо про сумне. Повернімося власне до матчу бронзового та срібного призерів минулого чемпіонату. Приблизно за 40 хвилин до початку гри ми, з моїм другом, підійшли до кас стадіону. Десь там в Лондоні, в цей час, Барклі розстрілював ворота Де Хеа на останніх хвилинах, а Моурінью ледь не влаштував грандіозну бійку. Та кому яке діло до тієї АПЛ, якщо тут є можливість на власні очі поспостерігати за протистоянням Сачко-Хацкевич? Перед касами вже вишикувалась немала черга, що давало привід надіятись на більш-менш заповнений стадіон. Та сталось трохи не так, як гадалось.

43618003_301568423901431_7457905564962521088_n

До речі, з цього сезону Ворскла повністю змінила дизайн квитків, до якого уже звикли всі полтавці. Пов’язане це з установкою турнікетів, адже на всіх тікетах тепер повинен бути штрих-код. Порівняти старий варіант і новий ви можете на картинці нижче. Погодьтесь, що попередній був краще. Якось в цій новій формації квитків немає душі, чи що. Тепер усі вони майже однакові, змінюється лише назва гостьової команди. Але це вже моя особиста драма.

43760055_257094144995053_1050340174996701184_n

Невеликий ліричний відступ–звертання. Нещодавно довелось мені відвідати матч збірної України U21 проти Шотландії на Оболонь-арені. В тій грі неймовірно сподобався Віктор Коваленко. “Нє, внатурє, без пріколов”. Вийшовши на поле з капітанською пов’язкою, він увесь матч вдало диригував діями команди та роздавав шикарні тонкі передачі своїм партнерам. А в підсумку ще й забив третій гол та приклав палець до губ на камеру, святкуючи його. Мабуть передавав привіт багатьом-багатьом людям. Але не це головне. Просто захотілось похвалити Вітю, бо щось давно цього ніхто не робив. А хотів я продовжити тему квитків. Це був ліричний відступ, а тепер звертання. Звертання до усіх стюардів, контролерів та інших людей, що перевіряють білети на вході та відривають їх так, як на фото нижче. Якщо ви це читаєте, знайте – десь там для вас приготовлений окремий казан.

44649013_519540398457185_7560579073160773632_n

Та годі вже відволікатись. Повертаємось до Полтави. Прямуючи від кас до входу на стадіон, ми, абсолютно випадково, наштовхнулись на знімальну групу каналів Футбол. Зустріли ми їх в парку, перед стадіоном. В той час Ігорь Бурбас як раз брав інтерв’ю у жіночки, що торгувала біляшами та іншим добром. Мабуть, дізнавався якийсь черговий інсайд. Ця сама жіночка розповідала йому, що категорично не схвалює поведінку людей, які використовують біляші на стадіоні в Полтаві зовсім не за призначенням (“А с чем беляши были?”), та побажала успіху Ворсклі в прийдешньому матчі.

Підходячи до стюарда, що стояв біля турнікетів, я ще здалеку почав відкривати свій рюкзак та демонструвати його вміст. “О, вас і просити не треба, ви вже знаєте що робити”, – усміхнено сказав він. “Ну звісно, не вперше ж на футболі”, – теж з усмішкою відповідаю. Цікаво, чи розміняв я вже сотню матчів? Треба буде колись порахувати свої квитки.

44751845_548204805622423_4524578365063036928_n

Переходимо до самого матчу. Обидва тренери трохи здивували своїми стартовими складами. В Динамо в основі з’явились запасні Миколенко, Шепелєв та Супряга, а у Ворскли вийшли на поле такі нечасті гості як Сапай та Якубу. Окремо про африканця. Хлопчина 2000 року народження, між іншим. Видно, що є розуміння футболу як такого. Старався, постійно намагався придумати щось в атаці, але роботи ще непочатий край. Будемо пильно стежити за ним надалі.

А як вам така штучка?

Вражає? Мене теж. Шкода, що ми сиділи на протилежній трибуні, і не бачили цього вживу. Єдине, що незрозуміло – де їхні дудки? Вдома забули, чи що?))
Взагалі, на домашніх матчах Ворскли завжди весело. От наприклад в останньому матчі проти Арсеналу один чоловік жартома переконував свого маленького сина, що це приїхав не київський Арсенал, а лондонський. І протягом усього матчу, час від часу, викрикував щось на кшталт: “Озіл, бий!” або “Мхітарян, біжи!”

Чим ще запам’ятався матч Ворскли і Динамо? Ну, було багато боротьби, боротьби і ще раз боротьби. Прям як у недавньому поєдинку між Конором і Хабібом. У киян за весь матч можна нарахувати 2 моменти для голу, у Ворскли – 1. Так, були ще підходи до воріт, але, як каже один відомий експерт: “Витя, это не моменты. Ну это полумоменты. Даже мои коты знают, что это не моменты”. Але головне, що у хлопців очі горіли і самовіддачею тренери задоволені. Крім боротьби також було надзвичайно багато браку. Цей відсоток аж зашкалював. Один лише Ребенок разів 3-4 випускав м’яч в аут у найпростіших ситуаціях.

44872775_184418492476736_8175653282262286336_n

“Цыганков, ты сегодня не забьешь!”, – кричав якийсь чолов’яга на декілька рядів нижче від нас. Варто казати, що Віктор забив єдиний в матчі гол хвилин через 5 після цього, тим самим принісши Динамо вже чергову мінімальну перемогу в цьому сезоні? Потім, чомусь, цей чоловік вже нічого не кричав. А й приводів особливо не було. Центральний матч туру відверто розчарував та залишив по собі не надто приємні враження. Так і напрошується аналогія з матчем Інтер-Мілан. Думаю, не важко здогадатись, хто був в ролі кого. От тільки білети на Джузеппе Меацца коштували набагато більше, ніж 20 гривень. І нащо платити більше?

44789026_316729528911548_7201662447374041088_n

Ніяких компромісів – це про полтавську Ворсклу. Після 12 турів у підопічних Сачка – 6 перемог та 6 buy cialis online in nz. поразок. Це єдина команда в чемпіонаті, яка ще не грала в нічию. Попереду у них домашні матчі з Олімпіком, Львовом (де полтавцям потрібно брати максимум очок, якщо не хочуть програти боротьбу Олександрії за бронзу ще до нового року) та донецьким Шахтарем. Цікавий факт – Ворскла буде грати 5 домашніх матчів поспіль. З Арсеналом і Динамо вже зіграли, попереду ще троє. Це обумовлено тим, що на початку чемпіонату команда не могла проводити матчі на своєму стадіоні через реконструкцію, а грала лише в гостях. Що ж, де ще таке можливо, як не в рідній УПЛ?

Ну а Динамо чекають домашня гра проти Львова та, мабуть, найголовніший матч осені – дербі з Шахтарем у Харкові. Що ж, вся боротьба в нашому чемпіонаті ще попереду. Хіба це не чудово?

 Ярік Пятницький спеціально для Брутального футболу

Menu Title