Хорватські ферзі на українському полі  

18 Бер, 2017| автор:

У сучасному футболі жодна команда не може обійтись без легіонерів. Історично склалося так, що рушійну силу для УПЛ становлять бразильці та хорвати. Про останніх, до речі, і піде мова сьогодні. “БФ” вирішив згадати минуле та скласти символічну збірну із хорватів, які в той чи інший час топтали українські газони.

Стіпе Плетікоса

Час виступів в УПЛ – 2003-2007

Клуб: “Шахтар” Донецьк

Цей кіпер приїхав до України, поповнивши склад донецького “Шахтаря”, із сплітського “Хайдука” в 2003 році разом з Даріо Срною в тренерські часи Бернда Шустера. Тоді команда готувалася до виступів у кваліфікаційних раундах ЛЧ проти московського “Локомотива” і мала вирішувати проблеми в обороні та з позицією голкіпера. Стіпе гарно увійшов в ритм “гірників”, за яких відіграв 31 матч і став одним із символів команди сезону 2003-2004. В чемпіонаті він майже нічим не поступався в якості гри Шовковському чи Кернозенку.

Мало хто міг обдурити хорвата при виконанні пенальті чи небезпечного штрафного, бо його бачення гри було майже ідеальним. Але зі звільненням німця та приходом епохи Луческу, Плетікосі все рідше діставалось місце в стартовому складі. Причиною стала висока конкуренція, яку мав витримувати хорват з боку Яна Лаштувки та Дмитра Шуткова. Як наслідок, після сезону без ігрової практики змушений був шукати новий клуб. Ігрова кар’єра Плетікоси продовжувалась в “Хайдуку”, “Спартаку”, “Тотенгемі”, “Ростові” та “Депортіво”, де і поклав рукавиці на полицю у червні 2016-го.

 

Іван Стрініч   

Час виступів в УПЛ – 2011 – 2014

Клуб: “Дніпро” Дніпро  

Один із найрезультативніших хорватських гравців, лівий латераль “Дніпра” Стрініч впевнено займає місце в символічній збірній. Його трансфер з того ж таки “Хайдука” був серйозним кроком Хуанде Рамоса в побудові конкурентноспроможного “Дніпра”.

Крім бездоганної роботи без м’яча та бачення поля, захисник запам’ятався вболівальникам дніпрян перфектною технікою (згадати хоча б той легендарний фінт Зідана матчі проти “Динамо”). В поєднанні з  чудовим дальнім ударом “Дніпро” могло не хвилюватись за лівий фланг оборони.

За дніпровський клуб Стрініч відіграв 85 матчів та забив 4 голи. Не дивно, що такий якісний оборонець привернув увагу скаутів “Наполі” та особисто Рафи Бенітеса. І у січні 2015-го Іван перебрався до Неаполя. На сьогодні, Стрініч не може похвалитись стабільною грою в основному складі, але коли має шанс себе проявити, він його не пропускає. В нинішньому сезоні відіграв 7 зустрічей і яких віддав 2 гольові передачі та отримав 2 жовтих картки.

 

Ґоран Сабліч

Час виступів в УПЛ – 2002-2010

Клуб: “Динамо” Київ

Ґоран переходив до команди Олексія Михайличенка влітку 2002 року в статусі “молодого і перспективного”. Піком його кар’єри можна назвати роки під керівництвом Анатолія Дем’яненка та Йожефа Сабо. В цей період Сабліч розкрився та заграв на всі сто, адже, якщо під час свого становлення як гравця в “Хайдуку” він діяв тільки в лінії оборони, то Дем’яненко почав “універсалізацію” гравця. І до дальнього пасу Ґорана додалась прекрасна швидкість та вміння знайти вільну зону та запропонувати себе під час атаки, а головною перевагою Сабліча – це відчуття партнера та вміння підчистити помилки за них.

Але через постійні травми хорват почав з’являтись на полі все рідше, а згодом став зовсім непотрібний тодішнім тренерам Сьоміну та Ґаззаєву. У 2010 році Сабліч покинув Київ, і після спроби відновитись після хронічної травми вирішив завершити кар’єру. Наразі Ґоран Сабліч виконує обов’язки головного тренера хорватського “Спліта”, який в нинішньому розіграші чемпіонату Хорватїї йде на передостанньому, 9-му місці, випереджаючи аутсайдера на 6 очок.       


Єрко Мікуліч

Час виступів в УПЛ: 2003 – 2006

Клуб: “Карпати” Львів

Хорватський центрбек  приїхав до України в зимове трансферне вікно 2003-го року із хорватського “Задару”. Для “левів” це була надзвичайно вдала покупка – можна сказати, що інтереси клубу та гравця співпали. Того року Мікулічем цікавився місцеві “Хайдук” і “Рієка”, але хорват обрав Україну, бо шукав для себе новий виклик.

За ці роки ультрас “левів” полюбили Мікуліча і він відповідав їм на це змістовною грою. Його основним тузом у рукаві було читання гри та вміння вдало протистояти технічним та швидкісним форвардам. За потребою Єрко підключався до атак, тим самим створюючи кількісну перевагу над суперником. Особливу небезпеку становив у штрафному суперників, підключаючись до стандартів команди. У ті часи “Карпати” переживали не найкращі часи і це придбання тодішнього короткочасного наставника “зелено-білих” серба Івана Ґолаца (сербського уродженця Хорватії, до речі), було надзвичайно своєчасним, якісним, як для клубу, так і чемпіонату загалом.

 

Даріо Срна

Час виступів в УПЛ: з 2003

Клуб: “Шахтар” Донецьк  

Майбутня легенда донеччан, збірної Хорватії та УПЛ був помічений Шустером в “Хайдуку”. Захисник із бійцівським характером, справжній лідер на полі, Даріо швидко закріпився в складі і навіть зміна тренерської влади не посунула Даріо з основи. Що Шустер, що Луческу, що Фонсека довіряють 33-річному хорвату, і не дарма. Як каже Даріо, серце його назавжди залишиться в Донецьку, попри в минулому вигідні пропозиції від “Мілану”, “Шальке-04”, “Челсі”, “Роми”, “Барселони” чи “Борусії” Д.   Що ж стосується Даріо як гравця, то він прекрасно відчуває гру, і незважаючи на свій вік, має чудову швидкість, завдяки якій встигає відпрацьовувати по всьому полю та незамінний при виконанні стандартних положень. Тож зимовий інтерес “Барси” зовсім не дивина, але серце Даріо таки залишається “помаранчево-чорним”.

 

Оґнєн Вукоєвіч

Час виступів в УПЛ: 2008-2015

Клуб: “Динамо” Київ

Цей хлопець відмовив заради України “Селтіку”, “Баварії” та “Аяксу” і не дарма. Київський клуб виховав цілком добротного опорника, який пройшов з клубом усі кола пекла. Вукоєвіч має чудове бачення гри та навички гри в обороні, які здобув в період, коли в ДК виникла тотальна проблема із захисниками, які намагався вирішити Юрій Сьомін. В результаті “Оґґі” став ключовою фігурою в центрі поля: незамінний при відборі, міг віддати вирішальний пас та забити сам, міг відвоювати при кутовому тепленьке місце та замкнути передачу, Усе це отримали тодішнє тріо тренерів: Сьомін – Ґаззаєв – Лужний. Наразі захищає кольори “Аустрії”, де має стабільну ігрову практику.

 

Ніко Кранчар

Час виступів в УПЛ: 2012-2015

Клуб :”Динамо” Київ     

Цей австро-хорват, прибув до Києва із “Тотенгему” влітку 2012 року. Він привернув увагу скаутської мережі киян  ще в очному протистоянні киян із загребськими колегами 2003-го – хорват кидався в око своєю самовіддачею та універсальністю, які отримав у спадок від свого батька Златка Кранчара. Ніко міг зайняти позицію атакувального півзахисника, але доволі комфортно відчував себе і в позиції другого нападника.

Завдяки своїм фізичним показникам міг протидіяти таким самим габаритним захисникам. Його мінусом була гра у відборі, але для гравця атакувального плану оборонні дії не настільки важливі як для опорника. Але хорвата в Києві знову ж таки регулярно переслідували пошкодження, тому свого піку Кранчар в “Динамо” так і не досяг. В Ніко була можливість знов піднятись на вершину в “КПР” під керівництвом Реднапа, але це був вже не той Ніко Кранчар, що змушував фанів всього світу аплодувати стоячи. Сьогодні хорват виступає в МЛС за Нью-Йорк Космос”.


Єрко Лєко

Час витупів в УПЛ: 2002 -2006

Клуб: “Динамо” Київ

Після чемпіонського сезону 01/02 для загребського “Динамо”, на керівництво команди посипались численні пропозиції на адресу найкращого гравця сезону. Сам хав обрав для себе Україну, з бажанням підкорювати нові футбольні горизонти. Із вибором клубу він не помилився. Кияни отримали ту частинку, якої не вистачало середній лінії – Єрко дуже вдало зігрався з Гусіним та Белькевичем і раз у раз вигравав конкуренцію у молодої перспективи Алієва та Кардаша.

Лєко володів майстерним розрізним та прострільним пасом, який загострював ситуацію в атаках, і так само вдало опускався в оборону, грамотно грав у відборі, гарно відчуваючи партнерів. Свої кращі матчі Єрко проводив саме за киян, аж доки не отримав запрощення приєднатись до “Монако”, де полюбився французьким вболівальникам. У 2011 році повернувся у заґребське “Динамо”, але на поле він виходив лише один раз. У 2014-ому році перейшов у сумнозвісну полтавським вболівальникам “Локомотіву”, де оголосив у 2015 році про завершення кар’єри, хоча й дограв сезон до 2016 року. В “Локомотіві” за два роки Лєко “відбігав” 54 матчі, в яких ще 4 рази відзначався.


Младен Бартуловіч

Роки виступів в УПЛ -2006-2016

Клуби: “Дніпро” Дніпро, “Кривбас”, “Арсенал” Київ, “Карпати” Львів, “Ворскла” Полтава.

Прибувши зі Спліта в стан дніпровського “Дніпра” переможцем чемпіонату Хорватії у 2006 році, Бартуловіч почав рухатись до вершини УПЛ. Під час свого перебування в Україні він так і не зміг знайти свого місця, про що свідчить велика кількість оренд – Бартуловіч просто не вписався в контекст дніпрян, але “Кривбас” і “Арсенал” були тільки раді прийняти такого хава з лідерськими якостями і запальним характером. В тодішньому “Кривбасі” він взагалі був зірковою особистістю як на полі та і поза його межами.  Цей гравець яскраво відповідає афоризму:”Кожному гравцеві -свій клуб” Мадлен міг зайняти як і позицію опорника так і позицію під форвардом і часто міг виступити і форвардом, зважаючи на кадрову катастрофу “Кривбасу” і ставав рятівником команди

Команда давно вже не бере участі в вищих дивізіонах України, але Бартуловіча згадують завжди теплими словами.  

Фінансові негаразди “Ворскли” змусили вже фактично свого Бартуловіча шукати прихистку в країнах ближнього зарубіжжя. Вибір, який зробив Младен, здивував багатьох – лише друга польська Екстракляса (аналог української першої ліги).


Нікола Калініч

Роки виступів в УПЛ 2011 -2015

Клуб: “Дніпро” Дніпро

Технічного, мобільного і водночас швидкісного нападника не вистачало команді Хуанде Рамоса, навіть незважаючи на хорошу форму Романа Зозулі. На допомогу дніпрянам прийшов Івиця Піріч, який зауважив у англійському “Блекберні” вдалу кндидатуру. Досьогодні ми можемо тільки припускати чим же Піріч заманив сюди молодого таланта, але фани і керівництво “Дніпра” завжди будуть вдячні агенту. Нікола чудово вписався в схему іспанського спеціаліста і по – справжньому засяяв у Дніпрі. Гольове чуття, техніка та самовіддача на полі – придбання для клубу просто шикарне. Сам Калініч ніколи не жалкував про цей перехід і вважав УПЛ своєю домівкою. У Дніпрі завжди йому будуть вдячні за фінал ЛЄ 14/15. Наразі змінивши свою футбольну прописку з УПЛ на Серію А, почуває себе у складі доволі впевнено і бореться за місце в складі із найкращими.   

 

Едуардо да Сілва

Роки виступів в УПЛ: 2010-2014, 2015-2016  

Клуб: “Шахтар” Донецьк

Сілва до “Шахтаря” захищав кольори лондонського “Арсеналу” і начебто мав все, що хотів, але несподівано вирішив перебратись до стану гірників. Це рішення викликало подив і багато питань. Найпоширенішою версією зміни Лондона на Донецьк був вплив на Едуардо його партнера по збірній Даріо Срни. Якщо це дійсно так, то Даріо теж слід взятись за агентську роботу. Що ж отримали “гірники” підписавши бразильсько-хорватського “каноніра”?

Луческу усвоїх прес – конференціях та численних інтерв’ю казав, що Едуардо в його тактиці незамінний елемент. І це справді так – на піку своєї форми Дуду забивав як з кулемета, здавалось, що для нього не існує захисників взагалі. Але потім знову ж таки пошкодження, неспроможність набрати оптимальну форму привело Едуардо в Бразилію, а звідти знову в Донецьк, де вже з’явились нові достойні конкуренти на його місці. Едуардо зараз знаходиться в Бразилії, де є зірковим гравцем свого клубу – “Атлетіко Паранаенсе”.

В темі:

  • http://vk.com/id175272773 Анатолій Цепаєв

    Интересно

Menu Title