Збірні сезону УПЛ 2018/2019

1 Чер, 2019| автор:

Чемпіонат України минув два дні тому, а збірної за його підсумками від “Брутального Футболу” досі не було. Михайло Юхименко проаналізував увесь сезон та сформував одразу три варіанти збірних  УПЛ.

Обрати 11 найкращих футболістів в нашій лізі, як не дивно, доволі непросто: на одних позиціях конкурують кілька топ-виконавців, на інших важко знайти бодай одного гідного збірної сезону, а голкіпери практично поголовно провели сильний рік. Саме тому було прийнято рішення обирати топчиків за принципом найсильнішого варіанту, а також підібрати до кожного з них по кілька альтернативних варіантів. Ось що з цього вийшло.

Голкіпер – Денис Бойко

Найкращим голкіпером був Денис Бойко. За що така честь? Як не дивно, але за прогрес. “Кінг-Конг” після “Дніпра” заробив жахливе реноме привізного воротаря, з яким не міг розпрощатися і в минулому році, однак нині Бойко справляє враження одного з найсильніших в УПЛ. Деякі ляпи траплялися у єврокубках, але в чемпіонаті голкіпер “Динамо” діяв майже без зауважень – на відміну від того ж Пятова, який у перші півроку пропускав м’ячі в ближні кути.
1550844747-6122
Наприкінці сезону Денис взагалі став справжнім лідером, парируючи пенальті “Шахтаря”, вказуючи на місце Мораєсу та б’ючи по сраці донецьких бразильців. За рівнем стабільності та брутальності Денису точно не було рівних.

Альтернатива: Андрій Пятов та Юрій Паньків. Була велика спокуса назвати найкращим саме останнього, адже “Олександрія” взяла бронзу, а сам Паньків отримав виклик до збірної України, однак у голкіперів грандів статистика посильніше – 18 “сухарів” у Андрія, 15 у Дениса і лише 9 у Юрія за відсутності матчів на “нуль” в останніх десяти турах. Втім, Паньків все одно крутий.

Правий захисник – Денис Фаворов

Найкращий правий латераль УПЛ. Капітан “Десни” наколотив 7 м’ячів та виконав 3 асисти, ставши десятим бомбардиром чемпіонату – жоден з його конкурентів не має таких показників за системою гол+пас. Фаворов увесь сезон провів на одному рівні, хоча його партнери після вильоту в нижню шістку відверто забили на футбол. При якісній підтримці атакувальних дій Денис майже не провалювався в обороні, так що “Зорі” та “Олександрії” слід детальніше придивитися до фулбека “Десни”. Він би став моментальним підсиленням їх нестабільних правих флангів.
post445952_27ba1_content
Альтеранатива: Сергій Болбат, Томаш Кендзьора та Володимир Адамюк. Перший навесні неплохо вжився у роль правого латераля, за півроку настрілявши чотири асисти, хоча у “Шахтарі” це не так і складно – а от матчі проти Динамо Сергій відіграв не краще за Фаворова. Кендзьора класно допомагає в атаці (2+3 за системою гол+пас і шедевр у ЛЄ), але, як для оборонця топ-клубу, в нього дуже багато індивідуальних помилок – це особливо підкреслюють 3 жовті та 2 червоні картки. Адамюк виглядав менш ефективно, однак на його рахунку унікальне досягнення – 32 матчі в основі без замін.

Центральний захисник – Сергій Вакуленко

Звісно, поставити капітана “Арсенала-Київ” в збірну туру здається дикістю, але у цього чоловіка 9 голів – це втричі більше, ніж забив Тайсон! Щоправда, 5 м’ячів Вакуленко провів з пенальті, які йому даються неймовірно легко (він не реалізував лише один “одинадцятиметровий”). Враховуючи, що в Україні на цій позиції все одно немає непривізного виконавця, краще мати у своїй команді центрбека-голеадора.
9513d1fd247177e814a59c878c7fd
Альтернатива: Володимир Адамюк та Микола Матвієнко. Універсал “Львова” нічого неймовірного в якості центрального захисника не продемонстрував, однак і фатальних привозів від нього не згадаєш. Матвієнко ж на альтернативну збірну заслужив переконливою першою частиною сезону – за індексом Instat він входить у трійку найкращих центрбеків за цей період. Щоправда, навесні захисник у цій ролі провалився, а під кінець сезону Пауло Фонсека повернув його на лівий фланг.

Центральний захисник – Сергій Кривцов

Очевидний вибір. Центрбек “Шахтаря” займав найвищі позиції у статистичних викладках Instat до зимової перерви (він увійшов у трійку найкращих центральних захисників за перші 18 турів) і продовжив набивати потужні цифри навесні. Щоправда, в УПЛ його може “зробити” на ривку 33-річний Аржанов, а нападники “Олександрії” в 19-му турі кілька разів виходили віч-на-віч з Пятовим – втім, з усіх привізних оборонців у Кривцова помітний найбільший прогрес.
63675764970548
Найкращий його поєдинок, до речі, трапився у Лізі чемпіонів – у матчі проти “Гоффенгайма” в Німеччині він начисто вимкнув Шалая й всадив його на червону картку. Такого перфоменсу від захисту “гірників” вже не бачили давно.

Альтернатива: Микита Бурда та Ярослав Ракицький. Останній став найкращим центрбеком УПЛ у першому колі й третім за 18 літньо-осінніх турів, але навіть тоді був помітним його регрес – особливо під час виконання захисних функцій (Фонсека навіть знімав Ракицького з гри). Щодо Бурди, то тут можна відповісти радянським девізом – “учиться, учиться и ещё раз учиться”. В перспективі Микита може стати справжнім монстром, але потрібно навчитись спокійніше діяти біля власних воріт, а також налагодити перший пас.

Лівий захисник – Ісмаїлі

Можливо, найкращий футболіст сезону взагалі. З його ривками та обіграшами не впоралась навіть оборона Динамо – що тоді говорити про інші команди? На рахунку бразильського фулбека “Шахтаря” 8 гольових передач, що робить його третім асистентом УПЛ.
7de25018b4926f5d202a12914b556252
Для “гірників” він є критично важливим виконавцем, від якого залежить якість атакувальних дій: тріо Ісмаїлі-Тайсон-Мораєс оформило 22 голи та 25 асистів – такі цифри були б неможливими без шикарної підтримки лівого латераля у ключових зонах. Втім, ви і самі все бачили.

Альтернатива: Віталій Миколенко – справжнє відкриття чемпіонату. 20-річний динамівець підкупив фанатів і тренерів своєю сміливістю та швидкістю, а також неймовірною працездатністю. В захисті у нього також повний порядок (чого лише коштує матч збірної проти Португалії), тож не дивно, що на Миколенка поклали око скаути європейських грандів.

Рівноцінної альтернативи самому Віталію не знайти. Тим не менш, якщо дуже потрібен працьовитий лівий захисник з непоганою для нижньої шістки технікою та гарною подачею, то слід звернутися до Дениса Норенкова. Мабуть, найпомітніший лівий фулбек після Ісмаїлі та Миколенка оформив 4 асисти в 15 матчах – непогано, як для футболіста “Чорноморця”.

Центральний півзахисник – Тарас Степаненко

Без варіантів. Тарас не збавив свого рівня і навіть розширив свої функції, граючи у цьому році не класичного опорника, а справжнього box-to-box центрхава. Простір оперативних дій Степаненка став набагато більшим, а до списку його завдань додалася вимога розганяти атаку – і з цим завданнями він впорався на “відмінно”, оформивши 4 голи та 4 асисти.
1095156
Щоправда, збільшення дистанцій на фоні не найвищої швидкості іноді призводить до помилок, які Тарас намагається виправити агресивними підкатами – особливо це помітно по єврокубках, де Степаненка вилучали вже на 11-й хвилині. Втім, в рамках УПЛ півзахисник “Шахтаря” залишається крутим як позаду, так і попереду.

Альтернатива: Віталій Буяльський та Андрій Запорожан – мобільні центрхави, які якісно підтримують атаку по всьому полю та виконують шалений об’єм чорнової робити. Вони навіть мобільніші за Тараса, однак їм протягом сезону дещо бракувало стабільності.

Центрльний півзахисник – Євген Банада

Класика вітчизняного футболу – і в цьому немає жодних насмішок. Євген Банада не виділяється технікою чи фантастичним пасом, займаючись нікому не помітною чорнухою, однак саме він став найкращим бомбардиром “Олександрії” та п’ятим голеадором УПЛ. На рахунку центрхава 9 голів та 2 асисти, в той час як у найближчого переслідувача – Кирила Ковальця – лише 5 м’ячів. Feel the power, bitch!
63681194092543
Переважну кількість голів Банада забив головою (зокрема – “Шахтарю” на виїзді), хоча Десні прилетіла бомба метрів з 25-ти. Цікаво, що до зими кожен другий з 25-ти ударів Банади летів у площину воріт. Словом, це класний футболіст для класних середняків.

Альтернатива: Алан Патрік та Валерій Федорчук. Про відхід першого фанати “Шахтаря” мріють роками, але в рамках УПЛ бразилець виглядає цілком непогано – так, на його рахунку 6 гольових передач. Під пресингом півзахисник часто губиться, однак в Україні не так багато команд, які можуть заганяти центральну лінію донетчан. Щодо Федорчука, то це просто непоганий варіант для покращення організації гри в центрі поля – Валерій практично ніколи не провалюється. “Маріуполю” з ним дуже пощастило.

Правий вінгер – Віктор Циганков

Навряд чи в когось могли бути довгі роздуми щодо цієї позиції. Найкращий український футболіст чемпіонату (Марлос та Жуніор, вибачте) став лідером УПЛ за системою гол+пас (18+11) – у його братішки Тайсона всього на три забитих м’ячі та один асист більше. Схоже, позиція правого вінгера в “Динамо” посвячена, адже Циганков прогресує не по днях, а по годинах. До класної гри один-в-один та розумних переміщень на полі він додав прекрасний удар – за один лише штрафний у ворота Зорі йому можна віддати вітчизняний золотий м’яч.
7734b5291984d2ea095e8617554289ca_M
“Динамо” вже стало залежним від віце-капітана. Кияни з Циганковим зберігають силу навіть у меншості, однак повний склад без Віктора призводить до мук на кшталт матчу проти “Львова” у передостанньому турі. Після того навіть захисник Бурда просив Циганкова більше не нариватись на дискваліфікації.

Альтернатива: Мар’ян Швед та Марлос. Взимку йшли активні розмови про те, що на місце Віктора кияни вже взимку підпишуть саме атакувального хавбека Карпат, однак перший нікуди не перейшов, а другого перехопив Селтік. 14 голів, 3 гольові передачі – Мар’ян своєю магічною лівою ногою як міг тягнув напівмертві Карпати і цілком заслужив на виклик з Європи.

Марлос до зимової перерви залишався одним з найкращих футболістів чемпіонату, однак навіть в цей період було помітно, що бразило-українець здав. Виявилось, що він грав з травмою коліна, через яку пропустив майже всю весну – як наслідок, у Марлосенка в активі лише 9 голів та 3 асисти. Натомість, тепер у нього здорове коліно.

Центральний атакувальний півзахисник – Тайсон

Всі ми звикли бачити Тайсона на лівому фланзі, однак його поява в центрі не має дивувати. Пауло Фонсека протягом чемпіонату активно намагався зробити з капітана “Шахтаря” “десятку” – і вийшло непогано, хоча обставини все одно змушували переходити наліво. Всюди бразилець був ефективним, про що говорять 12 асистів (але лише 3 голи для нього – абсурд). Цікавіших за нього цетральних атакувальних півзахисників у цьому сезоні в Україні не було – та і в єврокубках Тайсон постійно був на перших місцях за показниками progressive runs.
63689542028033
Заміни такому футболісту просто немає. Жоден гравець УПЛ не вміє ламати оборонні побудови швидкими ривками з м‘ячем на глибину – це рівень топ-чемпіонатів. Крім того, Тайсон прекрасно бачить поле та може пробити з будь-якої дистанції. У сезоні, що вже минув, капітан “гірників” все це неодноразово демонстрував.

Альтернатива: Віктор Коваленко та Сілас. Вітя у поточному сезоні він вже не нагадував того “пішохода” з наших дурних мемів з 2к17, а “бімба” у ворота “Динамо” на 90+4-й хвилині так і взагалі вийшла шедевральною. Хлопчина явно росте, оформивши 7+2 за системою гол+пас. Сілас же запам’ятався вічною посмішкою навіть після розгромів, а також класними штрафними, трьома голами з двома асистами та жорстким стилем гри. Дуже класний варіант для УПЛ.

Лівий вінгер – Беньямін Вербіч

Не зовсім очевидний вибір, з огляду на травматичний сезон Беньяміна та значну частинну матчів на позиції центрфорварда. Тим не менш, більш цікавого лівого атакувального півзахисника не знайти, а його вміння гри в різних амплуа лише додає плюсів у реноме.
890_450_5c892556525ef
Вербіч – один з найкращих легіонерів “Динамо” за останні 5 років. Його поважають фанати, він завжди стильно виглядає, говорить прекрасною англійською і ще краще знаходить порозуміння з партнерами на футбольному полі – на рахунку словенця 7 голів та 4 асисти в 21-му матчі. Саме такі легіонери потрібні нашому чемпіонату.

Альтернатива: Карлос де Пена та Арні Вільх’яльмссон. Так, з лівими вінгерами в Україні біда, якщо доводиться згадувати про уругвайця, який не грав вісім місяців, та ісландця з передостанньої команди чемпіонату. Втім, не варто їх недооцінювати – де Пена за вісім матчів УПЛ оформив 1 гол та 2 асисти, а також записав у свій актив передгольовий пас у матчі проти “Олександрії”. Крім того, хавбека слід відзначити за дербі проти “Шахтаря” у Києві, адже Карлос виявився ледь не найкращим польовим гравцем.

Арні став справжнім відкриттям для команд другої шістки. Ісландець прийшов у “Чорноморець” взимку й встиг наколотити на рівні Вербіча (7+2 за системою гол+пас) – not bad. Звісно, потрібно робити знижку на рівень суперників, однак загалом Вільх’яльмссон відіграв дуже пристойно.

Форвард – Жуніор Мораєс

Жуніор Мораєс провів найкращий сезон у кар’єрі і став найяскравішим нападником УПЛ з часів Марко Девіча. На рахунку екс-динамівця 19 голів та 8 асистів – і це лише у чемпіонаті! Востаннє таким же крутим бразило-українець був ще за часів донецького “Металурга”.
1538518394-4332
В рамках жорстких схем та хронічного бажання універсалізації нападників у “Динамо” нинішній форвард “Шахтаря” яскраво діяв лише проти Даріо Срни, коли зарядив йому хук з правої. Легкий, повітряний, розкутий Жуніор зразка 2015-го року відродився лише з переходом у табір принципового ворога киян, ставши головною причиною чемпіонства “гірників”. Крім того, 3 голи та 2 асисти Мораєса на груповому етапі Ліги чемпіонів дозволили “Шахтарю” триматися у лідерах до останнього туру групового етапу.

Альтернатива: Бруну Дуарте та Матар Дійє. Перший чимось схожий на Мораєса – форвард “Львова” такий же мобільний, різкий та хитрий. За рік у складі “містян” Бруну наколотив 9 голів та 2 асисти. Матар прийшов у “Олімпік” навесні, всього за 13 матчів відвантаживши у ворота суперників 7 м’ячів – причому шість з них були забиті в останній місяць. Обох нападників життєво необхідно затримати в УПЛ – вони реально посилюють наш чемпіонат.

збірна-4збірна-2збірна3

Михайло Юхименко, спеціально для “Брутального футболу”.


Menu Title