Мафія, сексуальне насильство, тероризм. За що футболісти потрапляли у в’язницю

16 Сер, 2019| автор:

В житті потрібно бути готовим і до мук тюремного ув’язнення; адже інші часи і добрі часом розділяють долю злих .

Шарль Монтескє

Футболісти – люди впізнаванні, тому кожен їх невірний крок у житті супроводжується великим резонансом у суспільстві. Якщо ж спортсмен перейшов границі кримінального кодексу, розголошення у ЗМІ не уникнути. Гравці, потрапивши у в’язницю, ставлять свою футбольну кар’єру на паузу, а іноді – змушені завершити свій шлях і звернути з “вулиць” найпопулярнішого у світі спорту. Ми зібрали для вас історії футболістів, які на тривалий час поплатилися своєю свободою через порушення закону.

Лі Гюз і водіння у стані алкогольного сп’яніння

Лі Г'юз

Лі Г’юз

Одного разу гравець «Вест Бромвіча» знехтував правилами дорожнього руху та сів за кермо свого автомобіля у нетверезому стані. Думав, певне, що пронесе, але це була помилка, яка призвела до смертельної аварії. Безвідповідальність Лі забрала життя у Дугласа Грехема, що сидів у машині, в яку врізався футболіст. Чоловік після зіткнення злякався і втік з місця пригоди.

Через 36 годин Г’юз прийшов у поліцію та признався у скоєному.  Суд призначив у якості покарання 6 років суворого режиму. Ось так  легковажне ставлення до правил кардинально скоригувало життя футболіста. Дружина після такого пішла від свого чоловіка.

«Поки я намагався усвідомити, що моїй футбольній кар’єрі кінець, мене не покидала думка, що життя Дугласа Грехема вже ніколи не повернути» – зізнався Лі Г’юз.

У футболіста була хороша кар’єра. Він є вихованцем «Вест Бромвіча», де і розпочав свій шлях у дорослому футболі. У дебютному сезоні він став кращим бомбардиром команди та здобув велику любов вболівальників. За вміння знаходити гольові моменти та, що найважливіше – реалізовувати їх, його прозвали Рудий ніндзя. А в сезоні 1998-1999 рр. потрапив у символічну команду року за версією ПФА.

Лі достроково випустили з в’язниці і попри впевненість у тому, що футбольна кар’єра закінчена, він все-таки продовжив грати, але вже у нижчих дивізіонах Англії. Починав з «Олдхем Атлетік» і закінчив «Вустер Сіті».

Фабріціо Мікколі і його здирництво руками італійської мафії

370ff-Fabricio-Mikkoli

Фабріціо Мікколі

«Я футболіст, а не мафіозі. Мене підвела моя дитяча наївність. Я намагався бути дружелюбним, іноді не розуміючи, з ким я маю справу. Хочу попросити вибачення у жителів  Палермо. Мафія мені противна» - саме так виправдовувався Фабріціо.

Італійського форварда засудили до 3 з гаком років за зв’язок з мафією. Говорять, що він звернувся до них, щоб повернути борг у 12 тисяч євро, які винен йому власник нічного клубу Paparazzi. Мафія допомогла, але своїм способом – «вибивання» грошей. Здирництво такого роду принесло великі проблеми для футболіста. Це був крах його репутації і втрата любові вболівальників.

Фабріціо Мікколіі починав свій шлях у молодіжній команді «Мілану», де провів 4 роки. Туди він потрапив після того, як команда однойменного регіону Лечче не взяла хлопчину до себе через низький зріст. Продовжував своє становлення як футболіста Фабріціо у «Карасано». Саме там розпочалася його професійна кар’єра. Протримався два сезони, зіграв 57 матчів і забив 19 голів.

Трішки перекантувався у «Тернану» і потрапив у 2002 році в «Ювентус». Зіркою нападник там не став, а скитався по орендах: «Перуджу», «Фіорентина» та «Бенфіка». Таким був шлях до свого ідеального клубу – «Палермо». Тут він відчував себе справжнім королем. Забивав багато, ні, дуже багато. Став кращим бомбардиром в історії клубу.

Мікколі любили, поважали, у нього вчилися і були йому завжди раді. Все це перекреслив його зв’язок з мафією. Італійського нападника позбавили звання почесного громадянина муніципалітету Корлеоне, а вболівальники засуджували його способи здирництва боргів. Життя набуло сірих відтінків.

Владислав Піскун. Смертельне ДТП

Владислав Піскун

Владислав Піскун

21 листопада 2010 рік став останнім днем у житті 26-річної Ліни Воронової та її доньок – Кіри (1,5 р.) та Насті (5 р.). Вони разом зі своїм батьком просто йшли по тротуару, як робили це завжди. Сім’я навіть не здогадувалася, що після цієї прогулянки живим залишиться лише чоловік. Один момент і в них врізається BMW, за кермом якого знаходився Владислав Піскун.

Футболіст «Севастополя» у центрі міста не справився з керуванням і влетів на шаленій швидкості на тротуар. Діти та їх матір загинули одразу від отриманих травм. Маленькі дівчатка вже ніколи не підуть у  школу, не побудують кар’єру, не побачать світ, не одружаться… І все це через безвідповідальність однієї людини. Владислав зізнався, що він зі своїм знайомим влаштували імпровізовані перегони. Ось до якої трагедії призвели ігри на дорозі.

Розпочалося слідство і вже у 2011 році суд призначив 9 років позбавлення волі, тобто по 3 роки за кожну збиту людину. Президент «Севастополя»  Олександр Красильников вирішив не підтримувати свого гравця і відмовився від послуг футболіста: «Ми від нього не відхрещуємося, просто те, що він накоїв, це розуму не підлягає і несумісно з нашою командою». Піскун після цієї історії почувався пригнічено та повністю визнавав свою провину. За чутками, будучи в ізоляторі, він намагався покінчити життя самогубством. Обрав спосіб повішання, але його вчасно зупинили.

У Владислава не було якоїсь приголомшливої кар’єри, але він був хорошим футболістом. Починав з гри за «Чайку», а потім грав за «Севастополь» аж до аварії. Там гравець  міцно закріпився у основному складі команди і відповідав за захист. Зі своїм клубом вийшов до УПЛ, але стабільно там не грав через травму хребта. Далі – страшна аварія, яка перевернула все. Футболіст вже встиг відсидіти більшу половину свого вироку і завдяки хорошій поведінці достроково вийшов з ув’язнення, яке він відбував у Полтавській області. Піскун відновив свою кар’єру у 2015 році, а сьогодні виступає за «Кремінь».

Потрібно спалити будинок? Звертайтеся до Брено

Брено Боржес

Брено Боржес

Брено Боржес вперше став чемпіоном Бразилії в свої 17 років у складі «Сан-Пауло». Його помітили скаути «Баварії» і запропонували молодому футболісту хороший контракт. Клуб одразу відправив гравця у оренду в «Ньюрнберг», щоб Брено прогресував, маючи стабільну ігрову практику. Однак сталася прикрість – розрив хрестоподібних зв’язок. Через травму футболіст повернувся у «Баварію» і пробував свої сили там. Старання не були даремними, захисник почав грати частіше. Все могло б бути чудово, але травми продовжували переслідувати його.

Одного вечора у 2011 році Брено напився до жахливого стану і підпалив свій будинок. На щастя, дружини та дітей не було вдома. Чоловік же вистрибнув з 2 поверху і лежав на газоні, отруївшись чадним газом, допоки не приїхали рятувальники. Будинок згорів дотла. Збитки були просто колосальним.

Чому така трагедія взагалі трапилася? Існує чотири версії: стан афекту після сварки з дружиною, сильне алкогольне сп’яніння, спроба покінчити з собою і найбільш можлива, за версією слідства – махінації зі страховкою.

Як би там не було, але суд засудив бразильського футболіста на 3 роки і 9 місяців. « Я жахливо повів себе і прошу вибачення у своїх дітей. Обіцяю суду, що в ніякому випадку не буду намагатися уникнути покарання» – сказав Брено перед тим, як піти у камеру.

Спочатку чоловік дуже страждав і дивився в дзеркало, не віривши, що тепер він в’язень. Листи від дружини з фото дітей змушували його плакати в туалеті, щоб інші не бачити. Сім’я постійно підтримувала Брено, що так важливо для людини, яка перебуває у в’язниці.

Раз в тиждень його на 5 годин випускали на волю. Він використовував цей час для тренувань з молодіжкою «Баварії». Після звільнення футболіст повернувся грати в «Сан-Пауло», де почав швидко набирати форму. «Це був урок для мене. Тепер я знаю ціну свободі і, думаю, буду відноситися до свого життя уважніше» – поділився своїми думками Брено Боржес.

Кокорін і Мамаєв. Російські хулігани

inx960x640Саме про цих двох персонажів останнім часом постійно писали у засобах масової інформації. Давайте разом згадаємо за що загребли хлопаків. Олександр Кокорін та Павло Мамаєв є фігурантами трьох кримінальних справ за статтями «Хуіліганство» і «Побиття».  Друзі понапивалися і втрапили одразу у дві бійки. Спочатку вони побили водія Віталія Соловчука, а через годину у кафе вдарили стулом по голові голову департаменту мінпромторгу Дениса Пака і ще й побили гендиректора ФТУП «НАМИ» Сергія Гайсіна.

Така нахабна поведінка не зійшла з рук гравцям. Кокорін отримав 1,6 років (саме він наніс удар стулом), а Мамаєв – 1 рік та 5 місяців.

Олександр Кокорін виступав на той час за петербурзький «Зеніт». Дорогою до цього клубу був інтернат «Локомотива», контракт з московським «Динамо» та «Анджі».  Павло Мамаєв захищав кольори «Краснодара». Як то кажуть, дозахищався. Кар’єра цього добротного гравця могла піти зовсім по-іншому, адже Павло майже потрапив у «МЮ». Однак через недостатню кількість ігор за збірну Росії керівництво клубу відмовилося від рішення придбати російського футболіста. Через ЦСКА потрапив у «Краснодар». Керівництво клубу після неприємного інциденту різко висловилося про гравця, наклали штраф і почали шукати способи, щоб розірвати контракт. «Зеніт» по відношенню до Кокоріна проявив більшу стриманість і ліберальність та навіть підтримав гравця.

Тепер чоловіки будуть мати достатньо часу, щоб подумати над своєю поведінкою, адже вони частенько втрапляли у різного роду скандали. Можливо, в’язниця вправить головешку футболістам і після повернення на свободу, вони реабілітують свою кар’єру.

Марлон Кінг: крадіжка, сексуальне насилля та аварія

Марлон Кінг

Марлон Кінг

Цей футболіст точно не дружить із законом, а Кримінальний кодекс ніколи не бував на полицях серед книг у його домі. Вперше Марлон Кінг був арештований за викрадення автомобіля. Суд «забрав» 1,5 роки свободи, однак випустили вже через 9 місяців. Ну не може футболіст спокійно собі грати за «Джиллінгем» у Прем’єр-лізі, де він був зіркою, бо вмів багато забивати. А це у футболі важливо.

Свій контракт після звільнення Марлон допрацював, а клуб навіть виплачував заробітну плату, поки той сидів за свої злочини. Однак кар’єра не пішла вгору, спортсмен опустився в Чемпіоншип.  Талант поганим характером не вб’єш, тому в «Уотфорді» Кінг набирав обороти, ставши кращим бомбардиром. Попереду – повернення у вищу лігу зі своєю командою. Шанс знову повернути у потрібне русло. Шанс, який він ганебно проґавив.

Перший арешт нічого не навчив чоловіка. Кінг знову потрапив за грати. Цього разу спробував себе у ролі насильника. Просто взяв і побив студентку, а після цього зґвалтував. Можливо, таку поведінку можна пояснити тим, що він ріс у неблагополучній сім’ї. Погодьтеся, що виховання батьків відіграє найважливішу роль у становленні характеру людини.

Остаточну крапку у кар’єрі поставив третій арешт. Цього разу гравець знехтував правилами дорожнього руху і їв, будучи за кермом. Звичайний ріжок морозива став причиною аварії. Кінг просто не справився з керуванням з-за допомогою лише однієї руки. Не їжте за кермом, краще зупиніться десь. Морозиво не варте такого ризику, адже Марлон міг загинути і ще й забрати життя інших. На щастя, всі живі, але Кінг знову загримів на 1,5 років і був позбавлений прав водія. На цьому моменті футбольна кар’єра завершилася.

Нізар Трабелсі. Спроба теракту

Нізар Трабелсі

Нізар Трабелсі

Його злочин міг би завершитися великою трагедією для Бельгії. Нізар Трабелсі разом зі своїми спільниками готували теракт. Чоловік планував 13 вересня 2001 року в’їхати у вантажівці з 950 кг вибухівки на американську військову базу і підірвати її разом із собою. На щастя, місцеві спецслужби зуміли викрити змову та перешкодили втіленню теракту. Трабелсі засудили на 10 років суворого режиму. «Я про все шкодую. Не до кінця розумів, що роблю –я поводив себе, немов запрограмована машина» – говорив Нізар. Особисто я не вірю його словам, адже він 5 разів намагався втекти з в’язниці будучи у Бельгії. Через надмірну активність його спільників, Трабелсі перевезли до Америки.

Як він до цього прийшов? Варто почати з того, що він народився у бідній сім’ї в Тунісі. З бруду вилізти йому допоміг футбол. У 17 років його помітили і хлопчина переїхав у Бельгію в «Стандард» . Через свій запальний характер затриматися у клубі не вдалося, тому футболіст вирішив спробувати щастя у німецькій «Фортуні». Зрозуміло, що новачка не одразу почали ставити у стартовий склад, що дуже обурювало гравця. Нізару хотілося все і одразу. Нетерпеливість та нестійка психіка заважали спортсменові. Він навіть часто плакав після тренувань. Розпач поглинув Траблесі і той почав закидатися наркотиками та запивати свої невдачі алкоголем. Крок на темну доріжку було зроблено і вона привела футболіста до терористів. А ті вже знають, як повпливати на людину з такою життєвою ситуацією. Хоп і ти з футболіста перетворюєшся на терориста-смертника.

Часто ми не задумуємося над наслідками наших вчинків. «Та пронесе», «Я лише один раз», «Копи нічого не помітять», «Давай вип’ємо ще, а потім поїдемо врум-врум» і ще багато таких фраз, після яких ми забуваємо про відповідальність і робимо речі, які шкодять нам та іншим, часто забирають найцінніше – життя. Подумайте, перед тим, як робити щось незаконне і небезпечне,  чи варте воно того. Готові поставити на «чорне» своє життя?

Софія Дорощук для “Брутального Футболу”

В темі:
·

Menu Title