Поховання амбіцій СК “Дніпро-1″ за 16 хвилин

19 Кві, 2018| автор:

Півфінал Кубка України з футболу між СК “Дніпро-1″ та “Динамо” став доволі важливою футбольною подією для Дніпра. З першого дня продажу квитків біля кас “Дніпро-Арени” збиралися черги, як в старі-добрі часи, коли люди поспішали на матчі “Дніпра”. Черги не ставали меншими і безпосередньо перед початком матчу. Помітно, що місто засумувало за масштабними матчами і відповідними суперниками.

Насправді ж з’ясувалось, що ажіотаж був не таким вже і великим, як здавалося ззовні: на стадіоні було 12214 вболівальників. Хоча, звісно, враховуючи сьогоднішні реалії, цифра непогана.

photo_2018-04-19_22-26-08

Ультрас “Дніпра” немаленьким складом прийшли на підтримку до фан-сектора “Динамо”, тож підтримка гостей була дуже гучною і яскравою. На початку гри та після кожного забитого голу вони гучно заряджали традиційне “Оле-ола…”, але протягом матчу було відмінно чути багато динамівських зарядів.

Ультрас СК “Дніпро-1″ цього разу зібралися на 23-ому секторі. Охороняли їх так же ретельно, як і минулого разу, але цього разу не просто поліція, а люди в камуфляжі.

Варто зазначити, що північна трибуна – сектори, де знаходиться фан-зона “Дніпра”, взагалі була закрита і це справедливо.

Загалом публіка зібралась дуже різноманітна. Багато людей прийшло з “розами” “Дніпра”, аби підтримати СК. Дехто з них навіть намагався скандувати традиційні заряди “Дніпра” у підтримку СК. Після розмов з такими індивідами склалася думка, що вони так і не зрозуміли, що прийшли підтримувати зовсім інший клуб.

Були на звичайних секторах і люди з розами “Динамо”. Запам’ятались слова одного з таких вболівальників, гучно сказані комусь у відповідь: “Ще ми, бл**ь не програвали цьому селу СК “Дніпро”. ФК “Дніпро”, тільки ФК “Дніпро””.

Цікаво було спостерігати за тим, як диктор оголошував склади команд: коли називали імена гравців СК “Дніпро-1″, а їх вболівальники мали б кричати прізвища названих футболістів, фан-сектор “Динамо” швидко зорієнтувався та почав скандувати “шл*ха” замість прізвища кожного гравця.

Можна було б сказати, що вони перекрикували вболівальників СК, але перекрикувати там було майже нікого, бо більша частина людей підтримати почин диктора навіть не намагались. Ймовірно, просто не знали прізвища гравців, яких прийшли підтримати або не звикли до “традиції”.

IMG_7352

Також потрібно зазначити,  що цього разу гравців на поле виводили дітки, чиї батьки захищали або зараз захищають нас на Сході України. А сам матч розпочався із гімну України, красиво виконаного акапельно.

Напередодні зустрічі збоку керівництва СК звучало багато обіцянок дати бій, влаштувати свято футболу і навіть пафосних обіцянок стосовно завдання пройти до фіналу Кубка України. Що стосується самої гри, то спочатку “Дніпро-1″ тримався доволі впевнено, тим паче, що кожен раз, як вони забігали на половину поля “Динамо”, вболівальники починали гучно гнати їх вперед. Проте, це не тривало довго. Вже на 28 хвилині Циганков впевнено реалізував пенальті, який “заробив” воротар СК Валерій Юрчук, збивши з ніг Бєсєдіна. Надалі хід гри змінився і став кардинально однобоким. “Динамо” не довелося докладати багато зусиль, аби забити наступні голи. Вже через 9 хвилин Шепелєв з подачі Гонсалєса перетворив рахунок на 0:2, а на передостанній хвилині першого тайму Бєсєдін з точного пасу Миколенка забив третій гол. Таким чином, кияни за 16 хвилин оформили путівку до фіналу. Хоча була можливість забити і в гравців СК, коли, наприклад, Когут небезпечно проривався до воріт киян, але Бойко холоднокровно врятував ворота, як робив це у сезоні 2015/16, граючи за ФК “Дніпро”.

IMG_7359

Другий тайм “Динамо” почало трохи розслаблено, маючи велику перевагу, через що гравці СК отримали можливість забити гол на 58 хвилині. Автором був Ігор Когут, з подачі капітана команди – Сергія Кравченко, який розігрував штрафний. Взагалі Ігор проводить дуже результативний сезон у Другій лізі, а тут ще й голом у ворота “Динамо” відзначився.

У якийсь час комусь могло здатися, що ось, зараз СК збереться з силами та заб’є ще, але “Динамо” зовсім не втратило рівновагу, і після наступного їх голу інтригу було згорнуто цілком. Четвертий гол забив Беньямін Вербич, якого Хацкевич випустив на початку другого тайму замість Циганкова. Після того “Динамо” вже не прагнуло збільшити рахунок, хоча вони мали ще декілька гострих моментів у другому таймі. Хацкевич навіть замінив Бойка, аби дати ігрову практику Бущану.

IMG_7376

Так, без проблем і складнощів, “Динамо” впевнено вийшло у фінал Кубку України, який 9 травня також пройде у Дніпрі. Їх суперником очікувано буде “Шахтар”, який переграв “Маріуполь” з іще більшим рахунком – 5:1.

На післяматчевій прес-конференції тренер СК “Дніпро-1″ Дмитро Михайленко заявив, що ця гра стала тестом, як команді діяти в подальшому у Прем’єр-лізі. Також він поділився думкою, що у “Дніпра-1″ був шанс повернутись до гри, якби команда не пропустила четвертий м’яч. Але цього не сталось, на думку тренера, через помилки у прийнятті рішень.

Головного тренера “Динамо” Олександра Хацкевича багато розпитували стосовно того, що він думає про нинішній рівень команди “Дніпро-1″. Фахівець зазначив, що це команда, яка грає і де кожен гравець доповнює один-одного. “Коли ми готувались до цієї гри, я сказав хлопцям, що сьогоднішній суперник – це команда не другої ліги, а Прем’єр-ліги. Потрібно було серйозно віднестись”, – сказав тренер. На питання, чи допоможе підтримка “Дніпро-Арени” у фіналі кубка, він дипломатично уникнув прямої відповіді: “Безумовно, в Дніпрі прекрасна арена, чудові умови, шикарне поле, тож, думаю, фінал має вдатися. А як він складеться, дізнаємось вже після його закінчення”.

Іронічно, що мабуть майже усі вболівальники, які у середу вболівали за СК проти “Динамо”, у фіналі таки прийдуть підтримувати київський клуб.

Почесний президент СК “Дніпро-1″ після завершення півфінального матчу з “Динамо” заявив, що відтепер традицією клубу стане вихід команди до півфіналу Кубка України з футболу. В попередніх п’яти сезонах той “Дніпро”, який ми знаємо і любимо, чотири рази виходив до півфіналу, так, щоправда, жодного разу не зігравши у вирішальному матчі. Тож чия це традиція – питання недвозначне. Щоправда, як бачимо з результату, півфінал залишається неподоланою планкою для клубів з Дніпра з 2004 року.

Після матчу у місті було тихо, і хоча можна було зустріти великі групи поліцейських, які доволі радісно направлялась когось заспокоювати, цього разу не було гучних провокацій або сутичок. Так і завершився півфінальний вечір у Дніпрі. А наступний матчдей для головної команди міста відбудеться вже в найближчу неділю: “Дніпро” зіграє у Харкові одвічне дербі проти “Металіста-1925″.


Menu Title