“Шахтар”, який ризикував уперше за довгий час залишитись без трофеїв у сезоні, усе ж вийшов у фінал кубку України, де намагатиметься обіграти київське “Динамо”. Гірники перемогли по сумі двох матчів, але у львівському поєдинку все могло скластися по зовсім іншому сценарію. Але тінь Даміра, generic drug sales onlline. яка у перерві снувала десь у підтрибунних приміщеннях, внесла певні корективи у результат.
Ми виділили 3 основні моменти, якими нам запам’ятається матч-відповідь півфіналу кубку України цього сезону:
1) Підтримка трибун
Львів прогнозовано вболівав за “Дніпро”. Мірча Луческу може знову розповідати, мовляв, “як це так, ми ж сюди Лігу чемпіонів привезли?” Але ж арена підтримувала донеччан на кожному матчі в цьому турнірі, які можуть бути претензії? Так історично склалося, що між фанами “Дніпра” і “Карпат” дружба. У дніпрян ще й тренер місцевий. До того ж, кістяк у них український, в тому ж матчі проти “Наполі” у минулий четвер у стартовому складі вийшло 8 українців! У “Шахтаря” ж на перших ролях бразильці, що аж ніяк не додавало мотивації пересічним львів’янам вболівати за гірників.
2) Чудовий перший тайм від “Дніпра”
“Дніпро” не типово для себе почав грати першим номером, використовуючи пресинг. Ротань грав дуже високо, а флангові гравці відразу увімкнули максимальні швидкості. Дніпряни створили багато моментів у стартові хвилини. Калініч, Федорчук, Коноплянка по черзі опинялися у вбивчих позиціях, проте щоби відкрити рахунок їм не вистачало дещиці. Та гол таки прийшов. Хорватський нападник, який змінював Селезньова (Євген може пропустити фінал Ліги Європи) вдруге поспіль вирвався на побачення з П’ятовим, і поклав м’яча точно у кут – 0:1! Це стало логічним завершенням активних дій підопічних Маркевича на початку матчу.
3) “Шахтар” вірний собі
“Шахтар” завжди славився грубою грою із провокуванням суперників, суперечками із арбітрами тощо. Другий тайм цього матчу став найкращою ілюстрацією вищесказаного. На самому початку другої половини Кучер двічі в’їхав ліктем у Калініча, проте свисток судді мовчав, і захисник гірників не отримав навіть усного попередження. Що ж, це відразу навіяло думки, що у другому таймі може закрутитися інший сценарій…
Так і сталося. Канкава ледь торкнувся Гладкого, Олександр скинув руки догори і картинно впав. Суддя тут же призначив пенальті – 1:1. І тут понеслась! Фред збив (свисток мовчав) і спровокував Коноплянку, який ніколи не славився з’ясуванням стосунків на футбольному полі. Тут же Даріо Срна зрубив того ж Коноплянку, чим викликав бурхливу реакцію Луческу, який нарешті заговорив російською: “Дарио, спокойно, *ля, спокойно!” Тейшейра відмахнувся від Ротаня. Суддя свиснув фол, хоча Шахов навіть не торкнувся Фреда! На цьому моменті навіть Маркевич вибіг на поле, а Нагорняк дивувася рішенню арбітра.
Після фінального свистка суперечки між гравцями продовжилися. Щось не поділили Срна і Калініч. Здається, тут було багато відбірних хорватських матів.
Даріо настільки завівся, що з поля його під руки виводив той самий Дамір, не остання людина, яка відповідає у клубі за результат.
Що ж, суддя та брудна гра гірників зіпсувала враження від матчу. Проте, як там кажуть, переможців не судять? Але і вболівальницькі серця не купиш. Як свідчення – “Львів-Арена”, що скандувала по завершенні матчу: “Дніпро! Дніпро!”
Володимир Скиба, Брутальний Футбол
