Брутальний футбол продовжує підводить підсумки сезону.
Завдання на сезон: Боротьба за виживання
Результат: Середина турнірної таблиці
Ключові гравці: Джейсон Панчон, Янік Боласіє, Алан Пардью
Початок сезону для “Крістал Пелес” явно не задався – команду покинула людина, яка в недалекому минулому врятувала “орлів” від неминучого вильоту. І причина уходу Тоні Пьюліса доволі банальна – керівництво не захотіло дати пару зайвих мільйонів на трансфери. “Спадкоємцем” Тоні було обрано тезку Уорнока, який мав певний досвід в цій лізі. Підписавши декілька непоганих гравців в обличчі Вільфреда Заха та Джеймса МакАртура, клуб був налаштований рішуче і готовий повторити минулорічне досягнення.
Але музика лунала не довго. Під кінець грудня команда вже перебувала в зоні вильоту, маючи в активі 16 пунктів. І як годиться цій лізі, якщо щось не так – виганяємо тренера. Так і сталось. Уорнока було звільнено, керівництво знову всілось перебирати кандидатів на цю вакантну посаду. Але остаточне рішення вразило всіх. На пост головного тренера “Крістал Пелес” було запрошено ще тренера “Ньюкасла” Алана Пардью. І як не дивно, Алан погодився перебратись зі стану доволі стабільного середняка з налагодженими фінансами в команду, рангом ниже. З цього моменту почалась “справжня” гра “орлів”.
За тренерства Уорнока клуб намагався грати в livitra samples. строгий футбол, використовуючи нападника, як основну мішень для пасу. Що з цього вийшло, було описано вище. Але, коли до команди завітав славнозвісний Алан Пардью, клуб почав грати “по-новому”. Пардью дав гравцям свободу дій, яка була їм так необхідна для розкриття свого потенціалу. Приклад того ж Яніка Боласіє: “фінтовик” за станом здоров’я, Янік, за Уорнока, мав грати більш стриманіше, мовляв “Дриблінг не потрібний”. Алан ж дозволяв грати, як тому захочеться на своєму рідному лівому фланзі. Те ж стосується і Джейсона Панчона, який був “пригнічений”, але “розцвів” після появи нового коуча.
І що ми маємо? Команду, яку записували в явні аутсайдери, зуміла піднятись аж на одинадцяту позицію, при цьому обійшовши таких завзятих середняків, як “Астон Вілла”, “Сандерленд” та “Вест Гем”. За керівництва Алана Пардью клуб чекають певні досягнення, але якщо, знову ж таки, керівництво не поскупиться і дасть все те, що буде просити англієць.
Завдання на сезон: Потрапляння в середину турнірної таблиці
Результат: Середина турнірної таблиці
Ключові гравці: Стівен Н’зонзі, Раян Шовкросс,Чарлі Адам
Завсідник середини таблиці “Сток Сіті” провів звичний для себе хороший сезон, покращивши свій турнірний рекорд, піднявшись аж на 9 позицію. Заслугою цьому стала сувора гра команди, яку сповідує доволі суперечна персона Англії, Марк Г’юз. Грубість гри “гончарів” також слід відзначити, але це вже звична для них позиція сили. Не раз це виводило з ладу на декілька місяців гравців суперників “гончарів”, але кого це хвилює? При невеликих затратах клуб має в обоймі непоганих гравців, при цьому вдало їх використовуючи на різних позиціях, що додає варіативності основному складу “Стоку”.
Програючи “Астон Віллам” та “Лестерам” та перемагаючи “Манчестер Сіті” і “Арсенал”, клуб демонструє притаманну для середняка Англії гру. Виділити певний проміжок, де “Сток” грав краще або гірше важко, бо колектив провів два стабільних відрізка, майже з рівною кількістю перемог та поразок. Літні трансфери допомогли клубу додати гнучкості з вибором гравців на гру. Майже завжди “гончари” виходили на матч з повною енергією, незважаючи на те, що лиш день назад грали останній матч.
В стабільній команді і виділити когось важко, всі грали однаково добре, одна з ключових заслуг Марка Г’юза. Кіпер команди Асмір Беговіч тащив багато ворожих ударів, Раян Шовкрос також стабільно відчувався в обороні. Визначальним для команди був Стівен Н’зонзі та Чарлі Адам, перший, нагадаю, провів всі 38 матчів в чемпіонаті. А ось другий точно запам’ятається Тібо Куртуа надовго.
Команда досягла свого піку і далі фактично двинутись не може. Причина очевидна – фінанси – клуб з року в рік мав невеликий бюджет для купівлі, тому поточне розташування є доволі хорошим досягненням.
Завдання на сезон: Потрапляння в середину турнірної таблиці
Результат: Середина турнірної таблиці
Ключові гравці: Лукаш Фабіанський, Ешлі Вілльямс, Гільфрі Суггурдсон
Після відходу від справ Мікаеля Лаундрупа, я, як палкий фанат даної команди, та й не тільки я, забили на сполох – творець такої добротної команди як “Свонсі”, яка ще недавно перебралась в цю лігу, вже встигла виграти Кубок Футбольної ліги і пограти в Лізі Європи, був звільнений. Таке щастя, як гра в Лізі Європи та вигравання кубків, не кожній команді дається, тим більше команді, яка не так давно грала в Чемпіоншипі. І найцікавіше те, що явних причин для звільнення данця не було. Команда непогано грала і вже закріпила місце в середині турнірної таблиці, а тут, як грім серед ясного неба, звільнення тренера. Ще більше навіяло смутком те, що новим тренером команди стане поточний капітан команди Гаррі Монк.
Та, або керівництво щось знало, або якісь невідомі сили їх підштовхнули – команда почала грати в футбол, навіть кращий, ніж за керівництво Ландрупа. Монк почав сезон в ударі, обігравши на виїзді “Манчестер Юнайтед” та ще декілька середняків. Та “стабільна нестабільність” команди не дозволила їй претендувати на потрапляння в Лігу Європи: декілька перемог змінювались декількома поразками, і навпаки. Та попри це, команді вдалося побити свій клубний рекорд позиції в турнірній таблиці – 8 місце.
На початку чемпіонату клуб продав ведучого форварда Вільфріда Боні, який перейшов до “Манчестер Сіті”. Заміну йому бачили в Бафетімбі Гомісу, результативністю який не надто вражав. Та навіть так – Монк довіряв французу і ставив його регулярно в основний склад, на що той відповів голами в другій половині чемпіонату.Підписання Лукаша Фабіанського та повернення Гільфі Суггурдсона також стали ключовими факторами в успіху “лебедів”. Екс-“канонір” не раз робив дивовижні сейви, а норвежець став одним з кращих асистентів ліги.
Команді явно “по дорозі” з Гаррі Монком, який зможе привести клуб до ще більших результатів, головне тільки, щоб керівництво “не рубило з плеча” при першій осічці команди і не звільняло людину, яка вірою і правдою служила “Свонсі” 10 років свого життя.
Завдання на сезон: Потрапляння в середину турнірної таблиці
Результат: Участь в Лізі Європи
Ключові гравці: Хосе Фонте, Садіо Мане, Натаніел Клайн
Рікі Ламберт, Адам Лалана, Колум Чамберс, Люк Шоу – без гравців важко уявити було “Саутгемптон” сезону 2013/2014. Ці гравці були основними компонентами успіху аргентинця Маурісіо Почеттіно на посту тренера “святих”. Але пройшов рік, в клубі з цих гравців нікого не залишилось, та й сам тренер накивав п’ятами в “Тоттенгем”. Здавалось, все, нових звершень можна й не чекати. Та зла доля в обличчі Рональда Кумана і Ко довели протилежне.
Продавши влітку свої лідерів, клуб непогано виручив грошей, тому нова велика трансферна компанія для “святих” була просто необхідною. Прийшовши на зміну Почеттіно, Куман точно знав, кого треба купляти. За собою на Туманний Альбіон з Нідерландів Рональд прихопив Граціано Пеле та Душана Тадіча, а інших – вже по місцю. І це спрацювало. Першу половину чемпіонату клуб рахувався в четвірці лідерів, періодично сповзаючи на п’яте та підіймаючись на третє місце, і лише після зимової перерви зазнав спад, з якого так і не зумів вийти, закінчивши чемпіонат на 7 місці.
Незважаючи на вдалі трансфери гравців, які швидко заграли і почали демонструвати чудову гру, не скидали оборотів і ветерани команди. Натаніел Клайн став одним з кращих правих захисників ліги, показуючи таку різнопланову гру як в атаці, так і в обороні. А про Садіо Мане, ви, напевне, і так чули, завдяки його найшвидшому хет-трику в історі Англійської Прем’єр-ліги.
І на закінчення чудового сезону команду порадували Лігою Європи, в якій клуб не грав вже тринадцять років. Окреме “дякую” за це слід сказати “Арсеналу”, за його перемогу над “Астон Віллою” в фіналі Кубку Англії.
Завдання на сезон: Потрапляння в Лігу Чемпіонів
Результат: Участь в Лізі Європи
Ключові гравці: Джордан Гендерсон, Стівен Джеррард, Мартін Шкртел
Після минулорічного стрімкого успіху від команди Брендана Роджерса чекали не меншого подвигу. Одна біда, в плани північного ірландця не входили ні чемпіонсто, ні навіть Ліга Чемпіонів. Роджерс хотів поетапно продвигатись по турнірній таблиці, крок за кром будуючи свою команду. Шкода, що про це забули фани і боси команди, вимагаючи від тренера, як мінімум повторення минулого сезону з блекджеками і випивоном. Трансфер Луіса Суареса в “Барселону” та вічні травми у Даніеля Старідджа також негативно сприяли “мерсисайдцям”.
Перше коло чемпіонату Англії “Ліверпуль” провів неоднозначно – з одного боку клуб гідно тримався після уходу з клубу ключового гравця команди Луіса Суареса, з другого – виграти лиш половину матчів для команди, яка не так давно боролась за чемпіонство точно не назвеш вдалим результатом. Втрата Суареса могла компенсуватися новими підписаннями, гроші на яких з’явились після продажу уругвайця. Але команду з Ліверпуля чекала проблема, з якою зустрівся минулорічний “Тоттенгем”. Більшість гравців, яких купили “червоні”, навіть і близько не показували того, що від них очікувалось. Вінцем трансферної компанії став Маріо Балотеллі, який, по-праву, вважається найгіршим трансфером Прем’єр-ліги.
Ситуацію довелося виправляти вже перевіреними часом ветеранам команди. Значною мірою в відсутності стабільного форварда Роджерс використовував швидкого Рагіма Стерлінга. Місцями це давало результат, але якби англієць забивав хоча б половину моментів, які створював, то ми б побачили “нового” Суареса. З новиною про переїзд легендарного капітана “Ліверпуля” Стівена Джеррарда до США по-новому заграв його “спадкоємець” Джордан Гендерсон. Але й не слід забувати про Стіві Джі, який провів хороший сезон в стані “червоних”, ставши найкращим бомбардиром команди в свої 35 років.
Силами довірених гравців “Ліверпуль” зумів в другій частині значно прибавити і піднятися до 6 позиції, яка гарантує потрапляння в кваліфікацію Ліги Європи, що теж непогано.
Загальна таблиця чемпіонату Англії з 20 по 6 місця
