“БФ” живе по-новому! До вашої уваги, наші брутальні читачі, черговий випуск рубрики “Культурний футбол”! В ній ми розмовляємо з різними відомими цікавими людьми (письменниками, поетами, художниками, співаками, акторами, журналістами, бізнесменами, активістами тощо), які мають що сказати про нашу улюблену гру – футбол.
Сьогодні ви прочитаєте думки відомого українського коміка і актора Жені Яновича!
Женя Янович
– комік, автор і актор студії “Мамахохотала“, перший стендап-комік, який випустив сольний стендап на українському ТВ.
– Привіт, Женю. Знаю, що захоплюєшся грою мільйонів. За кого уболіваєш в Україні та за її межами? Та хто твій кумир?
– В Україні – це “Динамо”, звичайно. Ще з часів 97-ого року, як пам’ятаю, перші матчі. А за межами, за – “Рому”. Колись по “СТБ” показували Серію А і вони мені приглянулись одразу. Вони тоді боролись за чемпіонство. І хоча Шева був у “Мілані”, я захопився грою Тотті. І це мій улюблений гравець вже 15 років.
– Поговорімо трохи про “Рому”. Як тобі виступ команди в останні сезони? Чого їм не вистачає для чемпіонства?
– Їм весь час чогось трохи не вистачає. То “Інтер” з Моуром був прагматичнішим, то “Юве” більш стабільним.
– Розкажи якусь цікаву історію із твого життя про “Рому”…
– В сезоні 2013/14 після одинадцятого туру, коли у “Роми” було 33 очки, посперечався на 1000$ з другом, котрий вболіває за “Юве”, хто виграє чемпіонат. Я програв. Але не був розчарований, бо “Рома” знайшла свою гру при Ґарсії. Вважаю, в тому сезоні були три ключові моменти: погана фізика (згадай, як вони починали сезон – просто ідеально, а потім просто перестали бігти), відсутність забивного форварда (колись Батістута таким був у них) і 7-1 від “Баварії”. Та поразка їх дуже надломила, щоб не казав Ґарсія.
– У тебе прізвисько “Гусь”. Від чого це пішло? Можливо, тебе повівнюють з Олегом Гусєвим? Чи образливе тобі таке прізвисько, чи вже прижилось?
– Ні, з Гусєвим не порівнюють (сміється). Мені здається, що ми зовсім різні. А називають так лише образ, який я граю, і якому це прізвисько чудово підходить. А от Гусєву, по його духу, воно ніяк не личить. Не ображає, бо це образ.
– Женя Коноплянка підписав контракт з “Севільєю”. Що можеш сказати про це дійство?
– За***ісь! Добре, що “Севілья”. Кращим варіантом, як на мене, був би тільки “Атлетіко”. Але я дуже buy alli pills now. радий, що це не Англія (особливо “Тоттенхем” – могила талантів). Коноплянці підходить Іспанія. Тут він виросте тактично. І Емері, і Сімеоне для цього чудово підходять. Шкода, що “Рома” “виключилась” (сміється). Хоча Женя й сам не хотів туди.
– Чи відвідуєш матчі “Динамо” або збірної України? Який найвеличніший матч на якому ти був, і який запам’ятався найбільше?
– “ДК” відвідую доволі часто. Останнім був Кубок України. Найвеличніший – це відкриття «Олімпійського». Товкучка, турнікети, які не працюють, 3-3 з німцями, лисий “Бог” з 30 метрів забив просто шедевральний гол! В цьому сезоні – це “ДК” – “Евертон”.
– А взагалі, який матч у твой пам’яті залишиться назавжди?
– За участі наших – це Україна-Швейцарія. То не був найвидовщніший матч, але то було настільки радісно і щиро! Я кричав з балкону, мама кричала на мене, кароч, в найкращих традиціях.
– Недавно мав честь дивитись твій стендап. Розкажи детальніше про нього. Сам складав текст? Чи довго вчив?
– Це була мрія – зробити “сольник”. Здається, вийшло. Самому писати таку кількість важко, скажу чесно. Допомогали Бекір і Бугор (друзі, автори студії “Мамахохотала”). Але вчити не “напряжно”. Те, що сам пишеш, легко вчити, бо це рідне, своє. Стендап – це взагалі власне, особисте. Всі жарти, що я казав, мені близькі і я поділяю цю позицію. В деякій мірі, гумор – це спосіб донести людям серйозну думку.
– Як давно захоплюєшся біатлоном? Чи зможуть наші біатлоністи витиснути максимум із зими 2015-2016?
– Трішки пізніше, аніж футболом почав цікавитись. Це теж заслуга тата. З часів Зубрилової, яка ще за Україну бігала, Петрової.
Чи зможуть витиснути? Я вірю в це. У нас дуже крутий президент федерації – Бринзак. Він ніколи не стоїть на місці, на відміну від футбольних функціонерів. У нас в сезоні 2014/15 були хороші результати, як для команди, яка втратила половину основи. Але все одно він запрошує нового тренера, словенця, який готував Фака. Я читав його інтерв’ю, дядько (не пам’ятаю, як його звати) (Урош Вєлєпєц – прим. “БФ”) налаштований серйозно, і я можу тільки потримати за наших кулачки. До речі, маю мрію коментувати біатлон. Не знаю, чому не футбол. Хочеться саме біатлон.
– Нещодавно ми брати інтерв’ю у твого друга – Саші Ярмака. Хто з Вас кращий на полі? І чи часто бігаєте?
– Він кращий. Суто технічно і у швидкості. Хоча мені не соромно грати – щось таки вмію (сміється). Буваю на КПІ, але зараз не дуже часто.
“Берлусконі: Ми вирвали Луіса Адріано з рук “Роми”…
… і Слава Богу (сміється)
Розмовляв Василь Максимів