Як повідомляє Tribuna, власник “Карпат” Петро Димінський в інтерв’ю зізнався, що хотів би продати клуб.
– Петре Петровичу, перед Новим роком ви вели переговори з німецькою компанією German Pellets про можливий продаж “Карпат”. Чому не вдалося домовитися?
– Слухайте, от якщо б у вас були гроші, ви б купили сьогодні футбольний клуб? В державі, де квиток коштує 1 євро? Де футболісти звикли отримувати зарплатню, як на Заході, а грати, як в Україні? В умовах, коли мінімальна зарплата в Україні становить близько 2000 гривень, про пенсії і взагалі не говоримо? І де на стадіон люди ходять тільки на окремі матчі? Ось в таких умовах ви б купили клуб?
– А ви б хотіли продати клуб? .
– Якщо чесно – хотів би.
– За якою ціною?
– В залежності від того, хто хоче його придбати і з якими намірами. Наприклад, у свій час я був готовий віддати клуб за символічну гривню, але за умови, що “Карпати” отримають колективну, акціонерну форму власності: по чверті акцій в руках інвесторів, міської та обласної влади і вболівальників. Така модель була б унікальною для України і дала б серйозний поштовх для розвитку футболу в регіоні. Однак далі задекларованих намірів з боку влади справа не пішла.
– Так в яку ціну ви оцінюєте ФК “Карпати”?
– Повторюю, щоб оцінити, треба зрозуміти, хто купує. Подекуди, наприклад, звертаються посередники …
– Це ви про історію з колишнім продюсером Ростиславом Штинем, який виступив посередником у переговорах? Що між вами сталося, адже потім він зазначав, що до перемовин ви повертатися не будете ніколи, тому що під час переговорів “люди або домовляються, або ні”, а ви – “як з різних планет”?
– Це були переговори. Це була зустріч саме з посередником, якого я послухав рівно 5 хвилин, і відправив до того, хто його послав. У мене одне питання до нього було. Я запитав: “У тебе гроші є?”. Він: “Ні. Але я знаю, в кого є “. Я сказав: “Або приведи мені того, хто має гроші і хоче купити, або розмова завершена”.
– Хтось ще вів з вами переговори з приводу купівлі клубу?
– Була одна розмова, але це було ще до того, як ця структура заробила гроші. Я маю на увазі одну з політичних сил Західної України. Це було до того, як вони прийшли у Верховну Раду.
– Ви зараз про “Свободу” говорите?
– Не важливо. Про одного із спонсорів цієї політичної сили, скажімо так.
– А яку ціну ви йому назвали?
– Мінімальну. Також було серйозна пропозиція від іноземного інвестора, якому я продав 50% акцій футбольного клубу в 2010 році. Ці кошти були спрямовані на розвиток інфраструктури клубу, дитячо-юнацького футболу. Ось такі інвестиції я готовий залучати й надалі, – підкреслив Димінський.