На тлі всіх тих негативних подій та новин, що просто сьогодні оповили український футбол, чи не єдину радість змогли подарувати львівські “Карпати”. Після проведених шести матчів у 2016-ому році, львів’яни програвали тричі, до того ж вдома, та стільки ж раз була здобута нічия. Гра проти “Говерли” просто зобов’язувала карпатівців вже нарешті здобути ті три заповітні бали і порадувати власних вболівальників.
В ужгородців ситуація набагато трагічніша. Мало того, що клуб знаходиться на межі виключення з Прем’єр-Ліги, не пройшовши атестацію, та ще й залишився без 9 очків і, тим самим, опустився на 13-ту сходинку.
Попри сонячну, хоча й прохолодну погоду, більшість львів’ян не вважали за потрібне прийти й підтримати рідну команду. Цифра у 2 128 глядачів яскраво це підкреслює. Та ближче до самої гри.
З перших хвилин команди обмінялись моментами. Вже на початку зустрічі Бланко-Лещук з передачі Мірошніченка не зумів влучно пробити, а пізніше м’яч рикошетом від Новотрясова ледве не залетів у ворота Мисака. Надалі гра будувалась на атаках то однієї, то іншої команд. Вже в середині першого тайму “Карпати” захопили ініціативу і більше не давали так спокійно себе відчувати “Говерлі”, що й змусило їх відійти назад. Ще один момент мав аргентинець Густаво Лещук, але Бабенко був на місці. І тут же знову ужгородці відповіли просто стовідсотковим моментом, але Гавриш буквально з метра влучив у штангу. При такій кількості супермоментів, які створили команди на двох, рахунок все ще був не відкритий. Але скоро це все ж таки сталось – Артур Карноза віддав пас на Мірошніченка, який уникнув офсайду і, перегравши Бабенка, змінив цифри на табло. 1-0. Варто відзначити, що Денис забив свій дебютний матч у вищому українському дивізіоні.
З . початком другого тайму перевага Карпат у рахунку збільшилась – Гуцуляк забивав у пусті ворота після шикарної передачі Кадимяна. І знову ж таки, купа моментів, створена господарями поля, вказувала, що кінцевий рахунок зустрічі може бути суперрозгромним. Та карпатівці повелись “по-чемному” і замість можливих 3-4 забили всього лише один – свій момент нарешті реалізував Бланко-Лещук. 3-0 – не настільки розгромно для гостей, як могло би бути.
Хотілося б окремо виділити гру новачка Густаво. В аргентинця просто чудова швидкість і нарешті він це показав. Повністю віддавався грі, на всі 300%! Обігравав, вступав в боротьбу, створював моменти і, що найголовніше, бив по воротах! Так, забий він всі свої м’ячі, рахунок був би набагато більшим! Але, головне ж, б’є, а інше прийде з досвідом.
Ну і звичайно, герой сьогоднішнього поєдинку – Денис Мірошніченко. Хай там хто що не говорить, а він є найкращим молодим захисником в Україні, і вже зовсім скоро хочу бачити його в збірній.
Як не крути, а цей матч зробив мій сьогоднішній день, та я думаю – ні, я впевнена, що не тільки мій. І вже якось не хочеться псувати свято тим, що фанати декілька раз знову «посилали» Дячука, що команда знову опинилася під забороною на трансфери, що Грозний не приїхав до Львова, бо вирішує питання з атестацією клубу, що на гру прийшло ще менше людей, порівняно з матчем з тією ж “Олександрією”.
Все це тьмяніє на тлі того, що “Карпати” показали найкращу гру в цьому сезоні під керівництвом Безуб’яка, що вони вперше здобули перемогу на “Арені Львів”, що у них все ще є шанси поборотися за Лігу Європи. Хай, які складні зараз часи для українського футболу, та досі жевріє та іскра, яка вказує на те, що надія на хороше закінчення історії є. І сьогодні ми побачили її у грі львівських “Карпат”.