“Олександрія”, яка у своїй історії ще жодного разу не святкувала перемогу над “гірниками”, не змогла засмутити “Шахтар” і в цей недільний вечір. Однак про все за порядком.
Спочатку б хотілося наголосити на тому, що особисті негативні передбачення щодо відвідуваності не здійснилися, хоча за годину до матчу жодної уболівальницької активності ні на шляху до “Арени Львів”, ні в її околицях не відчувалось. Але тут зіграло старе-добре українське правило “усе встигнемо в останню мить”. На щастя, логістика львівського стадіону дозволила усім охочим потрапити на свої місця ще до стартового свистка.
Особливо приємно вразило те, що на арені були присутні безліч дітей – їхня щира радість після вдалих дій футболістів на полі дарувала, відверто кажучи, посередньому поєдинку атмосферу свята, що тривало навіть під час перерви, коли талісман “Шахтаря” потішив глядачів різноманітними подарунками.
Проте й це не зрівняється із тим, коли Срна після фінального свистка, почувши своє ім’я з вуст маленького вболівальника – зупинився, аби подарувати свою футболку останньому, тим самим ощаслививши . серце малечі.
Прикро, але жоден фанат із Олександрії до Львова не прибув. Чи то свою роль зіграла відстань між містами, чи то розчарування від виступу клубу у єврокубках настільки глибоке, але факт залишився фактом – південно-західна трибуна залишилась абсолютно порожньою.
Однак і торсида запеклих шанувальників “гірників” сьогодні не здатна була похизуватися кількістю – менше десятка. Кількість це ще далеко не ознака якості – вирішили вони і почали заряджати, так б мовити, від душі. Тут вам і незліченні фірмові вигуки, й патріотичні гасла, та ще й навіть ближче до завершення зустрічі пролунала “Червона рута” – без львівського сліду тут не обійшлось.
Назвати казусом не можна, але після вильоту донеччан із Ліги чемпіонів, “помаранчево-чорні” змушені задовольнитися гімном найпрестижнішого клубного турніру хіба що завдяки рекламі всесвітньо відомого напою під час розминки, але не більше. Таким чином, “Арена Львів” все ж ще має змогу почути творіння Тоні Бріттена у цьому сезоні – не все так і погано!
Що ж стосується самої гри, то “олександрійці” зробили тактичний акцент на контрвипади і цементовану оборону. Як показав перший тайм – підопічні Шарана стали заручниками власних передматчевих сподівань, адже жодної конструктивної атаки гостям до перерви створити так і не вдалося.
Своєю чергою, підопічні Фонсеки із кожною хвилиною були все ближчими і ближчими до бажаного взяття воріт – Ісмаїлі класно відгукнувся на подачу Коваленка і відкрив рахунок у протистоянні. Хтось із глядачів під час перерви надвлучно підмітив: “Другий по перерві і на тому кінець”.
Надалі “гірники” створили безліч моментів поблизу воріт Новака, але перетворити ці епізоди у бодай ще один забитий м’яч, фаворитам матчу не вдалося. Зокрема, в одному з них Фред пробив настільки потужно, що поціливши в рекламний щит, залишив останнього із битими пікселями. А за таке штраф є?
Така нереалізація звичайно, що хвилює, адже навіть за тотальної домінації на полі “шахтарі” могли загубити два очки, але на щастя для останніх, Грицук на пару із Запорожаном змусили Шарана на тренерському містку пригадати не одне міцне слівце. А забий?!
Хоча оборона “Шахтаря” у вигляді пари Кучер-Ракицький дала осічку під завершення матчу, але те чого не забереш у Олександра, так це вміння підказувати своїм партнерам по команді, як діяти в тій чи іншій ситуації. Він не цурається цієї роботи і за це йому величезний респект. Також приємно здивував Ісмаїлі, який, окрім голу, запам’ятався надійною грою в обороні і чудовими рейдами в атаку. Взагалі Фонсека розповів, що більшістю гравців, що грали сьогодні він задоволений, як і черговою перемогою у чемпіонаті.