Британський футбол завжди вирізнявся своєю гостротою та непередбачуваністю. Англійська Прем’єр-ліга в останні роки радує нас своєю непрогнозованістю і результативністю. Після десяти раундів баталій елітної першості сезону-2016/2017, картина залишається більш, ніж інтригуючою. Рушаймо на Туманний Альбіон для оцінки вже пройденого шляху.
Досвід проти новаторства чи цьогочасні лідери
На цей момент лідерами чемпіонату є “Манчестер Сіті”, “Арсенал” і “Ліверпуль”, які мають однакову кількість очок в загальному заліку. Якщо йдеться про пройдений шлях, то “городяни” Хосепа Ґвардіоли виглядають свіжіше, незважаючи на те, що команда виступає в декількох турнірах одночасно. Які причини такого прогресу?
Футбольна філософія Пепа будується на суворій дисципліні. Гвардіола, ставши на тренерський місток, здивував своїм рішенням відпустити незмінного голкіпера Джо Харта в Торіно. Цей радикальний крок викликав неоднозначні відгуки у фанатів та експертів. З висоти пройденного командою відрізку можна констатувати, що тренер городян поспішив з рішенням відпустити Харта та взяти колишнього кіпера “Барселони” Клаудіо Браво. Наразі гра чилійця є нестабільною.
Але незважаючи на відсутність Джо Харта, Ґвардіола має просто шикарний підбір гравців атакуючої лінії: Аґуеро, Стерлінґ, Ноліто та Іхеаначо. Цікаво спостерігати за взаємодією новачка Ноліто з партнерами. Він гарно відкривається під пас і шукає вільні зони, так би мовити, мобільний нападник, який чудово пасує до схем Гвардіоли.
Півзахист в “городян” теж не пасе задніх. Центральну лінію Пеп будує через тріо де Брюйне – Фернандінью – Сільва, які чудово розуміють один одного на полі, спрямовані на атаку, що безперечно відбивається на результаті команди. Поступово адаптується до реалій англійського футболу й Ілкай Гюндоган, що набрав оптимальної кондиції і може допомогти команді. У пасиві команди знаходяться також Хесус Навас, Фернандо, Сане.
Ґвардіола поки тільки пристосовується до АПЛ, але його адаптація протікає в цілому вдало, хоча останнім часом результати почали погіршуватись (поразка від “Тотенхему” та “МЮ”, серія нічийних результатів та поразка в ЛЧ від Барселони 0:4). Але Пеп швидко зреагував на це, і зараз команда вертається на переможний шлях, не втративши лідерських позицій.
Боротьбу новачку нав’язав ветеран АПЛ – Арсен Венґер, який зовсім недавно відсвяткував своє 20-річчя в клубі. Французький спеціаліст давно вже в полум’ї англійського футболу, але всім відомо, що “каноніри” вже скучили за трофеєм англійської першості. Часи Анрі та Лемана вже минули, і потрібно творити нову історію. “Арсенал” у цьому сезоні, за словами Венгера, всерйоз має намір взяти першу сходинку. Наразі дорікнути в бездіяльності команду аж ніяк не можна. Гру хлопці показують стабільну, має яскраво виражених лідерів на полі. Це безперечно Озіл і Алексіс Санчес, які цього сезону стали значно універсальнішими. Німецький хав з людини-асиста перетворюється на людину-бомбардира, завдяки вільним зонам, що створює команда для нього, Алексіс став більш компактно діяти у штрафній суперника і може замкнути передачу в один дотик. Лондонці показують свій фірмовий футбол і в ЛЧ, демонструючи характер та волю до боротьби, що було видно в протистоянні з “Лудогорцем”. Дуже органічно вписались у колектив новачки: Ґраніт Джака та Лукас Перес, але їм поки не вистачає фізичної складової для темпів АПЛ. Велику роль в атаці Венґер виділяє Тео Волкотту, одному з найшвидших гравців у лізі. Керманич цього сезону зробив ставку на універсальності кожного гравця в команді та безумовно швидкості, яку може забезпечити Волкотт, інколи Жиру. Подивимось, чи дадуть плоди ці тренерські задумки.
У потилицю “МС” та “Арсеналу” дихає “Ліверпуль”, який цього сезону вражає своєю результативністю. Юрґен Клопп, очоливши команду минулого сезону, миттєво досяг певних успіхів (фінал Кубку англійської ліги та фінал Ліги Європи). На цьому етапі англійських баталій, тренеру мерсисайдців легше, бо в календарі на один турнір менше ніж у конкурентів, тому більше часу на підготовку до матчів кубку країни, чемпіонату та кубку ліги. Можна констатувати, що з приходом Юрґена Клоппа, мерсисайдці вхопили ковток свіжого повітря, який перекинувся на сезон. Тренерський штаб врахував помилки минулого сезону, команда провела чудову передсезонну підготовку, обережно поставилась до трансферної політики влітку. Після 10-ти турів АПЛ, “Ліверпуль” має претензію на чемпіонство, бо їхня гра говорить сама за себе. Швидкий перехід від оборони до атаки, змістовна гра у центрі поля, володіння м’ячем на половині поля суперника, 24 голи забито в рамках чемпіонату. Але тактика тренера має прогалини. Показовим був матч з “Бернлі”, де атакуюча міць не змогла нічого зробити з “автобусом“, що поставив суперник. У результаті дві контратаки – два голи. Червоні поки не можуть щось протиставити команді, що глибоко сидить на своїй половині поля. Тому ж Фірміно чи Старіджу, чи Оріґі не вистачає техніки для розкриття оборони суперника. Має команда також проблеми і з першим пасом в атаці, але завдяки помилкам суперника вони не впадають в око. Але поступово Клопп знаходить баланс між лініями – і хлопці заграли краще. Та чи втримають набрані оберти мерсисайдські червоні?
Хто зверху в Лондоні?
У таблиці англійської першості розгортається напружена боротьба. Кожна помилка, кожне недопрацювання, може залишити команду без титулу, “Арсенал” вже засвоїв свій урок, а “Челсі” та “Тотенхем” права на помилку вже не мають.
Команда очолювана “Особливим” цілком і повністю провалила минулий сезон. Ситуацію не поліпшив й Гус Хіддінк, що став виправляти помилки попередника. Керівництво клубу вирішило зробити хід конем та запросити до керма відомого італійського експериментатора Антоніо Конте. Спеціаліст знаний своєю роботою в туринському “Ювентусі” та збірній Італії. Але Англія – це зовсім інший рівень, і Конте в своїх інтерв’ю згадував, що сумнівався чи зможе він працювати в кардинально інших умовах ніж було на його батіківщині.
Під його керівництвом перші ігри команда проводила вкрай розгублено: часто втрачала м’яч, неграмотно діяла в обороні, не було взаємодії між лініями оборони та атаки. Як наслідок, прикрі поразки від “Вотфорду” та “Ліверпуля”, нічия з “Суонсі”. Конте вирішив поміняти схему гри своїх підопічних, перейшовши на більш звичну для нього схему з трьома центральними захисниками та з молодим Канте в опорній зоні, і на дивовижу, “Челсі” заграв зовсім по-іншому. Почала з’являтись минула агресивність, центр захисту на чолі з Давідом Луїзом прекрасно впорались зі своїми обов’язками, Канте чудово контролює опорну зону, як на його вік, відчувається брак досвіду у грі на найвищому рівні. Тандем Коста – Азар заграли по-новому, особливо останній, якого в минулому сезоні не було не видно і не чутно, а наразі він найкращий гравець у жовтні. Зараз календар команди збіднів за рахунок поразки від “Вест Хему” в Кубку ліги, що дасть змогу італійському керманичу певний простір для можливої ротації складу. Але “Челсі останні 4 матчі в чемпіонаті приємно вражає і відставання від лідерів не критичне – всього один пункт. Після 10-ти турів, “Челсі” має всі шанси повернутись на вершину.
Але не все так просто, найближчий переслідувач “Челсі” – “Тоттенхем” на чолі з Маурісіо Почеттіно теж мають плани на чемпіонство. Команда минулого сезону втратила другу сходинку в чемпіонаті, віддавши місце “Арсеналу”. Тому хлопці вмотивовані ще з кінця сезону як ніколи. У грі команди із Північного Лондону слід виділити організованість атаки, до якої додається індивідуальна техніка Гарі Кейна, відчуття партнера Сон Хин Міна та пресингуюча манера гри Янсена. Це тріо не таке результативне, але вони разом йдуть в атаку, разом повертаються в захист. Злагодженість неймовірна, але концетрації не вистачає надовго, тому страждає результат. Команда йде на 5-тій сходинці в загальному заліку, відстаючи від лідерів на 3 очки.
Американські гірки по-англійськи
В Англії кожен футбольний клуб може здивувати та піднятись на вершину. За це ми й любимо цю гру: за неперебдачуваність, гостроту та інтригу. Але сумно спостерігати як в минулому міцні клуби, що твердо стояли на ногах, зараз показують не найкращу гру. Таким клубом останні сезони є “Манчестер Юнайтед”.
Дивлячись на цю команду впродовж цього періоду складається враження, що новоспечений наставник “червоних дияволів” Жозе Моурінью перебуває в глибокій кризі. “МЮ” тільки почав звикати до філософії ван Гала, почали з’являтись і певні результати. Але керівництво клубу вирішило, що цього недостатньо і підписали “Особливого”. З десяти зустрічей, що відбулись в рамках чемпіонату Жозе здобув лише 4 перемоги, що не є результатом для босів. Можливими причинами цього спаду в прірву є відсутність контакту “тренер-гравець”. Багато гравців першої команди скаржаться на те, що пан Моурінью не з’являється на тренуваннях, не спілкується з гравцями і веде себе дуже відсторонено. Це є великою прогалиною, бо задля дисципіни гравців, перш за все дисциплінований повинен бути і тренер.
.
Ще одною причиною регресу є відсутність ігрових зв’язків цього літа до команди приєднався “золотий хлопець” Поль Поґба, а також Златан Ібрагімовіч, Генріх Мхітарян та Ерік Баї. Повинен пройти певний час, що між новими гравцями середньої, атакувальної та оборонної лінії з’явилось порузуміння. а воно дуже важко досягається, коли тренер не спішить працювати з командою на психологічному, фізичному рівнях.
Клуб такого рівня, як “МЮ”, завжди ставив високі цілі, але виступи команди в чемпіонаті, складається враження, що Жозе просто не зацікавлений у результаті. Сподіваємось, що боси клубу виправлять ситуацію найближчим часом, бо такий “МЮ” висот не досягне.
Сенсація минулого сезону “Лестер” наразі розташувалась на 11-ій сходинці, дуже далеко від зони ЛЧ. Підопічні Клаудіо Раньєрі почали сезон з поразки від дебютантів “Галл Сіті”, розкатали нічию з “Арсеналом”. потім нищівні поразки від “Ліверпуля” та “Челсі”. Здається, що “Лестер” просто не витримав темпу і зараз показує гру відповідно ресурсам команди. Вплинув на результат і відхід Н’Голо Канте, який виконував величезний обсяг роботи на полі і через якого будував тактику Раньєрі. Але команда здатна боротися за місце в топ-5, зважаючи на матчі з “Крістал Пелас” та “Тоттенхемом”. Команда почала перебудовуватись під новачків Слімані і Мусу, на яких керманич “лисиць” покладає великі надії. Але не можна відкидати той факт, що і суперники зробили висновки з минулого сезону і більше не допустять такого знущання над собою, як це було в сезоні.
Дуже важко говорити про прогнози на сезон, оскільки минуло лиш 10 зустрічей. Кожна команда спроможна вчинити галас в АПЛ. Нам залишається лиш спостерігати за святом футболу, що дарують нам команди.
