Оце так спогади.
Новачок “Уралу” Грегор Балажіц розповів про життя в . Україні, де він виступав за “Карпати”.
– Чесно скажу, що в Україну не хотів їхати. Але в Словенії в тому клубі, де я грав, останні півроку не платили зарплату. У Словенії такий закон у професійному футболі: ти кожен місяць повинен платити податки. А якщо зарплати немає, то як бути? В той момент моя гра сподобалася скауту “Карпат”. Треба було думати про своє життя, про фінанси, тому я поїхав грати в Україну.
– Що тебе найбільше вразило в Україні?
– Там у магазинах були продукти низької якості. Інфраструктура там інша, дороги взагалі… Прилетів у Львів, побачив аеропорт, а він як у нас вокзал. Подумав: “Що це таке?”. Сумки кидали куди заманеться. Я ніби потрапив в інший світ. Якщо порівнювати з Європою, то було відчуття, що повернувся на 20 років тому. Мені все здавалося дивним. Але потім адаптувався і до футболу, і до життя. Львів – гарне місто. У мене там залишилися друзі.
– Розкажи найцікавіший випадок, що стався з тобою в Україні.
– Одного разу, коли у нас йшла низка невдалих матчів, до нас на тренування прийшли вболівальники. Вони принесли зарізаного барана. Ось так ось. Там у людей зовсім інший менталітет. Він сильно відрізняється від європейського. До цього теж треба звикнути. (баран був живий, його ультрас Карпат привели, щоб тонко нятякнути гравцям – прим. редакції).
В Україні у мене була своя машина зі словенськими номерами. Поліцейські мене постійно зупиняли, щось вигадували, вимагали платити гроші. “Чудили” тільки так! Іноді мене перевіряли на наявність у крові алкоголю. Треба було просто дихнути в обличчя поліцейському. Раніше такого не бачив, – сказав Балажіц.
