Знаєте, от є гравці, що у дев’ятнадцять, двадцять один, навіть двадцять чотири роки є перспективними. За ними причеплений такий собі ярлик, що кричить про те, що вони, ніби-то, особливі та подають великі надії. Таких безліч. Звісно, що дехто виправдовує покладені на нього сподівання, а дехто – ні, причому, останніх, на жаль, більшість.
А є такі, як Ромелу (їх одиниці), що за віру у себе віддячують, не побоюсь цього слова, неймовірною грою. Так, зовсім юний форвард, тільки уявіть собі, за молодіжну команду “Андерлехта” відзначився 120 голами у 88 матчах. Такий показник не міг не привернути увагу головного тренера андерлехтців, який практично одразу перевів Лукаку в основну обойму дорослої команди. Де, той дебютував у шістнадцятирічному віці, продовживши демонструвати свої найкращі якості.
Зокрема, серед них варто виділити атлетичність футболіста, що у поєднанні з чудовою технікою, створюють воістину унікальне явище, як для такого дебелого хлопця. Тут вже мовчу про гру головою і корпусом, що відчутно дошкуляють опонентам страйкера на полі. Тобто, перевершити кремезного бельгійця у боротьбі на полі завдання не з легких.
Гравця з таким ігровим стилем просто не могли прогавити колективи із Туманного Альбіону, серед яких найбільш наполегливим виявився “Челсі”. Проте ні Віллаш-Боаш, ні інші фахівці “синіх” знайти місце Ромелу в команді не зуміли. Тому єдиним шляхом для прогресу форварда залишилась оренда. Спочатку Лукаку опинився у скромному “Вест Бромвічі” (17 голів за сезон!), а у наступному сезоні в “Евертоні” (15 влучних пострілів за футбольний рік!).
“Іриски”, не довго думаючи, запропонували лондонцям за нападника 28 мільйонів фунтів. Останні без вагань відпустили, як виявиться згодом, свою майбутню трансферну ціль. Як б там не було, але у складі ліверпульців Ромелу cповна втамував жагу до футболу, демонструючи, що він вартує кожного заплаченого за нього пенні.
Тому не дивно, що серед своїх ровесників бельгійський страйкер є номером один за забитими м’ячами у Європі. Позаду Лукаку залишились Берарді, Дібала, Ікарді та Кейн. Зокрема, в останньому сезоні АПЛ саме між Ромелу і Харрі точилась боротьба за золоту бутсу турніру, що тривала практично до останнього туру – переможцем все ж вийшов представник “шпор”.
Проте, якщо заглянути у статистику, то можна прослідкувати, що Лукаку взяв участь у 42% гольових атак команди Кумана. В свою чергу, Кейн – 34% від усіх результативних дій “Тоттенхема”. Цей показник ніяк не применшує досягнення англійця, а лише говорить нам про те, що представник “Евертона”, відверто кажучи, переріс рівень “ірисок” і сповна заслуговує на те, аби спробувати свої сили у команді топ-рівня.
Головними претендентами на Лукаку виявилися старий-знайомий йому “Челсі” і “МЮ”. Стара образа, чи то вирішальний фактор Міно Райоли, чи то сума агентських комісійних від переходу підопічного зіграли саме на користь “червоних дияволів”.
Хоча Конте ледь не в голос кричав, що мріє бачити нападника у своєму колективі. Проте ні зустрічі із форвардом, ні ідентичні до пропозиції манчестерців 75 мільйонів євро від Абрамовича не схилили шальки терезів на користь “аристократів”. Тому доводиться сподіватися, що вирішальним фактором у виборі клубу все ж стали не гроші у вигляді бонусів, а спортивний принцип.
Зважаючи на невдачу, “Челсі” доведеться добряче понишпорити на трансферному ринку, аби підшукати заміну Дієго Кості. Найреальнішими цілями скаутів “синіх” здатні стати Белотті і Мората. До слова, останнього сватали якраз у команду Жозе Моурінью. Однак, як ми бачимо, все може статися з точністю до навпаки. Пересе, даєш Морату в “Челсі”, га? Безумовно, що за відсутності в команді таких мастадонтів (легенди, що не кажіть), як Ібрагімовіч і Руні, Лукаку забезпечене місце у стартовій одинадцятці “дияволів”.
Хіба Жозе “психане” і відійде від звичної для себе схеми із одним центральним форвардом, але у це практично не віриться. Тому поява Ромелу на полі із перших хвилин матчу здатна позитивно вплинути як на клуб, так і на самого гравця, адже бельгійцю всього-на-всього тільки 24 роки – ідеальний вік для прогресу. Й ідеальний період . для того, аби завоювати свій перший серйозний трофей на Туманному Альбіоні, а, можливо, навіть замахнутися на перемогу у Лізі чемпіонів в складі “Манчестер Юнайтед”. Тим паче, що всі умови для цього у бельгійця є.
