Сьогодні виповнюється 48 років одному з найкращих футболістів всіх часів – Роберто Баджо.
Роберто народився в містечку Кальдоньйо і був 6 з 8 братів. З самого дитинства він виявляв інтерес до спорту і протягом 9 років грав у місцевій молодіжній команді. Після того як він одного разу забив 6 голів в одному матчі, скаут клубу “Віченца” переконав його приєднатися до команди.
Програвши 3 роки за Виченцу, в 1985 році Роберто перейшов у Фіорентину. За 5 років, які він провів у Флоренції, Роберто став кумиром місцевих уболівальників, які досі вважають його одним зі своїх кращих гравців усіх часів.
Влітку 1990-го року Роберто Баджо бере участь у своєму першому Чемпіонаті Світу, і хоч виходить в основному на заміни, все одно забиває 2 голи, включаючи “Кращий гол турніру” проти Чехословаччини
Пізніше, незважаючи на протести вболівальників “Фіорентини”, Баджо переходить в “Ювентус”. Туринський клуб заплатив за нього шалені на ті часи гроші, аж 13 мільйонів доларів довелося викласти за “хвостика”,що не могло не радувати босів “Юве”. Але Вболівальники Фіорентини не розділяли поглядів керівників “Юве” та “Фіалок” вчинивши натомість масові заворушення на вулицях Флоренції після переходу Робі в стан ворога. Сам же Роберто доводив всім, що, цитую “Мене змусили погодитися на цей трансфер”.
Під час матчу між Ювентусом і Фіорентиною в 1990-му році Роберто відмовився пробивати пенальті проти колишньої команди і після того як його замінили, він підняв шарфик “фіалок”, кинутий на поле флорентійським вболівальником, і поцілував його.
“Глибоко в серці я завжди фіолетовий”, скаже він пізніше.
І все ж своєю грою Роберто завоював і розташування вболівальників “Ювентуса”.
1993 роц для Баджо запам’ятався, напевно, якнайкраще у своєму житті. В цьому році у складі “Юве”, Роберто виграв свій єдиний європейський трофей – Кубок УЄФА. У фіналі Робі забив 2 голи.
Рівень його гри був настільки високий, що в тому ж році він був удостоєний звань “Європейський футболіст року” і “Гравець року ФІФА”.
Також в 1993 Роберто одружився на своїй дівчині, Андреіне Фаббри. Зараз у них вже три дитини – дочка Валентина і сини Маттіа та Ріккардо.
Влітку 1994 року Баджо бере участь у своєму другому Чемпіонаті Світу. Він на своїх плечах тягне збірну Італії у фінал, в котрому “Скуадра Адзурра” поступається Бразилії в серії пенальті, а сам Роберто стає трагічним героєм турніру, що не забив свій 11-метровий.
У 1995 році Баджо виграє з Ювентусом свій перший Скудетто. Влітку, цього ж року, після сильного тиску з боку Сильвіо Берлусконі, Баджо був проданий в Мілан. З Міланом Роберто теж виграє Скудетто і стає першим гравцем, який виграв Скудетто 2 роки поспіль з різними клубами.
Але розбалансована і нестабільна гра «Мілана», а також часта зміна тренерів не сприяли стабільному закріпленню Баджо в команді. Втративши місце в основному складі, 1997 року Роббі перейшов до «Болоньї», де, за його словами, провів один із найкращих сезонів у своїй кар’єрі. За результатами цього сезону, Баджо здобув місце у складі збірної Італії, що вирушала на чемпіонат світу 1998 року до Франції.
Місце в складі збірної Італії на чемпіонаті світу 1998 року Баджо здобув своєю результативною грою за «Болонью» (22 голи в 30 матчах). До того, Роберто опинився за бортом «Сквадри Адзурри» на Євро-1996, але мав цілковиту підтримку італійських тіфозі, які навіть на матчах Євро скандували ім’я Баджо, нагадуючи головному тренеру збірної про того, хто повинен був їхати на турнір. На турнір, який Італія провалила, навіть не вийшовши з групи.
На чемпіонаті світу 1998 року збірну Італії знову чекало випробування в серії післяматчевих пенальті. Цього разу у чвертьфіналі із господарями турніру — французами. Баджо свій удар реалізував, але партнери його підвели, і втретє поспіль команда Хвостика покинула мундіаль після поразки в лотереї.
Наступний сезон після повернення з чемпіонату світу Баджо розпочав уже в синьо-чорній футболці міланського «Інтернаціонале». Однак, два сезони в «Інтері» не стали яскравими моментами в кар’єрі Роберто: лише 9 голів у 41 матчі. Непрості стосунки з тренером Марчелло Ліппі, спонукали Баджо змінити клуб.
Вибір Божественний Хвостик впав на користь скромної «Брешії» — традиційного борця за виживання в Серії А на початку 2000-х. Однак, Баджо прибув у «Брешію» не догравати, а грати. В наступних чотирьох сезонах Роббі став беззаперечним лідером і капітаном команди, втримавши її у вищому дивізіоні чемпіонату Італії і навіть потрапивши із «Брешією» в єврокубки. Також Баджо став живим прикладом для молодих гравців – початківців, серед яких був і Андреа Пірло.
Баджо зберіг високий рівень гри до кінця своєї кар’єри. Його останній матч відбувся 16 травня 2004 року на стадіоні Сан Сіро, проти Мілана. За 2 хвилини до кінця матчу тренер Брешії, Джанні Де Біазі, замінив Робі, щоб він зміг отримати свою частку оплесків. Всі 80,000 глядачів стоячи нагородили Роберто оваціями.
Після закінчення кар’єри Роберто випустив автобіографію, “Una porta nel cielo” (“Гол у небесах”).
Він був призначений Послом Доброї Волі levitra 20mg on web. від Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН.
У 2008 році Баджо взяв участь у благодійному матчі між Міланом і Фіорентиною на користь Стефано Боргоново, колишнього футболіста, що хворіє на бічний аміотрофічний склероз, з яким вони разом грали в Фіорентині.
У 2010 році Робі був удостоєний Міжнародної Премії Миру – це щорічна нагорода, що вручається лауреатами Нобелівської Премії Миру.
У липні 2012 Баджо завершив навчання і отримав тренерську ліцензію УЄФА Про, яка надає можливість тренувати клуби вищих ліг. Можливо, мине небагато часу, і ми вже побачимо Божественного Хвостика на посаді головного тренера. Ось хто може навчити молодих гравців непоступливості, впевненості у собі, допомогти подолати страх перед проблемами дорослого футбольного життя, і вселити в них віру в свої сили на шляху до найвищих вершин.
