Кінцівка сезону-2017/2018 у Дніпрі видається багатою на гучні футбольні вивіски. Слідом за містовим “дербі” та півфіналом Кубка України у Дніпрі відбувся матч між “Дніпром” та “Металургом” із Запоріжжя – зустріч, яка, здавалося б зовсім недавно мала статус потужної і непоступливої регіональної заруби. Втім, ще на підході до стадіону стало зрозуміло, що дербі уже не те і жодного ажіотажу серед глядачів не буде. І це зрозуміло, адже цей матч не рекламували так, як гру ФК “Дніпро” – СК “Дніпро-1”. Та й суперником на полі було не київське “Динамо”, а відвертий аутсайдер другої ліги, який, забігаючи наперед скажемо, пропустив ювілейний 100-й гол у чемпіонаті. У підсумку з’ясувалось, що на гру дійшло лише 500 вболівальників. Це антирекорд з відвідуваності матчів “Дніпра” у цьому сезоні.
На гостьовій трибуні не було жодного вболівальника із Запоріжжя. Найактивнішу підтримку їм складали журналісти, які сиділи неподалік від автора на секторі для преси.
Стосовно гри, то варто зауважити, що як і очікувалось із перших хвилин “Дніпро” почав грати сильніше за суперника. Вже 5-й хвилині Вергун мав можливість відкрити рахунок матчу, але м’яч потрапив у штангу. “Дніпро” володів явною перевагою, тож гол був лише питанням часу. Очікуване здійснилось на 36 хвилині мачу: Палюх подав м’яч у штрафний майданчик, звідки Михайленко молодший переправив його до сітки воріт.
Дніпровське дербі (а саме так постійно називали зустрічі цих двох команд до появи СК “Дніпро-1”) було емоційним та грубим. Перше попередження отримав Вергун на 26 хвилині. Але це не вплинуло на його поведінку на полі – він і далі грубо зіштовхувався з гравцями “Металурга-Запоріжжя” та перемовлявся з арбітром. Поклонський прийняв рішення, поки не дійшло до вилучення, замінити його. На 40 хвилині матчу на полі з’явився Едвард Кобак, юний гравець 2002 року народження. Це, до слова, його другий вихід у складі основної команди. Саме Кобак у другій половині створював найбільше гостроти і став автором гольової передачі на Костишина, що й оформив той самий сотий пропушений гол “Металурга” в чемпіонаті Другої ліги.
У перерві диктор зробив оголошення стосовно домашнього матчу наступного туру, який відбудеться 2 травня: “Дніпро” буде грати проти “Енергії” з Нової Каховки на стадіоні у Новомосковську. Було сказано, що це робиться заради збереження газону “Дніпро-Арени” перед фіналом Кубка України. Але цікаво, що це не заважає паралельно СК “Дніпро-1” продавати квитки на свою гру проти “Таврії”, яка також відбудеться 2 травня о 17:00, але на “Дніпро-Арені”.
Друга половина зустрічі не змінила картини матчу: гравці продовжували обмінюватись грубощами, як це пасує брутальному малому регіональному дербі, а “Дніпро”, незважаючи на гру в меншості, продовжував домінувати. Мабуть, найцікавішим епізодом (як це часто буває в цьому сезоні чемпіонату в Другій лізі) став гол “Металурга”, забитий вперше з 3 листопада минулого року. Воротар гостей Теленков так радів забитому голу Башинського, що вирішив продемонструвати свою радість фан-сектору “Дніпра”, який у другому таймі знаходився за його воротами. Це спровокувало ультрас на серію малоприємних зарядів на його честь. Спочатку його просто назвали “чучелом”, а потім зарядили: “Теленков г*ндон” та “Сотку пропустив”.
Останні хвилини другого тайму гравці “Металурга-Запоріжжя” провели ще більш різко, намагаючись нав’язати конкуренцію “Дніпру” та завершити матч нічиєю. Але замість бажаного голу, вони отримали лише жовті картки: на додаткових хвилинах Керножицький збив Кобака, а на 95 хвилині Некрасов грубо зупинив Джумігу.
У результаті “Дніпро” переміг 2:1, присвятивши перемогу Володимиру Геращенку – у минулому футболісту “Дніпра”, а наразі асистенту тренера, якому виповнилось 50 років. Диктор стадіону побажав Володимиру Васильовичу здоров’я та успіхів у тренерській кар’єрі. Приєднуємось до цих побажань.
На післяматчевій прес-конференції Андрій Богатченко, головний тренер “Металурга” прокоментував поразку та жорсткість своєї команди так:
“Це ж все-таки дніпровське дербі. Я й хлопцям казав на установці, що історично так склалося: на якому би місці ми не знаходились, бій “Дніпру” ми завжди намагаємось дати”.
“Потрібно віддати належне “Дніпру”: хлопці там майстерністю вищі, ніж мої. І вони швидше працюють з м’ячем, створюють більше моментів. Ми десь не встигали, тому фолили”.
На питання про стосунки з МФК “Металург”, Богатченко відповів так:
“Мені вже ставили це питання. У нас немає ніяких відносин. Кажуть, що ми конкуренти, але це не так. Їх бюджет більший за наш раз в 10-11. Їх бюджет офіційно близько 20-22 мільйони гривень. У нас інші завдання, цілі, і нас взагалі некоректно порівнювати. У них своя команда, у нас – своя”.
На питання про цілі команди він дав розгорнуту відповідь:
“Ми боремося і сподіваємося на чудо. Поки ситуація така, що ми не можемо запрошувати досвідчених футболістів. Можливо, ситуація зміниться, тоді з’являться інші цілі і завдання. Поки б’ємося, намагаємося, як можемо. Молоді хлопці йдуть далі на підвищення. Сьогодні грали хлопці 2000-2001 року народження, даємо їм шанс проявити себе і піти далі. З’явиться спонсор – будуть інші цілі. Поки ми просто граємо”.
Після цього, поки журналісти очікували на появу тренера “Дніпра”, під смішки присутніх до кімнати зайшли працівники “Дніпро-Арени” та почали знімати банер СК “Дніпро-1”, який закривав усю стіну до цього.
Олександр Поклонський на прес-конференції прокоментував, з чим він пов’язує нервозність футболістів:
“Можливо, це наслідок двох поразок. Вони бояться ризикувати. Потрібно було розкривати фланги, обігрувати один в один, подавати, загострювати. А замість цього вони катали м’яч. Так розкрити оборону не вдавалося, і вони почали нервувати”.
Стосовно того, що він був незвично спокійним на матчі, він сказав:
“Я теж для себе зробив висновки. Зрозуміло, що на поле половина сказаного до гравців не доходить. Але я їм висловив все в роздягальні. Насправді я не був спокійний – просто стримувався”.
До завершення сезону залишається шість матчів і . “Дніпро” “завдяки” відомим обставинам посідає 8 місце у турнірній таблиці, хоча не враховуючи дисциплінарні санкції, “синьо-біло-голубі” впевнено розташовувалися б на третій сходинці. Відтак у команди нічого іншого не залишається, як битись за кольори та емблему на грудях. І це – головне завдання на завершення цього сезону.
