Напередодні Великого посту в англійському містечку Ешбурн проводиться незвичайний футбольний матч.
Рівно о 14:00 місцевий сановник кидає м’яч у величезну вируючу юрбу, розділену на дві команди – тих, хто проживає на півночі від міської річки і тих, хто живе на півдні.
Гравці (чоловіки, жінки і навіть діти) всіма доступними способами намагаються перемістити м’яч до воріт конкуруючої команди. М’яч можна штовхнути, кинути або взяти в руки, а відбирати його дозволяється, застосовуючи будь-яку силу. Тут діє лише одне правило – «Не убий!».
Полем є вся територія містечка, а воротами – старі млини, розташовані досить далеко один від одного. Гол вважається забитим, коли хтось б’є м’ячем по стовпу біля млина три рази. Ця гра, що більше нагадує кулачний бій, триває близько 8 годин.
Деякі місцеві краєзнавці наполягають, що ця гра була дуже популярна в 14 столітті, щоправда тоді замість м’яча використовували відрубану голову, кинуту в натовп після публічної страти.
Місцеві мешканці, які не беруть участі в матчі, в день гри забивають вікна, i europharmacy. закривають магазини і ховають особисті автомобілі подалі від “поля”.
А після матчу всі учасники баталії дружно і мирно йдуть розпивати алкогольні напої, знову переживати моменти битви і конспектувати помилки, зроблені в грі, щоб виправити їх до наступної масниці.
