Після стартового свистка свисток відпочивав довго. Гра була джентельменською. Ще б пак – «Арсенал» і «Монако» пов’язані між собою історично. Арсен Венгер, Тьєрі Анрі… Зі свіжіших – Евра та Скілаччі. Усі вони перебралися в Лондон саме із князівства. Але то було давно і… Та правда, правда, але все ж таки давно.
На правах господарів і фаворитів від букмекерів «гармаші» почали з атак. Не те, щоб ефектно та ефективно, але атакували більш-менш нормально. Нормально, наскільки їм дозволяв суперник. А цей суперник багато не дозволяє нікому. Кредо «Монако» – головне не пропустити, а там може «какой та шальной залєтіт» як казав колись після голу «Руссенборгу» Сірожа Ребров, зараз вже Станіславович. Так воно і сталося. На 38 хвилині Кондогбія з дуру вдарив по м’ячу з-за меж карного, а Мертезакер дещо підправив політ і тим самим перехитрував власного голкіпера Оспіну.
0:1, децибели на «Емірейтс» зменшилися, але ніхто надії не втрачав – попередній розвиток на полі підказував – «Арсенал» свого досягне. Підказував неправильно.
Позвикали ви тут усі. Голи Вам подавай красиві. Фінти там усякі. «Монако» не з таких. «Монако» команда академічна і, як сказано десь там вище у статті, суперзахисна. Хоча в цьому матчі приставку «супер» можна й забрати – один лише Жиру змарнував зо три прекрасних нагоди забити, а на 64 хвилині Уолкот з Велбеком вдвох не попали в порожні ворота. Точніше Велбек влучив у Волкота. Чи навпаки… Та не в тому річ. Здавалося, ворота «Монако» як дівчина, що пішла в монастир – ніхто туди ніколи не потрапить. Для голу у ворота Субашіча мало статися щось неймовірне. Як-от наприклад удар Окслейда-Чемберлена на 1-й компенсованій. Дуже класний гол, але він навіть не зрівняв рахунку, бо на 53-й хвилині Бербатов довів, що майстерність не проп’єш (не подумайте, що звинувачую Дімітара в алкоголізмі, просто потрібно було вжити якесь порівняння, а в такій порі нічого кращого не придумав).
Після голу болгарина з «Монако» сталося щось неймовірне – вони почали атакувати.Ще б пак – аж два голи забили – значить можемо! Чому аж два? Бо за весь груповий раунд голів було лише чотири. А пропустили монегаски знаєте скільки? Всього один! Крутяк!!! Мені подобаються такі команди. І саме тому шанси «Арсенала» на вихід у наступний раунд наближені до десь до… приблизно… тобто зовсім toronto drug store pharmacy. невеликі. Щоправда гол Окслейда-Чемберлена і подарував якусь надію уболівальникам команди з північного Лондона, та за декілька секунд до того, як свисток мав йти на відпочинок, Караско значно зменшив інтригу перед матчем-відповіддю. Удар у стійку і м’яч від неї влетів у ворота.
1-3. «Монако» майже в 1/8 фіналу ЛЧ. Бо в рідних стінах ця команда гратиме у захисний, академічний і нудний футбол. Так що тим, хто звик до класних фінтів та гольової феєрії, на 80 відсотків гру «Монако» – «Арсенал» раджу не дивитися.
