Після того як матч «Ворскла»-«Арсенал» перенесли, варто було очікувати, що «Шахтар» свій поєдинок точно не зіграє у Харкові. Все це через військовий стан у цій області. Залишилося обрати, який же саме стадіон прийме у себе матч Ліги Чемпіонів. Очікувалося, що львів’яни знову матимуть змогу побачити футбол такого рівня, але думали одне, а сталося інше. Незважаючи на те, що саме «Арена Львів» була запасним стадіоном, в УЄФА вирішили, що матч відбудеться у Києві на НСК «Олімпійський». Киян можна було привітати, адже Ліга чемпіонів знову їхала до них. При тому, що матч надзвичайно цікавий та важливий. Його навіть прозвали фіналом двох команд. Це боротьба за право далі боротися за кубок Ліги Чемпіонів, а той, хто програє – вилітає у Лігу Європи.
Одразу після цього рішення з’явилося багато незадоволених вболівальників «біло-синіх», які взагалі не хотіли бачити поєдинок «гірників» у Києві і почали висловлювати своє «фе» в соціальних мережах. Де ж ваша гостинність, люди? «Шахтар» не винний у тому, що так відбулося.
Донецькому клубу потрібно було залучити киян до перегляду матчу. Для цього вони запустили прекрасну промоакцію. Реклама в метро, на вулицях, на будівлях, в соцмережах, різні відеоролики… У Фейсбуці для жителів столиці постійно у стрічці новин вибивало запрошення сходити саме на цей поєдинок. «Шахтар» дійсно вміє рекламувати свої матчі.
На жаль, на «Арені Львів» донецька команда не зіграє, тому час вирушати в столицю у пошуках Ліги Чемпіонів. Залишилося лише взяти квитки на потяг і гайнути у свій крайній у цьому році виїзд. Чудове завершення року, після рідненької УПЛ. Ми її всі, звичайно, любимо, але далеко не завжди вона дарує видовищні матчі з достойним футболом. Саме тому ми так кайфуємо від гімну Ліги Чемпіонів. Одразу розумієш, що попереду тебе чекає щось прекрасне (хоча і тут є винятки).
Київ зустрів мене снігопадом. Дякую, що не дощ, хоча мені, як жительці Львова, це було б звичніше. Тротуари позамітало, дерева вкрилися сніговою ковдрою, а видимість погіршувала величезна кількість сніжинок, які летіли прямо в очі, адже йти тобі доводиться проти вітру. Холодно, мокро, але по-своєму красиво. На мою суб’єктивну думку, зима не пасує Києву. Вона робить його сумнішим та похмурішим. Будівлі стаюсь сірішими, а люди в метро ще більше замученими. Взимку навіть мій улюблений Андріївський узвіз відштовхував від себе, проганяючи своєю похмурістю. Тут значно краще, коли сонце огортає все своїми промінчиками і на вулицях зелено-зелено.
«Все, більше не буду взимку катати на футбол в інше місто. Лише Львів», – думала я, після того як годинами гуляла під снігопадом, замерзла і втомилася. Я різко змінила думку після того, як вийшла з метро на станції «Олімпійська». Мене одразу накрила футбольна атмосфера. Всі такі щасливі, з атрибутикою «Шахтаря» йдуть в сторону стадіону. Ті, які не мали розу української команди, могли придбати її навіть не виходячи з метро. Дуже приємно було бачити, що ще за годину до матчу біля «Олімпійського» вже зібралася велика кількість людей і, не поспішаючи, заходила всередину стадіону. Добре, що наші люди ще на єврокубки ходять, а то в Прем’єр-лізі такого ажіотажу не побачиш. Через сніг квитки швидко перетворювалися в обезформлену жижу і вболівальникам іноді доводилося довго стояти перед сканером, щоб нарешті дістатися до свого місця призначення. Могли б і стюардів поставити для допомоги у таких ситуаціях, щоб пришвидшити чергу.
Люди поступово наповнювали трибуни. Поки всі збиралися, можна помилуватися на те, як же красиво сніг падає на футбольне поле. Ця картина зачаровує і змушує прикути погляд до себе.
Квиток у мене був у фан-сектор «Шахтаря». Приємно була вражена зустріти у цьому секторі вболівальників «Динамо», які прийшли підтримати українську команду. Респект від мене таким людям. Вони, звичайно, не активно вболівали, але підтримували. Все-таки «Шахтар» залишається прямим конкурентом «Динамо», тому я розумію таку позицію.
Гімн Ліги Чемпіонів завів глядачів. Ух і атмосфера запанувала на стадіоні! Але все зіпсувала групка вболівальників «Динамо», які вирішили вийти за межі соцмереж і виразити своє незадоволення ще й на трибунах банером «Шахтар, вам тут не раді». І в своєму стилі кинули на поле фаєр. На цей вчинок один із вболівальників не стримав емоцій і вигукнув: «Галімі бєлоснєжкі!».
Насправді цей банер комічно виглядав на фоні роз «Шахтаря», які вболівальники підняли над собою. Точно у Києві не раді команді з Донецька? Тоді чому на стадіоні зібралося майже 40 тисяч вболівальників? Не сходиться якось. А незадоволеним можна подякувати за те, що вони витратили свій час та гроші на користь «Шахтаря», щоб показати, що вони проти їх присутності. Геніально. А дечого вони таки цим досягли. УЄФА відкрив справу проти «Шахтаря» за поведінку фанатів у матчі з «Ліоном». Гуляючи по Києву, я натрапила на храм ікони Божої матері «Пом’якшення злих сердець». Можливо, туди варто сходити київським злюкам? Не розумію, для чого вони роблять нікому не потрібні провокації.
Сам матч видався доволі цікавим, було на що подивитися. Гостренькі моменти були в обох команд, які змушені грати під снігопадом. Вболівальники «Шахтаря» частенько хапалися за голову, а потім шалено аплодували П’ятову, який всіх рятував. Лайливих слів теж вистачало при кожній втраті «гірниками» м’яча. Відкрив рахунок у матчі «улюбленець» динамівців – Жуніор Мораєс, після передачі від Ісмаїлі прямо в ноги нападнику. «Олімпійський» заревів, святкуючи перший забитий м’яч. На трибунах навіть пробували скандувати «Шахтар!» і «Шахтер!». Вболівальники ніяк не могли визначитися, якою ж мовою їм кричати. Київ підтримував «гірників», схвально вигукуючи при атаках і освистуючи суперника. Фан-сектор «Шахтаря» максимально намагався залучати глядачі до активного вболівання, перегукуючись з різними секторами на стадіоні.
Французькі вболівальники також завітали в Україну. Підтримували свою команду та співали пісень. Щоправда, їх зовсім не було чути на іншій частині стадіону, як і їм фан-сектор «Шахтаря». Акустика на «Олімпійському» – ніяка і це значно погіршує атмосферу.
У другому таймі «гірникам» було вже не так весело. Французам вдалося зрівняти рахунок та повністю перетягнути гру на свою користь. Фекір відправляє круглого прямо в кут воріт. Навіть Пя’тов не зміг врятувати свою команду. Не такого всі очікували, але цей тайм показав, що «Шахтар» здав і не зможе потягнути тягар Ліги Чемпіонів. Були спроби врятувати перемогу, але завершувалися вони провалом. У підсумку, 1-1 і «Шахтар» вилітає у Лігу Європи. Французькі ж фанати раділи перемозі, святкували разом з командою, грали в сніжки, обмінювалися футболками та розами. Просто насолоджувалися моментом, адже «Ліон» вийшов у 1/8 фіналу ЛЧ.
По завершенню матчу потрібно було добиратися по домівках. Для початку треба пройти декілька випробувань. Завдання перше – спуститися по сходах так, щоб не впасти і залишитися цілим, адже їх дуже замело і було нереально слизько. Дякую чоловіку, який подав мені руку, коли я майже звалилася. Завдяки вам, я повернулася без синяків. Завдання друге – обігнати натовп людей, який прямує до найближчої станції. Завдання третє – радіти тому, що ти зайшов у майже пусте метро. На зупинці я побачила групу хлопців, які ще були під враженням від матчу. Вони кидалися сніжками, слухали музику та на весь голос кричали «Шахтар!». Вболівальники із Франції не змогли вчасно вилетіти додому через снігопад у Києві. Цікаво, багато з них позапізнювалися на роботу?
Вдома (у моєму випадку вдома у знайомих) нарешті вдалося зігрітися, випити гарячого чаю, погладити котика і думати про те, що Ліга Європи теж добре. «Шахтар» матиме більше шансів пройти далі у цьому турнірі. Як ми бачимо, «гірники» цього сезону не дуже готові рвати всіх на своєму шляху в Лізі Чемпіонів. Можливо, те, що ми вилетіли – на краще. Тепер у Лізі Європи гратиме дві українські команди – «Шахтар» та «Динамо». До речі, дуже показова ситуація трапилася 13 грудня на матчі «Динамо» – «Яблонець». На трибунах були присутні лише трішки більше 11 тисяч вболівальників. Київська команда програла цей поєдинок. Можна спихнути таку невелику кількість вболівальників на те, що цей матч взагалі нічого не вирішує, бо «біло-сині» і так вже вийшли з групи з першого місця. Але ж вболівати за команду потрібно завжди, а не тільки тоді, коли сильний суперник та важливий матч. Побачимо, хто, як і на кого буде більше ходити у Лізі Європи. Єврокубкова весна, ми вже чекаємо на тебе!
Софія Дорощук, Київ, спеціально для “Брутального Футболу”