СуперМаріо цього вікенду знову заявив про себе. І, звісно, у тому форматі, де він справді “харош” – шоуїзація, провокація і, по можливості, допомога команді. В останній грі проти “Бордо” головний тренер марсельського “Олімпіка” наважився випустити на поле Бало лише під завісу зустрічі. Італієць за короткий термін зумів себе проявити, добившись видалення у складі команди суперника. Захисник “Бордо” Пабло, отримавши удар в ігровій ситуації, що призвів до кровотечі з носа, максимально довго тягнув час, перш ніж покинути поле. Цим захисник вивів із себе Маріо. Коли бразилець отримав дозвіл повернутися в гру, першим його зустрів Балотеллі, поцікавившись станом здоров’я (а можливо, не тільки цим). На це деф відповів поштовхом плечем у груди.
Більшого Маріо не потрібно було. Падіння італійця виглядало донезмоги картинним, але всі підстави пред’явити червону картку у арбітра були. Жовту отримав і сам герой епізоду та нашого сьогоднішнього матеріалу. Та от іронія – навіть вилучення “Олімпіку” не допомогло – команда програла 0:2 і залишилась на 5 місці у турнірній таблиці.
В цілому у Балотеллі справи в Марселі ідуть непогано – 7 голів у 10 матчах в цьому році. Скандальний герой знову у справі і ми вирішили, що буде несправедлими не згадати про нього на піку його нової популярності у Франції.
Історія Маріо Балотеллі
Здавалося б, Маріо Балотеллі на слуху вже цілу вічність. Проте йому лише 28 років. Він рано увірвався у великий футбол (не той, де Леон-кіллер розповідає про своїх котів), але, здається, це пішло йому тільки на шкоду.
Маріо народився в Палермо у родині вихідців з Гани. Трохи пізніше його родина переїхала в місто Баньоло-Мелла, провінції Брешія. Коли йому виповнився один рік, він дуже сильно захворів. Близько року він провів у лікарні, де йому було зроблено декілька операцій на шлунку. Після цього ганські батьки передали його італійській родині Балотеллі, адже самі утримувати його були нездатні. Коли хлопчик виріс, вони кілька разів намагалися зв’язатися з ним, але він був упевнений, що вони роблять це тільки через свою жадібність: “Де вони були, коли я був ніким? Чому жодного разу не захотіли зустрітися, чому не зробили навіть спроби мене повернути? А тепер, коли я гравець Серії А, вони миготять на телеекранах з трагічними виразами на обличчях. Я вже просив своїх біологічних батьків поважати моє право на приватне життя. Якби я не став зіркою футболу Маріо Балотеллі, то вони б не замислювалися про мене. Моя справжня і єдина сім’я живе в Брешії”.
Щодо своєї національності і якихось внутрішніх переконань Маріо завжди повторював одне й те саме: “Я пишаюся тим, що я італієць, адже я народився в Італії, ходив в школу в Італії, виріс в Італії і працював в ній же, хоча всередині мене ганець і я так само радий бути африканцем. Африка в моєму серці”.
“Супер Маріо” засвітився в Інтері, де вже в самому юному віці клав дубль у ворота Ювентуса та забивав у Лізі Чемпіонів. У вже далекому і великому для історії Інтернаціонале 2010-му році він забив 11 голів у всіх турнірах, а його команда оформила Золотий Требл, взявши чемпіонський титул, Кубок Італії і Лігу чемпіонів. Після цього Маріо захотілося спробувати свої сили в іншому чемпіонаті і возз’єднатися зі своїм колишнім тренером Роберто Манчіні, який колись дав йому путівку у великий футбол.
24 млн фунтів стерлінгів – рівно стільки заплатив Манчестер Сіті за трансфер форварда. Цікаво, на яку суму потрібно було б виписати чек в нинішній час? Мабуть, щонайменше вдвічі більше. В Ман Сіті Балотеллі провів 3 роки, де запам’ятався більше скандалами, ніж своєю грою. Так в 54 матчах він забив 20 голів. Статистика не виглядає катастрофічною. Але, звісно ж, від нього очікували значно більшого. Принаймні, що він не буде кидатись дротиками в гравців молодіжної команди та підпалювати будинки. Як, ви не знаєте цих історій?
Напередодні манчестерського дербі Маріо з друзями вирішив розважитися. Компанія не придумала нічого кращого, ніж запускати феєрверки через відкрите вікно ванної кімнати. В результаті одна з ракет потрапила у штору в туалеті, потім вогонь перекинувся далі, і незабаром палахкотів вже весь будинок. Пожежники прибули на місце події оперативно і загасили вогонь. В результаті події ніхто не постраждав. Втім, на грі Балотеллі в манкуніанському дербі ця подія ніяк не відбилася, навіть навпаки. Нападник оформив дубль і був одним з кращих в складі Манчестер Сіті на «Олд Траффорд». Той легендарний матч закінчився з рахунком 6:1 на користь Сіті і особливо запам’ятався моментом, коли, святкуючи один зі своїх голів, Маріо підняв футболку та продемонстрував майку, на якій красувався напис «Why always me?» (Чому завжди я?). Таким чином він намагався зрозуміти, чому в той період навколо нього було стільки шуму. Цей момент по праву вважається одним з видатних в історії АПЛ. Можливо, подібний ритуал з феєрверками потрібно було проводити перед кожною грою?..
Ще одна цікава історія. Одного разу Балотеллі вирішив повправлятися в метанні дротиків з балкона клубної бази. В цей час проходило тренування молодіжної команди «городян», і Маріо став метати дротики від дартсу саме в футболістів. На щастя, він не завдав їм травм, але про це стало відомо керівництву. Результат – штраф на 100 тисяч фунтів стерлінгів.
“Я спалив свій будинок? По-перше, цю петарду запалив не я, а по-друге, згорів тільки туалет. І фіранка. / Я кидав дротики в гравців молодіжного складу, тому що мені було нудно”. Так Маріо розклав усе по поличках. Що може бути незрозумілого?
Січень 2013-го року. Балотеллі переходить в Мілан за 20 мільйонів євро. Перший період в стані россо-нері став одним з найуспішніших в кар’єрі нападника. Він забивав голи, віддавав передачі, заробляв пенальті (успішно їх реалізуючи) та був головною зіркою. В одному з матчів Серії А проти Ліворно він оформив черговий дубль, забивши один з м’ячів з 30-метрового штрафного (м’яч летів на швидкості 109 кілометрів на годину). Але сам Мілан, в той час, все більше занурювався в середину таблиці італійського чемпіонату і був блідою тінню того легендарного клубу, до якого всі звикли. Мілан і донині намагається знайти себе. Зараз дияволи на чолі з Дженаро Гаттузо йдуть на 4-му місці і мають цілком реальні шанси в наступному сезоні повернутися в Лігу чемпіонів. Проте тоді, після непотрапляння россо-нері в єврокубки, Балотеллі вирішив покинути команду. Можливо, це була найбільша помилка в кар’єрі італійського форварда.
Мерсисайдський етап своєї кар’єри то повернення до Мілану на правах оренди вийшли для Маріо геть провальними. В Ліверпулі він провів лише один сезон, в якому забив всього 4 голи у всіх турнірах. Зате його кілька разів оштрафовували за асоціальну поведінку і розміщення заборонених медіа в соцмережах та в кінці сезону визнали найгіршим трансфером в АПЛ. Влітку 2015 року керівництво Ліверпуля вирішило позбутись скандального нападника, але охочих викласти за нього хоча б якісь гроші знайти було важко. Тож Маріо повернувся до рідної Італії – на правах оренди його забрав Мілан. Але тріумфального камбеку не вийшло. 3 голи за весь рік та постійні травми, які потребували хірургічного втручання. Ще один катастрофічний сезон. Балотеллі колись казав: “Чому я не святкую голи? Тому що футбол – моя робота. Листоноша ж не скаче і не ляскає в долоні після кожного рознесеного листа”. Що ж, в ті часи Маріо явно не справлявся зі своєю роботою. Вболівальники навіть жартували, що він не святкує свої голи, тому що не забиває їх.
Жозе Моуріньо якось розповідав про свій досвід роботи з Балотеллі, якого тренував ще в Інтері: ”Я пам’ятаю, колись ми грали матч Ліги Чемпіонів в Казані. В тому поєдинку всі мої нападники, крім Маріо, були травмовані. За декілька хвилин до перерви він отримав жовту картку. Тож в роздягальні 14 з 15 регламентованих хвилин я витратив саме на нього. “Маріо, я не можу замінити тебе. У мене немає жодного форварда на лавці запасних. Нікого не чіпай. Грай лише з м’ячем. Коли ми втрачаємо м’яч – ніякої реакції. Якщо хтось провокує тебе – ніякої реакції. Якщо арбітр припускається помилки – ніякої реакції. Маріо, будь ласка.” І знаєте що? 46 хвилина – червона картка!”. Сеу Жозе трохи помилився, адже в тому поєдинку проти Рубіна Балотеллі отримав свої жовті картки на 20 і 60 хвилинах відповідно. Можливо, “Спешл Ван” ненавмисно наплутав чи додав краси історії, але це мало що змінює. Розповідаючи цю історію, Жозе Іванович щиро сміявся. Приємно, що з Маріо в них залишись теплі стосунки. Може колись їм ще вдасться попрацювати разом, хто знає.
Ділиться згадками про нападника африканського походження і легенда Роми Франческо Тотті. Нещодавно він випустив свою автобіографію, в якій знайшлось місце і для нашого героя. Тотті розповів, що він буквально хотів зламати Балотеллі.
У 2010-му році Рома програла Інтеру в фіналі Кубка (0:1), а Тотті був видалений за фол на Маріо.
«З Балотеллі завжди було непросто. Він постійно провокував, – розповідає Франческо. – Я спостерігав з лавки, як він ображає Рим, Рому, всіх підряд, і сказав: «Якщо я вийду, йому #####».
Тотті вийшов на початку другого тайму, «Рома» програвала, шансів відігратися практично не було. За три хвилини до кінця Франческо виконав обіцянку. «Балотеллі бурмотів щось на кшталт: «Ну коли ти вже вдариш». Постійно мене ображав. Я хотів не просто його вдарити, а зробити йому боляче. Цілився в голеностоп, навіть не дивлячись на м’яч. Жахливий фол.
Я подав йому руку і відразу прибрав – після такого порушення лежать мінімум хвилину. Навіть не чекав арбітра – відразу пішов у роздягальню. Майкон дав мені п’ять. Футболісти Інтера просто дивилися, ніхто не заступився за Балотеллі. Вони самі розуміли, що його потрібно провчити».
Кар’єра Балотеллі – це нескінченні злети і падіння. Справжні американські гірки. В 2010 році Маріо отримав почесну нагороду “Golden Boy”, яка вручається найкращому молодому футболісту року в Європі. Ще задовго до того, як на неї почав претендувати Віктор Коваленко.
“Джек хто? Я не чув ні про якого Вілшира, але в наступний раз, коли гратимемо з Арсеналом, я до нього придивлюсь і може навіть покажу приз Golden Boy, щоб нагадати, хто його виграв (Вілшир тоді став другим в голосуванні). Моєю метою був цей приз, і я його отримав. У найближчому майбутньому спробую замахнутися на Золотий м’яч – про нього я мрію з тих пір як став футболістом. Це більш ніж реальна мета, зараз тільки Лео Мессі кращий за мене, решта – позаду”. Так, Маріо Балотеллі ніколи не ліз за словом до кишені. Але, скоріше за все, деяким мріям просто не судилося збутися.
Мабуть найкращий свій матч Маріо провів у Варшаві, на стадіоні “Національний”. Тоді, в 2012 році, у футболці збірної Італії, він самотужки розправився зі збірною Німеччини, яка через 2 роки стала чемпіоном світу. Це був півфінал чемпіонату Європи, що проходив на полях України та Польщі. Італія була далеко не фаворитом, проте в фіналі з Іспанією грала саме вона. Не в останню чергу завдяки своєму форварду. Його другий гол у ворота Бундестім досі стоїть перед очима, а святкування цього взяття воріт дійсно запам’яталось усім вболівальникам та стало справжньою мішенню для різного роду мемів і фотожаб. Проте стати чемпіоном Європи у Балотеллі так і не вийшло – аж занадто сильною була тоді збірна Іспанії, яка брала вже третій міжнародний титул поспіль. 4:0 у фіналі на користь іспанців, і Маріо залишає поле НСК “Олімпійського” зі сльозами на обличчі.
У серпні 2016 року, на правах вільного агента, він переходить у Ніццу. Керівництво французького клубу переконало Ліверпуль розірвати контракт з італійцем. Балотеллі став найбільш високооплачуваним гравцем у команді. І, як не дивно, свою зарплату він чесно відпрацьовував. Маріо, як той фенікс, буквально повстав з попелу. За перші два сезони, під чуйним керівництвом Люсьєна Фавра, Балотеллі забив 43 голи в 66 матчах – неймовірні показники! Він знайшов свій комфорт та відчув справжню необхідність в собі. Ніцца допомогла Балотеллі, а Балотеллі допоміг Ніцці. Це був ідеальний союз. В сезоні 2016/17 клуб навіть зайняв надзвичайно високе, як для себе, третє місце і завоював путівку до кваліфікаційного раунду Ліги Чемпіонів. Проте все хороше колись закінчується. Влітку 2018 року Фавр поїхав в Дортмунд піднімати Борусію, і Балотеллі вирішив, що йому теж потрібно рухатись далі. Він дуже хотів в Марсель, який пропонував за нього 7 мільйонів євро. Та Ніцца була невблаганна – 10 мільйонів євро, і не гривнею менше.
Трансфер зірвався. Маріо затаїв образу на клуб. Він пізно повернувся з відпустки та мав явно зайву вагу – тоді футболіст важив аж 100 кг! Перша половина сезону вийшла вже дуже зім’ятою: всього 10 матчів і жодного забитого голу. Балотеллі втратив всяку мотивацію, він більше не хотів битись за Ніццу. Тож клуб надав йому статус вільного агента, адже користі від нього не було ніякої. Тут знову підключився Марсель. Не вийшло влітку – то вийде зараз. Але контракт лише до кінця сезону. Потім знову будуть сідати за стіл перемовин.
Бало почав Марсельський етап як і належить топ-форварду – забив 7 голів в 9 матчах та, в загальному, залишав приємне враження від своєї гри. Майже напевно “провансальці”, після завершення чемпіонату, продовжать контракт з нападником ще на декілька сезонів. Франція стала для Маріо крутим поворотом в житті та ковтком свіжого повітря. Він вже веселиться там на повну катушку: відзначає свої голи то граючи в камінь-ножиці-папір з Флоріаном Товеном, усівшись біля кутового прапорця, то записуючи сторі в інстаграм відразу після того, як забиває Сент-Етьєну ножицями після кутового. До речі, ви бачили як Марсель презентував свого новачка? Мега круто!
Маріо Балотеллі – невиправний романтик зі світу футболу. Він б’ється на тренуванні з Роберто Манчіні, намагається забити п’ятою після 100% виходу один на один, а його відео-урок на тему “Як правильно одягати манішку” став хітом мережі. За його цитатами можна написати цілу книжку. Деякі з них:
- “Берлусконі якось сказав, що найталановитіший італійський футболіст – Антоніо Кассано. Або він бреше, або просто не знає про існування Балотеллі”.
- “Руні крутий, але не він кращий футболіст в Манчестері”.
- “Грати за Барселону? Я не граю з дівчатками”.
- “Манчіні каже, що іноді хоче вдарити мене? Ну-ну, я займаюся тайським боксом”.
- “Одного разу я підійшов до Кріштіану і сказав: “А я граю в футбол краще за тебе”.
“Щоб стати справжньою зіркою, Маріо повинен реалізувати свій потенціал. Балотеллі особливий. У нього є все, щоб стати одним з кращих гравців в світі”. Так, колись дуже давно, казав Роберто Манчіні. Влітку Маріо виповниться 29 років, і навряд чи він вже стане одним з кращих футболістів світу. Гарний потенціал мають багато гравців, але реалізувати його виходить далеко не в кожного.
Нещодавно “Супер Маріо” зізнався, що хотів би завершити кар’єру в Брешії – в місті, де він виріс. Думаю, це була б красива історія. Ще сезони три відіграти в Марселі, потім на декілька років в Китай/США, щоб і для онуків заробити. І фінальний сезон в Брешії, який підведе риску під його насиченою кар’єрою. Почати в Італії, там же і закінчити – замкнути коло.
Маріо Балотеллі нікого не залишає байдужим, він зажди викликає купу емоцій. Його люблять або ненавидять, він викликає симпатію чи його не можуть терпіти. Чемпіон Італії, чемпіон Англії, віце-чемпіон Європи, переможець Ліги Чемпіонів – непогане полювання, погодьтесь.
“Я не люблю, коли люди обговорють моє життя. Можливо, хтось думає, що я зарозумілий, проте я такий, який є. Люди можуть говорити все, що завгодно. Але я – футболіст! Тож найважливіший момент мого життя – в неділю на футбольному полі.” © Маріо Балотеллі
Якщо дивитись на життя та кар’єру Маріо, то мимоволі пригадується короткий діалог з однієї дуже крутої кінокартини:
– Ты либо безумец, либо гений!
– Это две крайности одной и той же сущности.
Так, Маріо Балотеллі абсолютно точно запам’ятається всім поціновувачам гри №1 на планеті та вже однозначно залишив свій слід в історії футболу, але шкода, що в цю історію він не зумів вписати себе золотими літерами.
Ярік П’ятницький, “Брутальний Футбол”
