Кай Гаверц. Впевнений, що це ім’я і прізвище у вас зовсім не асоціюється із гравцем, якого можна назвати ідеальним півзахисником. Дарма. Попри юний вік, а Каю зараз двадцять, він уже встиг запалити своєю грою Бундеслігу, записавши до свого активу звання найкращого гравця минулого сезону у німецькому чемпіонаті за версією футболістів. На секундочку, Марко Ройс і Джейдон Санчо опинились позаду, а саме під другим і третім номером відповідно. Проте, схоже, що на цьому Гаверц зупинятися зовсім не збирається.
Трішки біографії. Знаю-знаю, що ви її ну дуже любите, але без цього не обійтись. Тому ми коротко — детальніше дивіться на Вікіпедії. Тож народився майбутній півзахисник “Байєра” в Аахені. Невелике німецьке містечко, яке розташувалося на кордоні із Нідерландами та Бельгією. Ще з дитячих років Кай почав відвідувати поєдинки місцевої “Алеманії“, щоправда, перші футбольні кроки довелось робити у “Алеманії” із Маріядорфа. Лише після цього Гаверц зумів опинитись у структурі рідного для себе клубу. Далі хлопчака помітили скаути “Баєра”. О тут якраз все, як-то кажуть, закрутилось.
Переїзд у Леверкузен став лише питанням часу. Далі були декілька щаблів юнацьких команд леверкузенців, де Кай сповна продемонстрував свій потенціал і свою працелюбність, отримуючи просто шалену порцію хвалебних відгуків. Справа дійшла до того, що тодішній керманич “Баєра” Роджер Шмідт запрошував тінейджера на тренування з основним складом команди. Як бачимо, це дало свій результат.
Дебют у Бундеслізі, згодом поява у Лізі чемпіонів. Мрія для багатьох гравців, до якої футболісти з усього світу прагнуть, можливо, усе своє життя. Мрія для багатьох, на жаль, нездійсненна. Каю ж пощастило. Пощастило настільки, що вже у сімнадцять років Гаверц сповна відчув смак справжнього дорослого футболу. Ба більше, юний хавбек не відправився за звичним для гравців такого віку турне по орендах, а залишився реалізовувати покладену на нього надію у “Баєрі”. Віра “фармацевтів” у тінейджера дійсно вражає. На те Кай відплатив своєю грою сповна.
Результат говорить за себе, а саме у свої неповні дев‘ятнадцять Гаверц встиг зіграти у п‘ятдесяти матчах Бундесліги. Так, далеко не усі з них зіграні від дзвінка до дзвінка. Але п’ятдесят, Карл! Неймовірний для такого віку результат. На момент написання цієї статті півзахисник леверкузенців встиг взяти участь вже у дев’яносто п’яти іграх внутрішньої німецької футбольної першості.
Ба більше, Кай за п’ятдесят один рік став наймолодшим гравцем німецького чемпіонату, який зумів відзначитись двадцятьма п’ятьма голами. Це при тому, що він півзахисник. Якісь просто божевільні цифри!
А тепер трішки відійдемо в сторону від нашої основної сюжетної лінії. Ранній підйом до школи й вечірня Ліга чемпіонів посеред тижня. Доволі дві важко поєднувані речі. Принаймні, на перший погляд. Однак впевнений, що багатьом вдавалось знаходити у цій ситуації золоту середину і не пропустити, ні матч улюбленої команди, ні ранкові заняття у навчальному закладі. Думаю, що ви вже зрозуміли, до чого ми тут хилимо. Так, Кай вляпався у доволі схожу ситуацію. Щоправда, різниця все ж є: через важливу контрольну Гаверц не взяв участь у матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти “Атлетико”. Буває, що тут сказати. Проте, погодьтесь, що для наших українських реалій такий сценарій, коли футболіст-професіонал пропускає важливий поєдинок Ліги чемпіонів через школу, чистий сюр. І тут є чому повчитись.
Збірна Німеччини. Хто з гравців не мріє зіграти за свою національну команду хоча б у товариському матчі. На щастя для Гаверца, тренерський штаб Бундестіму звернув свою увагу на нього. Для цього хавбеку знадобилось якихось два роки. Так, декілька хвилин на полі у дебютному матчі. Однак він в обоймі найкращих гравців своєї країни із черговим унікальним досягненням на своїх раменах — перший гравець національної збірної Німеччини дев‘яносто дев‘ятого року народження. Два роки й такий вагомий стрибок по кар’єрній драбині. Більше й нічого додати.
Хочете, ми вас здивуємо ще. Кай — піаніст. Серйозно. Для нас це стало дійсно несподіванкою, адже це доволі незвичне заняття для футболіста у двадцять першому столітті.
“Я почав грати на піаніно, щоб відволіктися, очистити голову. На цей момент я вже вчуся грати класичні твори і намагаюся вивчити деякі композиції з фільму “Амелі”.
Кай, схоже, що залишається таким собі універсальним піаністом і на футбольному полі, вдало зв’язуючи симфонії атак леверкузенців своїми витонченими передачами. Цікаво, що попри доволі габаритний зріст (сто вісімдесят вісім сантиметрів), Гаверц є одним із найшвидших гравців німецької Бундесліги. На пару зі швидкістю маємо відзначити й технічну підкованість футболіста. Так, за минулий сезон Кай здійснив сто двадцять сім вдалих обіграшів опонентів. Захоплює. Тепер перейдімо до універсальності гравця. З приходом до керма команди Петера Боша, де Кай тільки не виступав, страхуючи партнерів у глибині півзахисту, або опиняючись на флангах. Хлопчина, попри певні ризики зміни амплуа, каші аж ніяк не зіпсував.
Ліву ногу Кая Гаверца прирівнюють до лівої ноги Месута Озіла. Взагалі цих обох гравців ну дуже часто порівнюють між собою. Воно і не дивно, адже сам хавбек “фармацевтів” в одному з інтерв’ю розповів про те, що його футбольним ідолом є вищезгаданий Месут. Справді у них безліч дотичних точок серед яких, найголовнішими, скоріш за все є, чудове бачення поля і унікальна культура пасу. Проте є й те, що відчутно їхні футбольні типажі відрізняє одне від одного. Працелюбність і лінь. Ось, що варто виділити, порівнюючи Гаверца та Озіла. Всі ми добре пам’ятаємо, як надталановитий німець турецького походження, неодноразово “зникав” під час важливих футбольних матчів, перетворюючись на справжнісіньку примару. Талант без працелюбності не здатен завжди приносити результат. Озіл, на жаль, цьому чудовий приклад. Сподіватимемось, що Кай це прекрасно розуміє.
Розуміє, як і те, що він зараз стоїть на роздоріжжі кар’єрного шляху, адже ніякий не секрет, що за юним німецьким талантом вишикувалась черга із грандів європейського футболу. Відхід з “Байєра” в одне з найближчих трансферних вікон — реальність продиктована ринком, адже у Леверкузені добряче розуміють, що втримати Кая навіть, попри збільшення зарплати, зовсім ірраціонально. Як для самого футболіста, так і для клубу, який поповнить бюджетну скарбничку ласим фінансовим чеком. Ніхто і не проти такого розвитку подій.
Однак, який напрямок би не обрав юний Гаверц впевнені, що півзахисник засяє ще яскравішими барвами. Проте це все попереду, а зараз усі думки про “Баєр” і Євро-2020 у складі збірної Німеччини, на якому так мріє зіграти юний півзахисник. І, якщо все буде добре, то швидше за все і зіграє: в останніх двох матчах за національну команду Гаверц забив гол і віддав асист. Ймовірно, його ім’я дуже скоро буде на вустах у багатьох європейських вболівальників.
Дмитро Гончар, спеціально для “Брутального Футболу”
