В чемпіонаті Шотландії вимальовується новий чемпіон.
До закінчення Прем’єршипу залишилося 11 турів. Здавалося б, пристойна дистанція, однак в Шотландії впевнені — Джеррард своє не втратить. Особливо після суботньої перемоги над “Селтіком” (1:0), завдяки якій “джерс” відірвалися від непримиримого суперника на 19 очок (!). Щоправда, в запасі “кельтів” три тури, але все одно — гандикап змушує зняти капелюха.
Гадаємо, ви знаєте, як донедавна “Селтік” брав чемпіонство. Гегемонія клубу настільки допекла, що стала об’єктом мемів — таке враження, що чашки завойовували технічка і пес, який випадково забіг на тренувальну базу. Все легко і невимушено — після падіння “Рейнджерсу” “зелено-білі” випереджали конкурентів, як мінімум, на 8-9 залікових балів. Проте поява Стіві Джі докорінно змінила ситуацію — виявляється, не всі малодосвідчені спеціалісти, вчорашні суперзірки є типовими фізруками. Так, Тьєррі Анрі?
Виникає логічне запитання — що зумовило такий стрибок? Ми виокремили кілька ключових причин:
Дисципліна в захисті
Достатньо одного факту: в 22-х турах Прем’єршипу “Рейнджерс” пропустив лише п’ять разів. Вау! Причому колектив побив немислимий рекорд — вберіг цнотливість воріт в 7 матчах поспіль, чим здмухнув пил з досягнення 114-річної давнини. Чуємо, як на підлогу впала ваша щелепа. О’кей, збирайте-збирайте.
“Плюшеві ведмедики” грають від оборони — Джеррард зосередився на будівництві міцного тилу і не прогадав. Невмирущий Алан Макгрегор, фулбеки Джеймс Таверньєр і Борна Баришич, центр, сформований із Коннора Ґолдсона та Леона Балогуна — ось і весь секрет куленепробивної стіни. Неймовірна хімія, хороші антропометричні дані (не еталон Віталія Кварцяного та все ж; майже всі захисники ростом в 1.80-1.90 з “копійками”) і досвід приносять блискучі дивіденди.
Відкидаємо лірику про “очі, які палають” і вдаємося до аналізу — Стівен застосовує високу, але гнучку лінію оборони, метод, вочевидь підглянутий у Юрґена Клоппа і Петера Боша. Компактне розташування виконавців дозволяє більш ефективно здійснити найрізноманітніші функції: “підчистити”, створити офсайдну пастку, виграти “другий поверх” (72% вдалих єдиноборств у повітрі), скоординуватися і завадити просуванню опонента. Спортивна агресія, блок, взаємодія з опорною зоною і динаміка збивають з пантелику — Джеррард потрудився на славу. І не прикопатися — 20 перемог, 2 нічиї!
Тактичні примочки
Тут коротко, тому що все для вас розжував і поклав у ротик Ярік П’ятницький. Додамо, що Джеррард став мудрішим і позбувся клейма “менеджера-новачка, в перших двох кампаніях якого були моменти тактичної наївності” (красно дякуємо за характеристику шотландській Daily Record). Англієць перепробував варіанти з 4-3-3 (основний малюнок), 4-2-3-1, 4-4-2, 4-4-1-1, 4-1-4-1 і таки навчився перемикатися по ходу зустрічі. Принаймні, його навичок цілком вистачає для внутрішньої арени.
Постійна ротація
Експерти були переконані: Джеррард не подолає Boxing Day без втрат. Припущення небезпідставні — подібний сценарій трапився в сезонах 2018/19 та 2019/20. Два роки тому тренер розписав нічию з “Гіберніаном” (1:1), не впорався з “Кілмарноком” (1:2), внаслідок чого не добрав надважливі пункти і загострив й так не надто сприятливе турнірне становище — “світло-сині” опустилися на третю сходинку. В минулій кампанії теж не обійшлося без казусів — підніжку поставив “Абердін” (2:2).
Наразі ж “Рейнджерс” видав максимум — розтрощив “Сент-Джонстон” (3:0), витерпів з “Гіберніаном” (1:0) і “хлопнув” “Сент-Міррен” (2:0). Нинішній передноворічний період послугував своєрідним лакмусовим папірцем і наштовхнув на думку — якби не постійна ротація, застосована фахівцем, то нічого б не вийшло.
Якщо замислитися, то це дійсно так: Стіві Джі вдало маніпулює наявним підбором гравців і навіть дає відпочити основному голкіперу Алану Макгрегору. Це ж стосується таких “залізобетонних” хлопців, як Джеймс Таверньєр і Борна Баришич (як ви пам’ятаєте, “захист — наше все) — на допомогу завжди прийдуть Калвін Бассі чи Філіп Геландер. Майже всі виконавці з’явилися в дії (за винятком третього воротаря Енді Ферта та центрбека Ніколи Катіча, якому не пощастило з травмами). Можна подумати про коронавірус (частково це так), проте не слід відкидати сміливість і рішучість Джеррарда.
Зменшення ролі Альфредо Морелоса
У 2017-му “плюшеві ведмедики” “відкопали” у складі фінського “ХІКа” такого собі Альфредо Морелоса. Колумбійський центрфорвард, придбаний за 1,2 мільйони євро, повністю відбив вкладені кошти — у 164 матчах відвантажив 85 м’ячів та віддав 34 асисти. З кожним сезоном стата вражала:
- 2017/18: 43 матчі, 18 голів, 8 передач;
- 2018/19: 48 матчів, 30 голів, 12 передач;
- 2019/20: 48 матчів, 29 голів, 10 передач.
А от сьогодні нападник не так сильно виблискує — для оформлення 8 голів і 4 асистів йому знадобилося 26 зустрічей. Невже пора говорити про спад? Ні. Не повірите, Джеррард планомірно зменшує вагу футболіста в команді. Що?..
Так, вірно — коуч прагне позбутися залежності від не зовсім дисциплінованого хлопця. Морелосу є чим “похизуватися” — в його активі 42 гірчичника і 2 червоні картки. Запальний латиноамериканець може легко “випасти” напередодні важливої битви (наприклад, його не вистачило у програному “Рейнджерсом” півфіналі кубка Шотландії 2017/18).
Та і сама концепція навряд чи кому подобається — ключовий гравець травмується/хворіє ковідом/відсторонений/нахапався червоних і ти такий сидиш, ламаючи голову. Подивіться на “Барселону”, яка не знає, що робити з немотивованим Мессі і дочікується з лазарету Ансу Фаті.
Місія, суть якої полягала у перекладенні відповідальності на плечі інших, пройшла блискуче. Приготуйтеся: найкращим бомбардиром колективу є правий фулбек, неодноразово згаданий Джеймс Таверньєр. 17 “банок”, Карл! У заявці перебуває 28 футболістів, 17 з яких відзначилися, як мінімум, одним влучним пострілом. Браво! Націленість всієї банди дає плоди — “Рейнджерс” забив найбільше в домашньому чемпіонаті (57). “Селтік” — на 12 менше. Які там цифри у Морелоса?..
Ментальна зрілість
Ось тут можна поговорити про “очі, які горять”. Так, “Рейнджерс” дозрів для того, щоб зробити крок уперед. Команда працює в єдиному режимі, темпі і готова брати нові вершини. Раніше капітан Таверньєр писав:
“Кожного разу, як хтось на нас чинив тиск, це, здавалося, впливало занадто сильно. Навіть коли ми забивали 4-5 голів, суперники відразу відчували запах крові і чинили на нас тиск. Ми були недостатньо хорошими, щоб на це реагувати”.
Сьогодні таких думок нема і близько — “джерс” пре як танк.
Постскриптум
Джеррард впритул наблизився до непересічної можливості виграти Прем’єршип. А ще до відкриття ачівки “наступний менеджер “Ліверпуля”. Не сумнівайтесь, якщо Стіві Джі скине “Селтік” з насидженого трону, то остаточно підтвердить профпридатність і стане пріоритетною мішенню в очах мерсисайдців. Вихованець, легенда, молодий фахівець з трофеями — блиск!
Культовий захисник Філ Томпсон підсумував думку багатьох:
“Стіві взяв на себе дуже важку роботу в “Рейнджерсі”. Враховуючи успіхи “Селтіка”, в Прем’єршипі було нелегко. Я боявся за нього, оскільки думав, що команда настільки відстала, що їй знадобиться сім-вісім років, перш ніж, щось зміниться. Але “Селтік” став незграбним і Джеррард набрав досить добру ходу. Так що він, очевидно, саме той, хто потрібен, коли йде мова про наступного менеджера “Ліверпуля”.
Тож, глобально кажучи, Джеррард б’ється не за “золото” Шотландії (його цінність десь на рівні УПЛ), а женеться за перспективами — в такому випадку відстань до АПЛ скоротиться до витягнутої руки.
