Євген Коноплянка підписав контракт із “Севільєю” на чотири роки. А ми намагаємося проаналізувати, чому український вінгер зможе успішно заграти в Андалусії.
1) Унаї Емері
Без сумніву, одна із головних причин такого вибору Коноплянки – тренер. Перш за все, Унаї Емері відомий як спеціаліст, який допомагає гравцям розкривати їхній потенціал. За останні роки саме під його керівництвом вийшли на новий рівень, зокрема, такі гравці: Жорді Альба, Давід Сільва, Хуан Мата, Евер Банега, Іван Ракітіч, Алейш Відаль, Карлос Бакка. Непоганий список, погодьтеся?
Емері працює на високому рівні вже 8 років, проте все ще є одним з наймолодших наставників у Європі. Йому – 43, а у 2008 він очолив “Валенсію”, коли йому було всього 36. Він прогресивний тренер, який намагається не просто не відставати від часу, а й навіть випереджати його. Що вже казати про його емоційність та характер, адже за національністю Унаї Емері – баск.
2) Стиль “Севільї”
“Севілья” грає у цікавий та, головне, швидкий футбол. Фланги – одна із головних ударних сил андалусців. Як і у “Дніпрі”, Євгену активно має допомагати лівий захисник. А Тремулінас і Ескудеро скоріше нагадують Стрініча, а не Матоса, який вимушено опинився на цій позиції.
Крім того, Севілья чудово грає на контратаках і блискавично переходить із оборони в напад. А це – стихія Коноплянки. До того ж, “Дніпро” часів Рамоса славився саме такою грою, де Коноплянка почував себе, як риба у воді. Варто лише згадати його голи “Чорноморцю” та збірній Німеччині.
[su_youtube url=”https://www.youtube.com/watch?v=kIY0vqGIUBQ”] [/su_youtube]
3) Досвід
З одного боку, Євгену всього 25 років. А з іншого – в нього за плечима вже чималий досвід гри у єврокубках (39 матчів, . 8 голів) і за збірну України (45 матчів, 10 голів). А похизуватись, наприклад, таким голом на “Уемблі” у ворота збірної Англії може далеко не кожен.
[su_youtube url=”https://www.youtube.com/watch?v=s_Rw4Zp76RU”] [/su_youtube]
Коноплянка грав під керівництвом Володимира Безсонова, Хуанде Рамоса, Мирона Маркевича, Олега Блохіна і Михайла Фоменка. У кожного з них він прогресував. І з кожним роком ставав більш грамотним у тактичному плані. Женя не забуває відробляти у захисті, а це дуже важливо для футболу, який проповідує Унаї Емері.
4) Атмосфера в новій команді
Останніми роками “Дніпро” славився тим, що у команді панувала чудова атмосфера. А Коноплянка був одним з головних, хто створював настрій у роздягальні. Він куражився не тільки на полі, а й за його межами. Постійні бомби в інтерв’ю, легендарні “цьомікі”. Женя завжди на позитиві.
Щодо “Севільї”, то багато гравців ще напередодні фіналу Ліги Європи говорили про атмосферу у колективі, як про одну із запорук успіху. Нові гравці зажди добре і швидко адаптуються у команді. Найкращі приклади – Ґжеґож Криховяк та Алейш Відаль, які прийшли у команду минулого літа, і відігравали дуже важливу роль у вже загаданому варшавському фіналі. А Відаль взагалі відразу пішов на підвищення у “Барселону”.
5) Характер
У Коноплянки є лідерські якості. Він не просто може взяти гру на себе, але й зробити це у вирішальний момент. У пам’яті надовго відклалось протистояння з “Аяксом”: гольова передача на Зозулю у першому матчі і шикарний гол на “Амстердам-Арені”. Асист на Селезньова у матчі-відповіді з “Наполі” теж на його рахунку.
Женя не йде на конфлікт на футбольному полі, рідко отримує попередження, а за всю кар’єру у нього лише одне вилучення. На ньому частіше за інших порушують правила. Але він з тих, хто відповідає не суперечками із опонентами або суддями, а грою.
У Коноплянки є все, щоб заграти в іспанській Прімері та показати, чого він вартий у Лізі Чемпіонів. Севільські інчас зустрічають його словами “Оце ігрочіла!”. А наступне слово уже за самим Євгеном.
Володимир Скиба, Брутальний Футбол
