Як склалась доля того самого болбоя, якого відмудохав Азар

Ви будете в шоці від того, що з сталося з цим хлопчиною.

Мабуть, всі пам’ятають епізод, як Еден Азар дав копняка болбою. Це навіть складно назвати повноцінним ударом — хлопчина затягував час і вінґер “Челсі” спробував якомога швидше забрати м’яч. Втім, телекамери упіймали найсмачніше, за що бельгійцеві довелося серйозно виправдовуватися — це вам не булочки їсти, кабаніти і потім про це жартувати в інтерв’ю одному мадридському таблоїду.

Для тих, хто в танку: епізод, про який йдеться, стався 23 січня 2013 року. Півфінал Кубка англійської ліги, на табло 0:0, проте повітря наелектризоване — двома тижнями раніше “аристократи” згоріли вдома “Свонсі” 0:2 і тепер безуспішно намагалися скоротити гандикап. Валлійці настільки майстерно відбивалися, що це дратувало до скреготу зубів — власне, не дивно, чому Азар так нервово кинувся у бік Чарлі Морґана, того самого болбоя.

Преса буквально смакувала останні десять хвилин гри: окрім того, що Рафаель Бенітес й так обісрався, на порожньому місці здетонувала додаткова інформаційна бомба. Сила якої викликала лавину срачів, не гіршу, ніж після вимкнення каналів “NewsOne”, “ZIK” та “112 Україна” — люди вийшли в Інтернет і почали з’ясовувати, хто правий. По один бік барикад стали експерти з питань захисту дітей та моралісти, що сприймали 17-річного пацана в якості жертви обставин (ну хто не робить подібні речі на користь своєї команди?), по інший — кінокритики, готові вручити “Оскара” за геніально виконану роль другого плану. Вже занадто картинно підліток корчився від болю (це ще його колінами на гречку не садили, ось там би була партія на рівні “Легенди Г’ю Гласса” Леонардо Ді Капріо). 

Як би там не було, Азар отримав своє — по-перше, арбітр зустрічі Кріс Фой продемонстрував закономірну червону, по-друге, поспіли санкції від дисциплінарної палати у вигляді триматчевого бану. Загалом все логічно: з точки букви закону футболіст перейшов допустиму межу, порушивши ряд протоколів та заплямувавши не лише свою репутацію. Інцидент транслювався у прямому етері (цікаво, чому британці за такого бекґраунду не відзняли чергову серію “Чорного дзеркала”?) і дійсно обурив тисячі глядачів — дехто відверто радів тому, що “Челсі” у підсумку вибув із турніру.

Хоча, знову ж таки: реакція була неоднорідною — наприклад, в маси вийшов Джої Бартон (в ті часи його думка ще мала бодай-якусь вагу, а дописи у Твіттері викликали передінфарктний стан у ФА).

“Подивившись, що сталося вчора в матчі “Свонсі” – “Челсі”, я зрозумів, що час ігор закінчився. Болбою 17 років, він даремно витрачає час, а потім корчиться так, ніби його підстрелили. Я абсолютно не розумію, як футбольні клуби можуть наймати 17-річних болбоїв, щоб вони даремно витрачали стільки часу. Як мені здається, “Свонсі” повинен бути покараний за цю ситуацію. Але Азара все одно будуть поливати брудом за нестриманість. Вся ця істерія призведе до того, що люди так і не зрозуміють, чия тут вина насправді. Вина Азара ж тільки в тому, що він вдарив болбоя недостатньо сильно”,

заявив брутал.

Добре, що це було сказано не сьогодні, інакше б Бартона звинуватили у всіх смертних гріхах (принаймні, віднедавна чорне важко назвати чорним, в чому ми переконалися за перегляду матчу “ПСЖ” — “Істанбул Башакшехір”).

Що стосується Чарлі Морґана, то чувак вмить прокинувся знаменитим. Болбой був допитаний правоохоронцями у присутності батька та вирішив не подавати скаргу.

Йому було достатньо вибачення Азара, який прокоментував ситуацію наступним чином:

“Хлопчик навалився на м’яч всім тілом, а я просто намагався його виштовхати. По-моєму, я вдарив по м’ячу. Приношу свої вибачення. Хлопець прийшов у роздягальню, ми швидко поговорили. Я вибачився, він вибачився, все скінчено”.

Протягом декількох годин і днів після конфлікту соціальні мережі хлопця розривалися — кількість підписоти в Твіттері перевалила за 100 тисяч користувачів (наразі майже втричі менше, та все ж). Журналісти почали копати: виявляється, Чарлі — не простий тип, взятий бозна-звідки. Його батько Мартін Морґан є колишнім директором та одним із найбільших акціонерів “Свонсі” — словом, впливовий дядечко, у власності якого готелі класу “лакшері” і капітал в десятки мільйонів фунтів стерлінгів. Водночас, тут немає нічого екстраординарного — багаті татусі, які змалку обожнюють футбол, частенько підтягують своє чадо (он син Порошенка в 2015-му подавав м’ячі на грі Ліги Європи “Зоря” — “Легія” Варшава).

Резонанс стих не одразу: в певний момент Чарлі звернувся по допомогу — йому погрожували недруги та, вочевидь, вболівальники лондонців. Аби гнівні слова, залишені в коментарях, не трансформувалися в щось реальне,  Морґан виставив на аукціон тренувальну куртку, яку носив того вечора, виручив 28,6 тисяч фунтів стерлінгів і перерахував кошти на благодійність. У подальшому вступив до університету і, грубо кажучи, зник з широкого поля зору — його хвилина слави минула. Донедавна.

Трохи більше тижня назад портал написав: “Це була ідея двох молодих людей, яким набридло, як їхні друзі отримують однакові подарунки кожного разу, коли святкують свої дні народження. Чарлі Морґан та Джексон Квінн помітили прогалину на ринку, коли спостерігали, як їхні приятелі відкривають пляшку улюбленої горілки на 18-19-20-річчя, і мріяли про те, як би було чудово створити щось інше”.

Так-так, Чарлі Морґан пішов у горілчаний бізнес. Перші кроки були зроблені шість років тому — дев’ятнадцятилітній юнак разом з компаньйоном стартував з двох тисяч пляшок, реалізованих у барах Свонсі. Причому презентував не якусь дідівську самогонку, навіть не проціджену через марлю, а продукт, націлений на елітку. Красномовна назва “Au Vodka” (Au — золото в таблиці Дмітрія Мєндєлєєва), красива тара, яку не гріх використати в ролі вази — все зроблено на висоті. Загалом можна подарувати й порожню пляшку — вона виглядає ефектно і точно приверне увагу серед порцелянових чашечок совкової епохи. Чашечки ж теж, як правило, без вмісту — так би мовити, для “краси”.

Якщо серйозно, то валлійці в захваті — просуваючись крок за кроком, болбой збудував нічогеньку компанію. Розкрутка відбулася не без впливу ді-джея, продюсера і телеведучого Чарлі Слота, який дістав свій екземпляр безкоштовно, зате у відповідь прорекламував бренд у соцмережах. Стратегія ось таких презентів себе виправдала — рекомендації блогерів, реперів і селебріті відкрили двері назустріч широкій аудиторії. Як факт, у 2019-му Морґан продав десять тисяч пляшок, а з початком ковідної епохи — майже два мільйони! А що ще робити на карантині, як не бухати?

Як вказують аналітики, наразі “Au Vodka” є одним із найбільших брендів преміум-класу у Великій Британії за обсягом продажів (першу сходинку поки утримує московитська “Smirnoff”).  Маленький офіс був замінений на склад і заводик з персоналом в шістдесят чоловік — Морґан підкупив смаками (“фруктовий пунш”, “блакитна малина”, “чорний виноград”) і вирвався за межі острова.

“Ріст був феноменальним. Ми думали, що зможемо добитися успіху, але наша справа, мабуть, перевершила всі сподівання”,

розповів Чарлі.

Його товариш, Джексон додав:

“Ми відчували, що на ринку є розрив. Усі хибно припускають, що коли це вікова категорія від вісімнадцяти до тридцяти років, то вона хоче дешевих напоїв. Але я відчуваю, що ми перевернули стереотип, нам вдалося зробити преміум-продукт на основі нашої вікової групи”.

Йой, хлопці, та заїдьте в будь-яке українське село, подивіться, що вибере місцевий невибагливий споживач: горілку за 170-200 фунтів стерлінгів чи пійло тьоті Люди, розведене з “Містером Мускулом” за 50 гривень?

Сьогодні двадцятип’ятирічний Чарлі може похизуватися експортом в Об’єднані Арабські Емірати, Австралію, Південну Корею, Болгарію, намацує Гану, веде перемовини з Китаєм та США. Черговий поштовх дав пост Флойда Майвезера (той любить оточити себе всім, що блистить), про що Морґан поділився з захопленням:

“Ми зв’язалися з Флойдом через спільного друга Фроста, музичного продюсера. Нам сказали, що Флойд дуже любить наш бренд і аромат чорного винограду. Запитали, чи може він взяти кілька пляшок до поїздки додому. Багато років тому ми запитували себе, хто був би найкращим амбасадором, і я думаю, що Флойд — ідеальний кандидат. Тому дивно, як все склалося. Це безумство — бачити бренд в руках того, ким захоплюєшся”.

На батьківщині Морґана/Квінна схильні вихваляти — таке враження, що хлопці не горілкою торгують, а в гаражі замість Джобса і Возняка спроектували перший “Apple I”. Ймовірно, вам здасться, що крізь рядки просочуються нотки зневаги — мовляв, ось є люди, які “пришлі к успєху” і ми їм заздримо. Аж ніяк, просто Морґан причетний до категорії “получилось, фортануло” — не слід забувати, хто його батько. Стартовий капітал з повітря не береться — він же зрештою не батюшка, себто священник.