Визначені фіналісти Кубка Англії… і переможець Прем’єр-Ліги.
Хто ви, містер Кейн?
Без сумніву, нападник “Тоттенгему” Гаррі Кейн є одним з найбільших відкриттів цього сезону. З самого початку . чемпіонату містер Кейн стабільно розписується в воротах своїх ворогів. Хтось від нього чекав такого? Навряд, це ще й при тому, що в команді були більш імениті хлопці, як Роберт Сольдадо та Еммануель Адебайор. Але час розставив всіх на свої місця. Наближається кінець чемпіонату, і, напевно, одним з перших великих тріумфів для молодого англійця могла б стати перемога в номінаціях “Гравець року” і “Золотий тапок”. В принципі, Гаррі може замахнутись на обидві нагороди, але друга здається більш реальною… чи не так?
Або пан, або пропав
Як вибратись з дна Північного моря, маючи в кишені декілька мільйонів і сумнівної якості шхуну? На це питання може відповісти одна морська лисиця – “Лестер Сіті”. Ці хлопці, протримавшись весь чемпіонат в не найприємнішій зоні турнірної таблиці, зуміли на останок свого буття в еліті блиснути своїм характером. І…це дає результат, точніше може дати. Перемога над “Суонсі” дала хлопцям з Лестеру привід, згадати з чого вони зроблені, і, звісно, покращила турнірне становище. Ще декілька перемог і команда однією ногою залишається разом з такими командами, як “Арсенал” та “Челсі”. Друга ж нога переступить по мірі того, як будуть грати найближчі конкуренти лисиць, так що останні матчі повинні стати вирішальними для лисиць.
Старий добрий Арсенал…
Яка ще команда може провалювати перше коло і майже всіх рвати та метати в другому? Правильно, Арсенал. Команда з великим потенціалом кожного року упирається на одні й ті ж граблі. Виною тому багато експертів називає саме мсьє Венгера, через його невірний підхід до такого інтимного поняття як “Старт чемпіонату”. Але з року в рік команда француза демонструє жагу до перемог починаючи з середини чемпіонату. Так, переможна серія “Арсеналу” в Прем’єр Лізі налічує вже вісім матчів. На горизонті фінал в КА і боротьба за другу позицію… Стабільність – ознака класу, як-то кажуть.
Бентеке – герой нашого часу
Трохи історії. Пол Ламберт, по приходу до “Астон Вілли” в літку 2012 року, першим ділом підписав 20-річного перспективного бельгійського форварда Крістіана Бентеке, який вже в першому сезоні за нову команду забив аж 23 голи. Згодом, через череду травм бельгієць збавив в своїх оборотах, що вплинуло на результативність команди. Помітно це було в цьому сезоні, коли “віллани” були командою, яка найменше забиває в лізі. Напевно, саме цей фактор зіграв проти Ламберта, якого в кінцеву рахунку звільнили через незадовільні результати.
Коли до керма команди прийшов Тім Шервуд Крістіан вже встиг відновитись і перебував в непоганій формі. Бентеке став тим, на кого може покластись Шервуд, змістивши Агбонлахора і Ваймана на фланги бельгієць фактично залишився основним нападником команди, що, вибачте за тавтологію, позначилось на результативності команди зі знаком плюс. Фінал Кубку Англії і стрімке покращення турнірного становища тому приклад.
Врятував одних – врятую і інших
Саме таке гасло, напевно, десь марить в голові Тоні Пьюліса, коли згадує теперішній стан “Вест Бромвіча” і минулі досягнення з “Крістал Пеллас”. Матч саме цих команд відбувся в цьому турі. Три підряд поразки з боку “дроздів” і чотири підряд перемог з боку “орлів”. Алан Пардью непогано попрацював за кермом нового клубу, нівелювавши загрозу вильоту з ліги і закріплюючи своє турнірне становище в середині таблиці. Пьюліс такими досягненнями похизуватись не міг, але й стан речей теж критичний не був, та перемога була б добрим знаком в подальшій долі наставника.
Матч закінчився з рахунком 0-2. Крістал Пелас залишається 11-м, а Вест Бром піднімається на 13-у позицію. Тоні здобув ключову перемогу на фініші сезону, після якої можна стверджувати про те, що “дрозди” продовжать грати в Прем’єр-Лізі.
Одні не хочуть, другі – не можуть
Коротко про центральний матч між лідером чемпіонату “Челсі” та наздоганяючим “МЮ”. Ні велике володіння м’ячем, ні вихід такого знатного форварда як Фалькао не допомогло манкуніанцям одержати перемогу над “Челсі” з 2012 року. Та й як тут виграти, якщо з такими нападниками грати проти команди, яка любить грати в своєму “автовокзальному” стилі. Вихід Руні в якості опорного півзахисника теж не дуже зарадило “дияволам”, хоча у цього “опорника” ударів стільки ж, стільки й у його колеги-нападника.
Трошки інфографіки, ви ж її любите?
“Челсі” вдалося зробити мінімальну перевагу, яка майже зробила їх чемпіонами Англії. Підопічним Моуріньйо залишилося здобути лише декілька перемог, у той час як “МЮ”, швидше за все, до останніх турів поведе з “Арсеналом” боротьбу за другу позицію.
