Звіт про поїздку фанатів збірної Білорусі та мінського “Динамо” на міжнародний турнір Єврофан, який вже в 9-й раз проходив у славному місті Львові. Публікуємо текст білорусів, перекладений на українську мову.
Останнім часом часто доводиться читати різні небилиці про Західну Україну і зокрема про Львів, сподіваємося після прочитання цього звіту кожен, хто прочитає звіт, особисто захоче відвідати це красиве і унікальне у всіх сенсах місто, і переконатися, що там живуть звичайні, як і скрізь люди , спокійно можна розмовляти російською мовою і саме життя там зовсім інше, ніж намагаються її показати різні політики та інші “діячі” (наводить сайт http://belultras.by)
Сам виїзд був призначений на пізній вечір, але у багатьох передстартове хвилювання почалося задовго до від’їзду. Сказати, що цю поїздку чекали з великим нетерпінням всі, не сказати нічого. З подвійним нетерпінням її чекали ті, хто вперше відправлявся на подібний турнір. Бувалі, як могли жартували, лякали й інтригували новачків. Сміх ж продовжує життя, про це всі знають… І ось, довгоочікуваний старт. Всі в зборі, виїзд почався. Описувати все те, що відбувалося в автобусі, немає сенсу, адже ви все одно нам не повірите. І ось кордон, тут-то і стався самий неприємний випадок за всю поїздку. Наші прикордонники не випускають двох чоловік за межі країни, з’ясувати точну причину відразу не вдалося, настрою спілкуватися з нами у них явно не було. Лише по приїзду до Львова, вдалося дізнатися справжню причину такої події – “Дурна помилка тих, хто працює з паспортами і знімає заборону про виїзд з країни за минулі косяки. Через це було подвійно прикро за хлопців, які вперше їхали на подібний турнір. Але нічого не поробиш, гравцям довелося битися на полі не тільки за себе і країну, а й ще за цих двох хлопців. Можливо, цей фактор і вплинув на супервдалий виступ двох білоруських команд на цьому турнірі. Але про все по порядку.
По приїзду до Львова, було прийнято рішення провести кілька тімбілдингових заходів, щоб ще більше згуртувати колектив. І треба сказати, пройшли вони на ура. Для багатьох уболівальників Львів вже став справжнім другим домом. Приїжджаючи в це місто, ти не відчуваєш того, що ти знаходишся в іншій країні. Побувавши не в одній європейській країні, можу з упевненістю сказати, як люблять білорусів у Львові, не люблять нас ніде. І це не просто слова. Всім, хто не вірить, пропонуємо самим перевірити це. Потяги до Львова ходять через день із залізничного вокзалу.
На наступний день був призначений старт турніру. Команда фанатів збірної Білорусі потрапила в дуже серйозну групу: Україна, Естонія, Швеція. Команди зібралися дуже високого рівня, а це означало, що заруба на полі буде дуже серйозна. Це підтвердилося вже в першому матчі проти збірної України. Матч завершився з рахунком 0-0. Напруження боротьби відчувався протягом усього матчу, тим більше, збірній Білорусі довелося грати половину другого тайму в меншості. У другому матчі були впевнено переможені шведи з рахунком 4:0. Останній матч проти команди Естонії видався так само нервовим і напруженим. Пропустивши вже в першому таймі, вдалося відігратися тільки на останній хвилині зустрічі, тож радості не було меж. Хтось навіть порівняв емоції від матчу з оргазмом. Адже той результат виводив команду з другого місця в наступний раунд.
Коли дружба понад усе! Старт матчу між Динамо Тбілісі і Динамо Мінськ
Команда фанатів мінського “Динамо” пройшла більш впевнено груповий етап, послідовно обігравши всіх своїх суперників у групі: 3:0 Динамо Тбілісі, 1:0 Херенвен, 1-0, Словаччину. В 1/8 фіналу збірна Білорусі упевнено переграла збірну Грузії 1:0, а ось фанати мінського Динамо змусили понервувати своїх уболівальників забивши переможний гол збірної Латвії зі штрафного тільки на останній хвилині, перемігши так само з рахунком 1:0.
В ¼ фіналу всіх уболівальників чекала відразу два знакові протистояння цього турніру, які викликали величезний інтерес у всіх уболівальників. Збірна Білорусі повинна була протистояти одному з фаворитів турніру, львівським Карпатам, а команда фанатів мінського Динамо зустрічалося зі збірною України. У матчі з Карпатами збірна Білорусі показала, напевно, свій найкращий футбол на турнірі, сенсаційно обігравши Карпати з рахунком 4:1.
Не підвела своїх уболівальників команда фанатів мінського “Динамо” обігравши у впертій боротьбі по пенальті збірну України 5:3. А це означало, що вперше в історії турніру відразу дві білоруських команди вийшли в півфінали. На превеликий жаль, як і в минулому році в першому півфіналі збірна Білорусі поступилася аж надто сильним болгарам з рахунком 0:2, а команда мінського Динамо обігравши у другому півфіналі 2:0 Копенґаґен, на жаль, у фіналі так само поступилася Болгарам з рахунком 0:1. Болгари вже втретє поспіль виграли Єврофан. Підводячи підсумок ігрової складової турніру повторимося, що він став найуспішнішим в історії білоруських команд. Бронзові і срібні медалі вирушили до Білорусі. Тендеція для білоруських команда вимальовується дуже позитивна, наступного року чекаємо білоруський фінал!
Але ж Єврофан – це не тільки футбол. У другій частині нашого звіту хотілося б трохи розповісти про атмосферу, яка панує у Львові в дні єврофана і в цілому. Про те, що в країні йде війна знають всі, але якщо минулого року обстановка в місті була напруженою, то в цьому році її однозначно не було. Так, по місту ходить дуже багато людей у військовій формі, на центральній площі стоїть намет зі збору коштів на армію, однак крім цього більше нічого не нагадує про страшні події, які відбуваються на Сході країни. Величезна кількість туристів не дивує: Львів уже давно зарекомендував себе як туристична столиця України. На час єврофану місто потрапляє в справжню “окупацію” фанатів і вболівальників з різних країн. Не перестаєш дивуватися мізерно малій кількості міліції, хоча жодних конфліктів чи якихось пригод за цей час в місті не сталося. Цікаво, звичайно, що цього разу вигадають про турнір різні “журналісти” і громадські діячі? Чекаємо ексклюзивних новин і репортажів про те, які страшні й жахливі ці фанати і як постраждав культурно Львів від навали футбольних фанатів з усієї Європи.
Показовий епізод трапився на одній з вечірок, присвяченій турніру, десь о третій годині ночі, приїхав наряд міліції дізнатися, що це за така гучна вечірка і чому ніхто не збирається розходитися по домівках, невеликий діалог і завірення організаторів, що тут все буде добре, як за нарядом міліції і слід прохолов. Відразу уявили собі схожа ситуація в Білорусі.. Але про погане не будемо сьогодні.
Найращий нападник єврофана-2015 (збірна Білорусі)
Єврофан у своєму роді, звичайно, унікальний турнір. Не дарма деякі його називають неофіційним чемпіонатом Європи серед уболівальників. Такого єднання, здавалося б, таких різних фанатів і вболівальників немає ніде. Багато хто говорить, що з року в рік турнір стає менш фанатським, частка правди в цих словах певно що є. Але чи зможе турнір в майбутньому залишатися таким, як його задумували спочатку організатори, залежить тільки від нас з вами!
Наприкінці нашого звіту хотілося б висловити слова подяки всім організаторам цього Свята, а це був дійсно Свято з великої літери, яке об’єднує по-справжньому братерські народи краще всяких політиків. Організаторам, які цілий рік працюють не покладаючи рук і не розгинаючи спини, заради того, щоб ми всі зібралися в цьому прекрасному місті на чотири дні! Спасибі, Львове! Ти найкраще місто на землі, ти закохуєш в себе з першого погляду і до тебе хочеться приїжджати знову і знову! І дасть Бог приїдемо і не один раз! Спасибі всім старим і новим Друзям, які вже не просто Друзі, а справжні Брати! Спасибі всім!
Все-таки, без Грустинка не можемо обійтися і ми. Коли прийшло усвідомлення того, що свято закінчилося і прийшов час їхати додому, стає дуже і дуже сумно … Багато як могли, відкладали свій від’їзд зі Львова. А деякі поки так і не змогли виїхати з цього чудового міста. Апатія пройде, емоції залишаться, а до наступного єврофана залишився всього рік, який пролетить дуже і дуже швидко, ми в цьому навіть не сумніваємося!
Ця хороша історія нагадала мені, як Ми “катали” на матч Білорусь 0:2 Україна у Борісов
prednisone dog.
