Поява у стартовому складі “Барселони” – справжня мрія для хлопчаків, які перебувають у розташуванні “Ла Масії“. На жаль, для більшості – нездійсненна. Така реальність. Проте розуміння вищенаписаних слів і поява шістнадцятирічного юнака у першій одинадцятці каталонців, дає можливість зрозуміти, що ми маємо можливість спостерігати за унікальним явищем.
Історія Фаті розпочалась у скромній Гвінеї-Бісау. Саме у цій африканській країні майбутній футболіст робив, якщо можна так сказати, свої перші футбольні кроки. Зараз тут мова мала б вестись про дитячу футбольну академію, про тренерів, які вихваляють Ансу. Однак ні. Це буде згодом, а тоді майбутня зірка “Барселони” грала у гру мільйонів на вулиці… “м’ячем”, який був зроблений зі шкарпеток. На жаль, це нормальна практика для багатьох країн, де панує тотальна бідність. Тому не дивно, що батько Ансу Борі перебрався у пошуках кращого життя в Іспанію. Згодом, змінивши далеко не одну роботу, здобув економічну стабільність і забрав свою родину до себе. Так шестирічний Фаті опинився в Еррері — невеличке іспанське містечко в Андалусії.
По переїзду Ансумане практично одразу відправився, звичайно, що на стадіон. Голова сім’ї навіть не підозрював, що син настільки горить футболом.
“Дитинство Ансу пройшло без мене, я навіть не знав, що він грав у Гвінеї. Не зважав на те, коли він просив відвести його на поле. Одного разу прийшов з роботи й побачив натовп сусідів і підлітків, які спостерігали за сином у двері нашого будинку в Іспанії. Сусіди захоплювалися: “Подивися, хто у тебе росте! Ця дитина має виступати в професійному клубі”.
Перша поява на стадіоні в Еррері залишилася назавжди у пам’яті місцевих тренерів. Худий хлопчак в одних плавках, у якого місцеві однолітки не можуть банально відібрати м’яча. Вже тоді стало зрозуміло, що Ансу без зайвих запитань опиниться в академії однойменного до назви міста футбольного клубу. Практично одразу Фаті став у колективі своїм. Навіть, попри мінімальну тактичну підкованість, почав приносити результат.
Тут пригадаємо один цікавий момент, який добряче розкриває бійцівський характер Ансумане. Одного разу юний вундеркінд зазнав пошкодження і лікарі рекомендували, аби Ансу пропустив найближчий поєдинок. Маєте три секунди, аби здогадатись, яке рішення прийняв уродженець Бісау. Один. Два. Три. Звичайно, що Ансумане у той день з’явився на полі і, ба більше, відзначився забитим м’ячем.
Внесемо невеличку ремарочку. Така любов Ансу до футболу не з’явилась у нього нізвідки. Свого часу батько сімейства Фаті грав у футбол на батьківщині. Вже після того були заробітки у Португалії, а згодом в Іспанії. До слова, якщо добиратиметесь потягом із Кордови до Малаги або навпаки, то знайте, що в одній із будівельних бригад, які споруджували лінії для високошвидкісних поїздів у тих місцинах, був і Борі. Також Борі не цурався будь-якої справи і встиг у різний час по закінченню будівельних робіт на залізниці попрацювати мулярем, офіціантом і навіть водієм мера міста Маріналеди.
Повернімось знову до Ансумане, який очікувано надовго у “Еррері” не затримався і відправився у структуру “Севільї”. У столиці Андалусії Фаті виступав за команду U-11, проте, так-так, невдовзі залишив і її. Далі на юного таланта вийшли представники як “Барселони”, так і “Реала”. Вибір впав на перших. Головною причиною такого рішення, за словами батька Ансу, стала конструктивність представників “синьо-гранатових”.
Тут в Ансумане, попри надюний вік, розпочались дорослі проблеми. Спортдиректор “Cевільї” Рамон Мончі, дізнавшись про попередню домовленість Фаті із каталонцями, розгнівався не на жарт. Cправа дійшла до того, що “червоно-білі” відсторонили вундеркінда від футболу на дев’ять місяців. Ансумане залишалось хіба, не вгадаєте ніколи, одягнути футболку “Реала”, а правильніше фан-клубу “вершкових” “Секстакампеонес де Еррера“, де він міг без жодних законодавчих проблем тренуватись і брати участь у товариських матчах. От такий-то сюр.
Барселона. Шлях до основи “синьо-гранатових” розпочався із “Авеліни А”, де Фаті був молодшим практично за усіх на рік. Проте це не завадило йому розписатись у воротах суперників п’ятдесят шість разів за сезон. Більше за Ансу у тому сезоні настріляв лише інший представник його команди Кубо — сімдесят три. Проте надалі їхні долі розійшлися і японець, на сьогодні, перебуває у структурі “Реала”, а якщо правильніше, то відданий у цьому сезоні в оренду у “Мальорку”. Чекаємо на те, коли Такефуса запалить Прімеру.
Далі було жахливе пошкодження у матчі з “Еспаньйолом”. Перелом великої і малої гомілкових кісток правої ноги. Жахлива травма. Травма, що залишила Ансумане без футболу практично на рік. Проте Фаті впорався і попрямував ієрархічною драбиною академії “Барселони” вгору. До моменту істини — дебюту на “Камп Ноу” залишилось ще зовсім трохи.
Проте, аби надати цьому моменту ще більшої емоційності, трішки відтягну його і згадаю добре відомого вам Віктора Вальдеса. Останній очолив “Барселону”-U19 влітку цього року. Можливо, ви зараз очікуєте розповідь про те, як знаменитий голкіпер змінив гру Ансумане у кращу сторону. Не зовсім. Тут більше про людське. Про першу зустріч Ансумане і тренера, яка запам’яталась ось такими словами останнього:
“Я попросив його принести свої бутси, вони були жахливі, завдавали йому біль. Ніхто не купив йому нові, тому це зробив я. Купили кілька пар”
Тепер перейдемо до кульмінації. Щіпка бекграунду. Ернесте Вальверде напередодні гри з “Бетісом”, залишившись без Мессі, Суареса та Дембеле, звернув свою увагу на Ансу, який чудово проявив себе на передсезонних зборах.
…Ех, дебют. Це неможливо описати словами. Таке лише можна відчути. Сімдесят восьма хвилина поєдинку. Поблизу бокової лінії з’являється юний Фаті. Арбітр підіймає табличку, яка символізує про заміну. На зустріч Ансу крокує Карлес Перес. Нашому герою залишаються лічені секунди, аби ступити на поле “Камп Ноу“. Переповнює подих. Стільки зусиль, стільки пройдених перешкод, і Ансумане робить свої перші кроки у дорослому футболі і одразу вписує своє ім’я в історію, ставши наймолодшим дебютантом каталонців за сімдесят вісім років у Ла Лізі.
Декілька хвилин і Фаті стає зіркою. Знаєте, цілком справедливо. Його гра — сплав, здавалось, двох парадоксальних понять, а саме юнацького максималізму і дорослої впевненості. Геній. Недарма за Ансумане, який нещодавно отримав іспанське громадянство, справжнє полювання влаштувала Федерація футболу Іспанії. І, схоже, саме остання візьме вундеркінда під своє крило. Принаймні конкурентів зараз на горизонті не помітно. Чекаємо у основній обоймі “Фурії Рохи”?
Що було у наступних матчах проти “Осасуни” і “Валенсії” ви все знаєте прекрасно самі. Його гра… Повторюватись не будемо. Поставимо на цьому моменті трикрапку (Їх тут зовсім не забагатою. Напевно). І віритимемо. І віритимемо, що ми колись напишемо про нього знову. Про те, як він виправдав всі наші сподівання.
Крізь терни до зірок, малюче Фаті. Ти феноменальний. Тільки не зупиняйся!
P. S. Після дебютного виходу на “Камп Ноу” Ансу відправився додому з братом на автомобілі. Батьки поїхали зі стадіону разом зі звичайними вболівальниками. Трамваєм.
Дмитро Гончар, спеціально для “Брутального Футболу”
