Матч, після якого вболівальники почали задумуватися – а може, ми дійсно здатні вийти на чемпіонат світу з першого місця, як пообіцяв перед стартом відбіркової кампанії Олег Блохін?
Жереб залишив групу 2 без визнаних грандів європейського футболу, зате відправив туди відразу чотири міцні збірні: чемпіона Європи Грецію, учасницю плей-оф Євро-2004 Данію, бронзового призера чемпіонату світу-2002 Туреччину (нехай вона і не потрапила на Євро, але все одно з нею треба було рахуватися) та Україну. Наша країна точно не була фаворитом, та все ж очікувалося, що вона нав’яже боротьбу за два перших місця.
Грузія, Албанія та Казахстан довершували компанію з намірами попити крові та за можливість урвати трохи очок в матчах з вищевказаним квартетом.
Україна в першому турі вистраждала нічию з Данією, натужно обіграла в гостях Казахстан (Руслан Ротань забив переможний м’яч в доданий до другого тайму час), не втримала дома перемогу над греками (1:1, Цартас зрівняв на 81-й хвилині) та перемогла Грузію. Вісім очок в 4 матчах, дві нічиї з конкурентами і перше місце в групі перед “пекельним” виїздом до Туреччини.
Справи у турків були дещо гірші. Вже на старті кампанії вони припустилися втрати очок проти Грузії (1:1), потім розписали мирову з греками (0:0), розбили казахів (4:0) і знову-таки зіграли внічию з конкурентом, Данією (1:1). Отже, 6 пунктів після 4 турів.
Були у нас і кадрові проблеми: Анатолій Тимощук та Руслан Ротань не могли зіграти через пошкодження, тож до лав збірної викликали Олександра Рикуна та Олександра Зотова. Перший зіграє свою роль, а для другого той виклик ознаменувався роковою помилкою, яка перекреслила всю подальшу кар’єру у збірній.
За три дні до вильоту до Стамбулу голова ФФУ Григорій Суркіс на пресконференції розповів про те, що Зотов разом з В’ячеславов Чечером та Сергієм Закарлюкою не з’явилися на відновлювальних процедурах, пропустили вечерю та заявилися на базу лише о другій годині ночі. Після цього всю трійцю негайно відрахували з національної команди і вже ніколи більше не викликали.
Матч проти України мав стати сатисфакцією перед вболівальниками та поправити турнірне становище “місячних зірок” – у разі перемоги Туреччина завершила б рік на першій сходинці в групі.
Переповнені трибуни “Шукрю Сарачоглу” вперше завелися вже на п’ятій хвилині, коли Ніхат Кахведжі вискочив на побачення з Олександром Шовковським, та не зміг переграти його з першого удару, а коли підхопив м’яч, то відправив його в сітку з зовнішньої сторони воріт.
А далі не просто прийшла черга українського сектору затамувати подих – ні, він зірвався в екстазі, бо Андрій Воронін біля кута воротарського вирішив не вступати у двобій з Рюшту Речбером, а покотив на лінію карного майданчика Олегу Гусєву, якому треба було відправити м’яч в покинуті голкіпером ворота. Він справився – і 0:1 на 10-й хвилині!
Так-так, у нас вже почався звіт по матчу, але стоп. Ви маєте побачити це самі: гол Шевченка, перекладина після удару Вороніна після дриблінгу повз Рюшту, шикарна передача Рикуна на Шевченка, після якої форвард “Мілану” не зміг пробити чи обвести Рюшту, ще один удар Вороніна та ще один пас-цукерочка Рикуна на Андрія Шевченка, коли він забив третій гол та постріл того-таки Шеви з центрального кола, який ледве не став гольовим. Ну і моменти турків. Дивіться все ось тут:
Та все ж не поговорити про третій гол збірної України неможливо. Після цього російський коментатор Олексій Андронов вигукнув: “Если Шевченко не дадут титул лучшего игрока планеты в этом году, это будет бандитизм и воровство”. Дали – в тому числі й завдяки яскравій перемозі над турками Андрій Шевченко отримав Золотий м’яч 2004 року від France Football.
А ще третій гол породив одну з найвідоміших історій про Рикуна – мовляв, після матчу Андрій Шевченко запитав, хто це і коли почув про любов Олександра до алкоголю, відповів: “Я йому сам наливатиму, якщо він такі паси віддавати буде”. Цілком можливо, що то була просто байка, адже пізніше сам Шевченко запевняв, що добре знав Рикуна.
Хотілося б сказати, що це стало початком славних звитяг “генія дотиків” у національній команді – але ні, до кінця відбору він зіграв лише 8 хвилин проти Албанії, а в цілому провів за Україну 8 матчів, 6 з яких були товариськими…
Це була перша розгромна перемога в історії збірної України в гостях. До кінця кваліфікації “синьо-жовті” вже нікому не поступалися першою сходинкою в групі. У другому колі команда Олега Блохіна зазнала своєї єдиної поразки у відбірковому циклі – від цих же турків, та для нас це вже не мало ніякого значення.
Бронзові призери чемпіонату світу посіли друге місце у групі та вийшли в стикових матчах на Швейцарію. Після виїзних 0:2 турки вдома пропустили вже на першій хвилині з пенальті. Вони все одно спромоглися перемогти 4:2, та невблаганне правило гостьового голу віддало путівку до Німеччини швейцарцям, з якими збірна України напише ще одну із яскравих сторінок своєї історії.
