Свою першу гру на професійному рівні за “Ліверпуль” він зіграв 6 травня 1997 року в матчі проти “Вімблдона”. Майкл Оуен вийшов на заміну і забив гол. Для нього цей дебют був великою подією. Він чекав його з великим нетерпінням, нервував, був збудженим. Але як тільки Майкл вийшов на поле, то його переповнила впевненість у собі.
Йому пророкували велике майбутнє, особливо після того, як він забив гол в дебютному матчі. На нього вже дивилися по іншому. Багато футбольних зірок вже в першій грі звертали на себе увагу. 90% таланту знаходиться в голові: бачення гри, впевненість та безстрашність. У нього все це було вже в юному віці.
Сьогодні він розміняв п’ятий десяток і “Брутальному” грішно не згадати таку знакову персоналію.
Від боксу до надії “червоних”
Майкл Оуен народився у невеличкому містечку Честер. Вся його родина займалася професійним спортом. Батько Террі Оуен був футболістом. Він грав за “Евертон”, “Бредфорд” та “Честер”. Його мати Жанетт Оуен була професійною легкоатлеткою. Старша сестра займалася хокеєм, а молодша – футболом та легкою атлетикою. Крім того, його брати також були професійними футболістами. Тому Майклу нічого іншого не залишалось, як вибрати собі спортивний шлях.
Спочатку Террі Оуен відав сина на бокс. Хлопець ним вправно займався, ходив на тренування. Але після декількох поєдинків сказав батьку, що бажає займатися футболом. І з того часу мрія хлопчика стати великим гравцем почала потрохи справджуватися.
Граючи в шкільній лізі, він в кожному матчі забивав не менше трьох м’ячів. Чутки про юного вундеркінда розлетілися по всій Англії. Коли на одному з дитячих турнірів, на очах представника “Манчестер Юнайтед”, Оуен забив в одній грі 7 м’ячів, то зразу ж отримав пропозицію від “МЮ” переїхати до Манчестера і продовжити навчання в їхній школі. Батько Майкла дав згоду на переїзд, але в останній момент угода зірвалася з нез’ясованих обставин. Цікаво, як би склалася подальша кар’єра Оуена молодшого, якби все ж таки вона відбулася?
Існує легенда, що батько розбудив Майкла і спитав хлопця, в якій команді той хоче грати. Юнак відповів, що в “Евертоні”, за який грав його кумир Гарі Лінекер. Наступного дня Террі відвів його в дитячо-юнацьку школу “Ліверпуля”.
Майкл Оуен вдало поєднував футбол та навчання. Він прогресував не по днях, а по годинах. За збірну Англію U15 він забив 11 м’ячів у 7 поєдинках. А у молодіжному півфіналі Кубка Англії нападник зробив хет-трик у ворота “Манчестер Юнайтед”.
В 17 років він підписав свій перший професійний контракт на 3 роки. Згідно з ним, його зарплатня дорівнювала близько 600 фунтів стерлінгів на тиждень. А вже в травні 1997 року відбувся його дебют в англійській Прем’єр-лізі. У тому матчі “Ліверпуль” програвав 0:2 “Вімблдону” і тренеру команди Рою Евансу потрібно було посилити атаку. Тому він випустив молодого і нікому не відомого хлопця. Хоча його команда і програла (1:2), Оуен забив свій перший м’яч в дебюті.
АПЛ – Ла-Ліга – АПЛ: кращі моменти професійної кар’єри
За свою шістнадцятирічну кар’єру Майкл Оуен все ж зумів сягнути вершин футбольного Евересту. Так, не дивлячись на багаточисленні травми, які посипалися на нього після мундіалю у Франції, у британця були особливі сезони та особливі матчі, які увійшли в історію світового футболу.
Для початку слід відзначити його стрімкий зліт в першому повноцінному для нього сезоні (1997/1998) у складі “Ліверпуля”. В тому розіграші він відзначився 18 голами. Хоча ще перед початком сезону Оуен вважався гравцем запасу. Рой Еванс розраховував на іншу пару нападників Фаулер – Рідле, та на передсезонному зборі Фаулер зазнав травми. Для молодого нападника це був шанс і він його використав. Майкл став найкращим молодим гравцем та кращим футболістом сезону АПЛ.
На відміну від своїх товаришів по команді (так званих “Spice boys”): Коллімора, Фаулера, Інса, Макманамана та Джеймса, які постійно потрапляли в різні колотнечі, Майкл Оуен володів спокійним характером і весь свій вільний час проводив вдома, у колі своєї сім’ї та в компанії майбутньої дружини. Саме тому за ним не було жодної паскудної історії.
Піком його кар’єри вважається сезон 2000/2001. У тому розіграші Оуен разом з командою виграв 5 трофеїв (Кубок УЄФА, Кубок Англії, Кубок англійської ліги, Суперкубок Англії та Суперкубок УЄФА), а також здобув свій власний титул – ставши володарем “Золотого м’яча” у 22 роки.
Одним із найбільш пам’ятних матчів того сезону став фінал Кубка Англії проти “Арсеналу”. На 72-й хвилині “каноніри” вийшли вперед завдяки голу Юнгберга. І здавалося, що ця перемога буде за підопічними Венгера. Але дубль Майкла Оуена за 5 хвилин (з 83 хв по 88 хв) все перевернув з ніг на голову.
Сезон 2004/2005 вважається одним із найгірших в його кар’єрі. На той час “Ліверпуль” очолював Бенітес. І якщо з Джеррардом іспанець зміг домовитися, то з Майклом – ні. А тут ще запрошення від мадридського “Реалу” надійшло. Керівництво “мерсисайдців” домовилось з “вершковими” продати Оуена за 8 млн фунтів стерлінгів (12 млн євро).
“Я їхав до аеропорту і не думав про те, що збираюсь робити. Мені було зле від того, що скільки всього залишав позаду. Я збирався покинути дім, місто, де прожив все життя. Покинути Ліверпуль, де було стільки товаришів та колег. Я гадаю, що головним моїм почуттям був сум”,
згадував Оуен свій від’їзд до Мадриду.
У “Реалі” Майкл одразу ж сів на лавку. Але при цьому продемонстрував непоганий результат (13 голів в 36 матчах). Багато експертів вважали, що він просто не витримав конкуренції більш іменитих гравців, а інші казали, що Іспанія була поганим варіантом для нього з самого початку. Хоч би там що, але він повернувся через рік до Англії, у свою рідну АПЛ. Правда, вже в іншу команду – “Ньюкасл”. У “Ліверпуля” просто не знайшлося 16 млн фунтів стерлінгів, а ось “сороки” змогли придбати Оуена.
До речі, у складі “Ньюкасла”, Майкл стане найкращим бомбардиром команди в сезоні 2007/2008. А вже в наступному розіграші “сороки” вилетіли в Чемпіоншіп, а Оуена була звинувачено в непрофесіоналізмі.
Далі в кар’єрі Майкла, після “Нюкасла”, був “Манчестер Юнайтед”. Тридцятирічний Оуен знав, що йому залишилося пограти ще трохи на високому рівні. Тому запрошення Фергюсона стало для нього викликом. За три сезони гри у “МЮ” (став чемпіоном АПЛ) він запам’ятався вболівальникам “дияволів” двома незабутніми поєдинками – вирішальним голом у “манчестерському дербі” та хет-триком у ворота “Вольфсбурґа” в Лізі Чемпіонів.
“Золотий хлопчик” збірної Англії
До цього часу Майкл Оуен вважається другим британцем в історії (перший був Герст), який забив три м’ячі збірній Німеччині. Трапилося це восени 2001 року в груповому матчі на відбір до Чемпіонату Світу 2002 року. Але також слід згадати про те, як він став гравцем збірної і його перший мундіаль у Франції 1998 року.
Чесно кажучи, для Майкла виклик до збірної та поїздка на Чемпіонат Світу були неочікуваним рішенням тодішнього тренера Ґленна Годдла. Юний Оуен не вірив у те, що стане одним із 23 гравців.
“Двадцять сім чи двадцять вісім членів збірної разом із сім’ями зібрали в тренувальному таборі в іспанській Ла-Манзі. В остаточний склад повинні були увійти 23 футболісти. Кожного з нас запрошували на 5 хвилин до тренера. Я вірив у те, що попаду, оскільки на той момент був одним із найкращих бомбардирів в АПЛ. Але до мене дійшли чутки, що Гаскойна не взяли й тоді я зрозумів, що, навіть бувши кращим голеадором, не можна бути впевненим на всі сто відсотків”,
згадував Майкл.
Однак тренер включив хлопця до складу збірної, при цьому попередивши Оуена, що розраховує на зв’язку Ширер – Шерінгем. Майкл довів Годдлу, що вартий бути в основі команди. І вже в 1/8 фіналу він вийшов з перших хвилин на матч проти збірної Аргентини (а перед цим забив румунам). Ту гру англійці програли по пенальті, але саме гра зробила його героєм.
Гол Майкла Оуена назавжди увійшов в історію світового футболу, а за популярністю він посів друге місце, після голу Марадони на Чемпіонаті Світу у Мексиці 1986 року (коли аргентинець пройшов з м’ячем через все поле).
Наступні міжнародні турніри не були такими блискавичними та вдалими, як французький мундіаль. Всього за збірну Майкл Оуен відзначився 40 разів у 89 матчах. Хоча міг і більше. Просто йому не щастило через травми.
Що згубило Майкла? Де він?
Одного разу сер Алекс Фергюсон сказав, що в хронічних травмах Оуена винні самі “мерсисайдці”, які у свій час поклали на плечі не до кінця сформованого форварда дуже високе ігрове навантаження.
В дитинстві він не пропустив жодного матчу із-за травми. Оуен не знав, як бути з цією бідою. На жаль, саме постійні травми не дали можливості Майклу розкритися на всі сто відсотків.
Для Оуена відправною точкою, яка вплинула на подальшу його кар’єру стала травма, якої він зазнав в матчі з “Лідсом” (12 квітня 1999 року). Він рвонув за м’ячем після пасу на хід від Макманамана, а потім упав на газон. Це була травма підколінного сухожилля на правій нозі. Після цього Оуен пропустив 5 місяців, а коли повернувся, то вже не був таким спритним як раніше. Достатньо згадати травму ноги, яку він отримав виступаючи за “Ньюкасл” в матчі проти “Тоттенгему”. Тоді він пропустив біля півтора року.
Одне зі спортивних видань пояснювало суть проблеми Майкла, після того нещасного випадку з “Лідсом”. В одному його коліні було три сухожилля, а в іншому – два і до того ж виникли проблеми з м’язами ноги. Це означало, що навантаження на травмовану ногу була вища. І крім цього вело до загального дисбалансу всіх частин тіла. Звідси й численні травми паху та литкових м’язів. В цілому, організм Оуена був зношеним до 26 років (за мірками професійного спорту). Остаточно добила Майкла травма на мундіалі 2006 року, коли в першій же грі проти Швеції він порвав “хрести”.
“Спочатку ти намагаєшся обдурити себе і сказати, що все буде добре. Але не було ніяких сумнівів у тому, що мої фізичні кондиції довгий час поступово стискалися, а кар’єра утікала крізь пальці. В результаті, я усвідомив, що не такий, як раніше. Я вже не міг бігти так швидко, як хотів. Зрозумів, що сили покидають. Завдяки сім’ї та дітям я відволікався від похмурих думок про футбол і не збожеволів”,
згадував Оуен після закінчення своєї кар’єри.
Влітку 2012 року він перейшов до “Сток Сіті”. Відігравши за “гончарів” (8 матчів та 1 гол) один сезон Майкл Оуен завершив кар’єру. Там він забив свій 150 гол в АПЛ. Після завершення Оуен багато часу почав приділяти своїй великій родині та гольфу. Навіть став членом декількох закритих гольфових клубів. Також Майкл дав волю ще одній своєї пристрасті – перегонам на конях.
Зараз він працює коментатором на телебаченні та освоює професію журналіста. А ще є послом “Ліверпуля”. Тієї самої команди, яка йому дала щасливий білет в професійне футбольне життя, а згодом – кинула.
