Зазвичай, коли футболісти грають проти своєї рідної команди, то завжди зазначають, що імовірний гол не святкуватимуть. Так робив Фернандо Торрес після влучного удару у ворота Тібо Куртуа . у півфіналі Ліги Чемпіонів. Так стверджував Давід Вілья, котрий, як тільки перебрався до “блауґранас”, мав найближчого тижня зустрітися із “Валенсією”. Кака у 2009-му році, вже у стані мадридського “Реалу”, в умовах групового раунду мусив боротися за путівку до 1/8 проти “Мілану”. Його зрозуміли, на “Бернабеу” привітали, на “Сан-Сіро прийняли із оваціями. Кріштіану Роналду подібне відчув по приїзді до Манчестера, де забив гол і, звісно ж, не святкував.
Це правильно, якщо ти демонструєш повагу до клубу, до тренера, персоналу, загалом, тих людей, які про тебе дбали. Втім, очевидно, це не стосується Еммануеля Адебайора. Пригадайте, свого часу він опинився у “Манчестер Сіті”. Пам’ятаєте? Так от, у матчі проти “Арсенала”тоголезький нападник скоїв наступне:
Ясна річ, у Лондон Адебайору – зась. Це ж треба побігти святкувати щойно забитий м’яч до трибун “канонірів”?!
Мораль: Поважайте одне одного. Ніхто не знає, що з вами трапиться завтра.
