Відомий німецький спортивний соціолог та філософ, професор Ґюнтер Ґебауер, в інтерв’ю німецькому виданню “Weser Kurier” розповів про бачення подальшої боротьби за виживання в Бундеслізі у цьому сезоні, яка обіцяє бути чи не найдраматичнішою за останнє десятиріччя.
– Що привабливого в боротьбі за виживання?
– Привабливе тут те, що футболісти виглядають героями, які запобігають катастрофі. Погляньмо на дортмундську “Боруссію” – це герої минулого і позаминулого сезонів, а тут вони грають в іншому спектаклі, в якому потрібно впертися і не впасти. Якщо їм це вдасться, вони збережуть ореол героя. Якщо вилетять – з ними можна буде попрощатися.
– Чи працює принцип: чим нижче впала людина, тим вона привабливіша в контексті боротьби за виживання?
– Багато в чому це і є привабливістю спорту: великий може легко впасти вниз. Припустимо, один з найсильніших гравців Німеччини Мануель Нойєр допускає в грі безглузду помилку. Ця подія схвилювала б усіх, неважливо, люблять вони Мануеля чи ні. Якщо в наступних іграх він знову буде творити чудеса, то його ореол знову засяє. Так і виходять герої: в ситуації, коли зробити нічого не можна, вони роблять, і навіть трішки більше.
– Хто для вас цікавіші – несподівані учасники боротьби за виживання, такі як “Боруссія” Дортмунд чи записні аутсайдери на зразок “Фрайбурга”?
– Поза всяким сумнівом, команди типу дортмундців роблять боротьбу за виживання дуже хвилюючою. Те, що цікавить усіх після зимової перерви в першу чергу: чи зможуть дортмундці зробити це? Чи повернуться вони з небуття, в яке себе викинули? До того, що “Фрайбург” завжди однією ногою в прірві, вже звикли. Їхніми поразками нікого не здивуєш.
– Скажемо інакше: команда зі статусом героя, яка завжди перемагає, неймовірно нудна. Наприклад, “Баварія”. Так. Вони знову стали цікаві, програвши “Реалу” в Лізі Чемпіонів з рахунком 0:4. Ми можемо провести паралелі з міфами, де найвидатніші герої теж регулярно оступаються.
– Чи можете ви уявити Бунеслігу у форматі без вибування?
– Ні. Футбол тому і є таким захоплюючим, що в ньому трапляються справжні трагедії. Адже це величезний театр. Трагедії тут завжди затребувані! Хто любить, коли все тихо і щасливо? Футбол – це відображення подвійності сучасного життя. Приберіть . все це з футболу і що залишиться?
– Що в боротьбі за виживання в цьому сезоні Бундесліги особливо трагічно?– Я завжди з великою симпатією ставився до бременського “Вердера”. Радів їхнім успіхам. Цього року мені було боляче дивитися на те, як команда, показуючи жахливу гру в першому колі, загрузла в трясовині боротьби за виживання. Це виглядало гнітюче. Тепер у команди є нова надія. Є новий тренер, який потянув молодь. Публіка натхненна. Прекрасний спектакль. Повна протилежність “Гамбургу”. Там навіть не кинули погляд убік такого ресурсу по натхненню команди. Вони не готові згуртуватися.
– Хто найбільше страждає від вильоту: команда, тренер, вболівальники?
– Хто найбільше страждає від вильоту: команда, тренер, вболівальники?
– Думаю, всі, але по-різному. Уболівальники розчаровані тим, що їх підтримка не мала ефекту. Адже вони небезпідставно вважають, що причетні до успіхів команди. Виліт для них – відображення власної безпорадності. Гравці втрачають багато привілеїв та отримують клеймо невдах.
– Чи можуть гравці стати героями, незважаючи на виліт команди?
– У момент вильоту їх немає. Герої забивають вирішальні голи або рятують від голу. Тут вони нічого не змогли зробити. У них є шанс піти з команди і почати нове життя. Тренери… Їм доводиться жити з усвідомленням того, що вони причетні до невдачі. Виліт – це явно не найкращий момент в їхньому резюме. Навряд чи з такою характеристикою можна добре влаштуватися.
– Цього року в зоні ризику дуже багато команд. Що скажете?
– Це не дуже турбує мене. Ця штовханина трапилася через те, що деякі команди злетіли несподівано високо. Навіть десяте місце боїться оступитися і нічого собі не гарантувало. Три очки за перемогу – відмінне правило для підкидання дров у багаття драми.