“Брутальний Футбол” реагує на прибуття Еріка Раміреса та попутно розповідає про унікальні слоти в історії УПЛ.
Вслід за Денисом Антюхом та Іллею Шкуріним “Динамо” запросило третього новачка — ним став нападник Ерік Рамірес.
На папері кияни оформили годний трансфер: 22-річний хлопець здорово зарекомендував себе в складі словацького ДАКу 1904 (28 голів та 11 асистів в 68 поєдинках). Окрім приємної оку статистики відзначимо історичний момент: Рамірес виявився першим венесуельцем в історії української “вишки”.
Чим наштовхнув нас на дослідження: а як себе проявили легіонери зі статусом “перші та єдині”? Представники УПЛ віддають перевагу бразильському, сербському, грузинському, білоруському, хорватському, нігерійському, румунському, аргентинському напрямкам (був і російський, але наразі він заклеймований), проте рідко відходять від заданих параметрів та дивляться у бік екзотики, назвемо це так.
Що ж, ми зібрали всіх футболістів — дехто з них досягнув певних успіхів, а комусь відверто не пощастило. Давайте розбиратися.
Арсен Аваков (Таджикистан)
Позиція: захисник, центральний нападник
Клуб: “Темп” Шепетівка (1992-1994 рр.; 48 матчів, 7 голів), “Торпедо” Запоріжжя (1994-1996 рр.; 48 матчів, 25 голів)
Не спішіть штампувати здивовано-гнівні коментарі. Так, був такий Арсен Аваков, до того ж найкращий бомбардир чемпіонату України 1994/95 (!).
Уродженець Душанбе ледь не приєднався до московського “Локомотива” Юрія Сьоміна, але був перехоплений улюбленим клубом Євгена Селезньова. В “Темпі” виконував роль флангового захисника, а от по переїзді в Запоріжжя був переміщений на вістря атаки — через дефіцит у відповідній ланці. Головний тренер Ігор Надєїн не помилився з вибором: як наслідок, Аваков відвантажив 21 м’яч, обставивши таких майстрів, як Віктор Леоненко, Тамерлан Гусейнов та Олександр Гайдаш.
Насер Ас-Саухі (Кувейт)
Позиція: відтягнутий нападник
Клуб: “Динамо” Київ (сезон 1994/95; 1 матч)
Насер Ас-Саухі був помічений скаутами “Динамо” у кваліфікації молодіжного ЧС-1995 U-20 та рекомендований Валерієм Лобановським, який на той момент працював не лише з першою командою Кувейту, але й розробляв систему підготовки кадрів. Універсал сподобався киянам, з’явився в офіційній зустрічі проти “Миколаєва”, однак у подальшому був переведений до “Динамо-2” — через проблеми, виниклі у перемовинах між “біло-синіми” та “Ас-Тадамоном”. Кувейтська сторона наполягала на оренді у розмірі 500 тисяч доларів, сам футболіст “вибивав” п’ятикімнатну квартиру — зрештою, Суркіс махнув рукою і Ас-Саухі повернувся додому.
Нері Кастілью (Мексика)
Позиція: правий вінґер
Клуб:”Шахтар” Донецьк (2007-2011 рр.; 18 матчів, 2 голи, 2 асисти), “Дніпро” (сезон 2009/10, оренда; 3 матчі)
Нері Кастілью — друге за дорожнечею придбання в історії “Шахтаря” (20 млн євро) і однозначно найгірше. Мексиканець, запрошений під Лігу чемпіонів, не оцінив видовище, запропоноване УПЛ, тож хандрив та сварився з Мірчею Луческу.
Оренди до “Дніпра”, “Манчестер Сіті”, “Чикаґо Файр” та “Арісу” допомогли частково відбити кошти/розвантажити зарплатну відомість, проте загалом Нері залишив по собі неприємний післясмак. Чи не тому наші клуби більше не купують мексиканців?
Фабіу Морейра Сілва (Кабо-Верде)
Позиція: лівий півзахисник
Клуб: “Металург” Запоріжжя (сезон 2010/11, 14 матчів, 1 гол)
Фабіу народився в Лісабоні, однак зрештою прийняв громадянство Кабо-Верде — Португалії він банально був не потрібен. Півзахисник не закріпився в академії “Спортинга” і “Бенфіки”, опісля грав у другорядних місцевих клубах та Словаччині. В 2010-му опинився на перегляді у “Кривбасі”, але підписав контракт із запорізьким “Металургом”. На свою біду: команда завершила кампанію 2010/11 на шістнадцятій сходинці, ганебно попрощалася з УПЛ і взялася чистити авгієві стайні. Як думаєте, що зробили з Фабіу?
До речі, кабо-вердинський паспорт не вплинув на кар’єру Сілви: лише 7 хвилин у відборі Кубка Африки проти Ліберії — не результат. Ліл.
Ґустав Свенссон (Швеція)
Позиція: опорний півзахисник
Клуб: “Таврія” (2012-2014 рр.; 23 матчі)
Ґустав Свенссон також не хапав зірок, добру частину відведеного часу пропустив через прикру травму коліна. Незважаючи на проблеми, продемонстрував певний клас, сподобався універсалізмом та темпераментом. Щоб ви розуміли: такий принциповий спеціаліст, як Янне Андерсон, не викликає бозна-кого під знамена збірної Швеції. Окремо подякуємо за свідомість: на відміну від “кримнашистів” та решти проросійських посіпак навіть швед зрозумів хто і як захоплював у 2014-му наш півострів.
Пеле (Ґвінея-Бісау)
Позиція: опорний півзахисник
Клуб: “Арсенал” Київ (сезон 2012/13, оренда; 7 матчів)
Не плутати Ґвінею-Бісау з Ґвінеєю (звідти Ісмаель Банґура, хто не знав), не плутати довоєнний “Арсенал” з “Арсеналом-Києвом”. Пеле? Людина-оренда: футболіст відправлявся “Міланом”, “Бенфікою” та “Монако” (досі на балансі) у найрізноманітніші клуби і “каноніри” не стали винятком. Заграв? Відповідь риторична.
Даррен О’Ді (Ірландія)
Позиція: центральний захисник
Клуб: “Металург” Донецьк (сезон 2013/14; 18 матчів, 2 голи, 1 асист)
Вихованець “Селтіка” потрапив до України в 2013-му і вже влітку наступного року отримав статус вільного агента — вплинули зрозуміло які події. Зіграв менше, ніж очікувалося (все-таки збірник, якого на олівці тримав Джованні Траппатоні): В’ячеслав Чечер та Василь Прийма не здрейфили і відправили Даррена прямісінько на лаву запасних. Що стосується результативних дій, то центрбек засмутив “Ворсклу”, “Таврію” та “Дніпро”.
Мутарі Амаду (Ніґер)
Позиція: лівий вінґер
Клуб: “Металург” Донецьк (сезон 2013/14; 6 матчів, 1 асист)
Мутарі Амаду незрозуміло звідки вигулькнув і настільки ж швидко здимів з України — на дворі розгоралося вогнище війни. Не провів жодного повного матчу, разом з Сергієм Ташуєвим, який робив на вінґера ставку, відправився до махачкалинського “Анжи”, де зафіксував куди кращі показники (57 матчів, 8 м’ячів та 7 результативних передач). Сьогодні чілить в Саудівській Аравії.
Костантінос Макрідіс (Кіпр)
Позиція: центральний півзахисник
Клуб: “Металург” Донецьк (сезон 2008/09, 2012-2015 рр.; 113 матчів, 8 голів, 15 асистів)
Один із беззаперечних лідерів покійного “МетаДону”, розумний, виважений та цілеспрямований виконавець (погодьтеся, не кожному довіряють капітанську пов’язку національної команди). Учасник Суперкубка України-2012 та Ліги Європи, очевидець падіння від “Аустрії”, “Кукесі” та іншої швалі, приреченої блукати нижчими кваліфікаційними раундами. А, це ж для них і вигадали Лігу конференцій.
Еріксон Дансо (Аруба)
Позиція: атакуючий півзахисник
Клуб: “Сталь” Кам’янське (сезон 2016/17; 10 матчів)
Еріксон Дансон — вихованець системи нідерландського футболу, втім представляє інтереси Аруби (острівної держави у Карибському морі). В “Сталі” опинився завдяки тренеру, з яким раніше трудився пліч-о-пліч в “Еммені” — пам’ятаєте такого собі Якоба Галла? Як тільки спеціалісту вказали на двері у січні 2017-го, недовготривале перебування Еріксона в Кам’янському швидко помножилося на нуль.
Міккель Дуелунд (Данія)
Позиція: лівий вінґер
Клуб: “Динамо” Київ (2018-н.ч.; 26 матчів, 3 голи, 1 асист)
Майже увесь період, проведений Міккелем Дуелундом в Києві, супроводжуваний пошкодженнями. Ніхто не сумнівається в потенціалі данця, тільки от він так і не доведений на тривалій дистанції. Побачимо, що дасть Міккелю орендний вояж до нідерландського НЕКу — чомусь є переконання, що там вінґер нарешті воскресне і підтвердить професіоналізм.
Ґаетан Міссі-Мезу Куаку (Габон)
Позиція: центральний нападник
Клуб: “Арсенал-Київ” (сезон 2018/19; 9 матчів, 1 гол, 2 асисти)
В сезоні 2018/19 “каноніри” довго мучилися (ви знаєте, чим все закінчилося), але справно вербували легіонерів. Ґаетан Міссі-Мезу мав шанс працевлаштуватися у стані луганської “Зорі”, заскочив до Києва і в січні підмахнув контракт з “Арсеналом”. Запам’ятався тим, як “повозив” “Чорноморець” (організував гол та передачу), з фінішем УПЛ перейшов до швейцарського “Шаффгаузена”.
Йохана Мкомола (Танзанія)
Позиція: центральний нападник
Клуб: “Інгулець” (сезон 2020/21, оренда; 12 матчів)
По правді, Мкомола з’явився в Україні ще в 2019-му — танзанієць привабив “Ворсклу” і був відправлений до молодіжки. В посткоронавірусний період африканець за орендною згодою поїхав до “Інгульця”, допоміг команді із Петрового відібратися до еліти (7 матчів, 2 голи, 1 асист) і згодом повторив маршрут. Тільки от голів не забивав.
Маємбе Шеммі (Замбія)
Позиція: правий захисник
Клуб: “Минай” (2020-н.ч.; 22 матчі)
Якщо Малепе відпрацьовує на лівому, то Шеммі — на протилежному фланзі оборони “Минаю”. В серпні 2020-го замбієць знаходився на перегляді в “Маріуполі”, де продемонстрував непогану “фізуху”, але, як бачите, подався на Закарпаття. Заслужив спірні оцінки внаслідок слабкої тактичної складової та викликаних цим труднощів — наприклад, хлопець привіз пенальті проти “Дніпра-1” (який можна було з легкістю уникнути), а сам матч підсумувався поразкою 0:3.
Терсіус Малепе (Південна Африка)
Позиція: лівий захисник
Клуб: “Минай” (2020-н.ч.; 15 матчів)
Знаєте, в чому родзинка? Терсіус Малепе брав участь на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, прямо зараз перебуває в Токіо, причому з капітанською пов’язкою. Шок-контент із когорти “ніхуя собі блять”: південноафриканець є єдиним футболістом, який представляє УПЛ на такому рівні. І тип з “Минаю”!