Брутальний футбол продовжує підводить підсумки сезону Англійської Прем’єр-ліги.
Завдання на сезон: Потрапляння в середину турнірної таблиці
Результат: Порятунок від вильоту
Ключові гравці: Джек Колбек, Ремі Кабелла, Фабрісіо Колоччіні
Ситуація “Ньюкасла” доволі схожа з ситуацією “КПР”, але має свої особливості. Перш за все керівництво – якщо Тоні Фернандес готовий підписати будь-кого, на кого тикне головний тренер, то бос “сорок” навпаки, обирав гравців на свій смак і розсуд, вів всі трансферні переговори сам. Вболівальникам це не подобалось, це виражалось в неодноразових протестах і мітингах біля стадіону та під час ігор, таблички з написано Ashley OUT, я думаю, всі ви бачили. Взявши під контроль кожну гілку влади в клубі, Майк Ешлі встановив майже тоталітарний режим, що не могло не позначитись на грі клубу.
Гра “Ньюкасла” схожа на синусоїду, на кожен взліт прийде падіння, після якого знову з’явиться взліт. Розпочавши невдало чемпіонат “Ньюкасл” просто розривали хвилі хейтерів та горе-вболівальників клубу, погляд яких був направлений на Алана Пардью – символу “антиспортивного” режиму Ешлі – та навіть за таких умов, Алан зумів вивести клуб в верхню частину таблиці і закріпитися в ній. Навіть за таких умов ненависників Пардью не ставало менше і в кінці-кінців змусило коуча змінити обстановку на більш скромний, але ближчий до серця “Крістал Пелас”, який тільки відходив від порятунку Тоні Пьюліса. На зміну “горе” тренеру прийшов місцевий фізрук тренер, який в минулому допомагав Пардью, і найвеселіша частина сезону для “сорок” тільки почалась.
На момент уходу Алана клуб з однойменного міста звично для себе красувався в верхній частині таблиці, але після за Джона Карвера все різко змінилось, справи клубу полетіли шкереберть і вже навесні колектив боровся за місце в Англійській Прем’єр-лізі. Весь цей час пан Джон експерементував з основним складом, виходячи то з трьома, то з чотирма захисниками на поле, але був гравець, який стабільно з’являвся у грі, і про якого були хорошої думки і Пардью, і Карвер. “Дайте мені 11 Колбеків і я виграю АПЛ”, заявив на одній прес-конференції Джон, після чергової прекрасної гри англійця.
Дивом врятувавшись від вильоту в останньому турі чемпіонату, хлопцям, а особливо Майклу Ешлі, є над чим потрудитись на цих канікулах – знаходження нового тренера, який зможе працювати в “таких” умовах, є першочерговою задачею.
Завдання на сезон: Збереження прописки
Результат: Great Escape
Ключові гравці: Вас Морган, Естебан Камб’яссо,
Одному з відкриттів цьогорічного розіграшу Англійської Прем’єр-ліги – “Лестеру” довелося пройти довгий та тернистий шлях, щоб стати саме такою командою. Від переможця Чемпіоншипу чекали небагато: клуб був не найбідніший, але й і не найбагатший в своїй лізі, і точне не чекали, що команда з маленького містечка спромогнеться зробити Great Escape. А починалось все доволі непогано і навіть дуже, враховуючи до якого класу належить даний клуб. Нічиї з “Евертоном” та “Арсеналом”, перемога над “Стоком” і майже розгром “Юнайтед” – про кращий старт, здавалось, підопічні Найджела Пірсона могли тільки мріяти.
Але якраз після матчу з “Манчестером” клуб немов підмінили. Поразка за поразкою і клуб вже очолює список… з кінця. Якби це був якийсь другий клуб, то відразу б полетіли “головешки”, але і боси, і фани, і самі гравці вірили рішучому погляду свого тренера, який, навіть в найтяжчий час, не кинув клуб і продовжував битися за місцем під сонцем. А тепер уявіть дух команди, яка вже 11 матчів не може виграти і закріпила за собою 20 позицію турнірної таблиці. Погодьтесь, не найкращі відчуття переживали “лиси”. А тепер уявіть думки тренера, на якого преса поставила ярлик “невдаха”, звинувачуючи в всіх земних і небесних гріхах, і кожною ж своєю публікацією відправляла на смітник історії. Теж не найкращі відчуття.
Та всі таблоїди різко стулили пельки, коли команда навесні вийшла на гребінь перемог, вибравшись нарешті з зони вильоту. Всі, навіть гравці, не могли повірити: команда, яку вже давно охрестили аутсайдером №1 і пророчили ганебний виліт, неочікувано для себе стала одним з найсильнішим . клубом весни, не програвши нікому, крім чемпіону країни. Весь цей час Найджел Пірсон залишався в стороні, не даючи ніяких гучних коментарів чи заяв, а тільки відповідаючи на прес-конференціях: “Так, ми знову перемогли”. Неостанню роль в цьому порятунку віддається новачку команди Естебану Камбьясо, який дістався клубу безкоштовно. Але всі лаври “тащера” взяв на себе капітан команди Уес Морган, який цементував оборону майже всі матчі турніру. Саме завдяки йому “лисиці” не програвали з різницею більше двох м’ячів за гру.
“Лестер” показав те, чому ми так любимо Англійську Прем’єр-лігу – непередбачуванність, яка притаманна як клубам, які борються за місце в лізі, так і клубам, які борються за чемпіонство в цій самій лізі.
Завдання на сезон: Середина турнірної таблиці
Результат: Виконання задачі
Ключові гравці: Сайдо Берахіно, Джолеон Лескотт, Кріс Брант
“Наша пісня хороша, починаєм з біляша” подумало керівництво “мішків” і вигнало з колективу Стіва Кларка, запросивши замість нього Алана Ірвіна, який тренерського досвіду, на цей момент, майже не мав. Все б нічого, але вже через півроку керівництво команди вирішило вигнати і шотландця, посилаючись на занадто близьку відстань від зони вильоту. Наростає питання: а навіщо підписувати тренера, який немає нормального досвіду роботи і вимагати від нього потрапляння до верхньої частини таблиці?
Поспішаючи, боси команди почали шукали людину, яка б зуміла підняти команду з колін в такий момент. Цю кандидатуру побачили в славнозвісному Тоні Пюлісі, який не так давно рятував “Крістал Пелас” з подібної ситуації. У валлійця все вийшло у своєму “фірмовому” стилі, скромно і без галасу. Ключовим гвинтиком в команді став Сейдо Берахіно, який зумів прикути до себе погляди топ-клубів Європи і попасти в розширений список Роя Годжсона.Немале місце в клубі отримав і викинутий на призволяще Джолеон Лескотт, який, немов, переживає другу молодість. Його часті підключення до атак допомагали команді забивати багато, декілька разів навіть сам Джо асистував партнерам.
Головне завдання клубу на літніх канікулах – утримання ключових гравців клубу і надання Пюлісу гарантій, що той не повторить долю попередників і буде й надалі тренувати “мішків”, чого, власне, і хочуть вболівальники і самі гравці клубу.
Завдання на сезон: Потрапляння в єврокубки
Результат: Середина турнірної таблиці
Ключові гравці: Стюарт Даунінг, Адріан, Діфра Сахо
“Вест Гем” – представник типового англійського футболу. Маючи в арсеналі гравці непоганого рівня команда грає в доволі простий, але дієвий футбол, все геніальне – просте, чи не так? Так думає і Сем Еллардайс, вірніше думав, доки його не поперли з колективу, але про все по порядку. Клуб ретельно готувався до сезону: майже на кожну позицію були куплені хороші футболісти, також ледь був не побитий трансферний рекорд самого клубу, коли за Еннера Валенсію віддали майже 14 мільйонів фунтів, це не мільйон менше, ніж за Енді Коула, який, щоправда, приніс користі не більше, чим той ж Коул. А який це англійський клуб, якщо він не думаю про оборону? Два опорника, чотири захисника, словом, все як має бути.
Початок сезону був над вдалим для клубу. Поразка, перемога і команда вже дихає в спину “Арсеналу”. Гра другого форварда Діфри Сахо, якого “молотобійці” купили за значно скромнішу суму, ніж за Валінсію, не залишала нікого байдужим. І все це під акомпанемент “лондонського Пірло” Стюарта Даунінга, який створив безліч нагод для партнерів і сам не гидував забивати.
Шкода тільки, що все це загубилось ближче до Boxing Day. На новий рік турнірна таблиця чемпіонату подарувала не найкращий подарунок – матчі проти найсильніших клубів Англії. Вдалим можна назвати лише нічию з “Юнайтед”, але великої ролі той пункт не грав – клуб вже полишив зону 10+ і спустився до таких клубів, як “Сандерленд” та “Ньюкасл”.
По завершенню сезону клуб отримав путівку в Лігу Європи, завдяки рейтингу fair-play, але втратив тренера, який присвятив клубу з Лондону чотири роки і який заробив Лігу Європи для Болейн Граунд. Боси команди шукають іменитих тренерів на вакантну посаду, серед них називають Карло Анчелотті та Марсело Б’ельса.Ппитання тільки одне: чи захочуть такі тренери тренувати типовий середняк Англії, який не був вже в єврокубках майже десять років?
Завдання на сезон: Потрапляння в Лігу Чемпіонів
Результат: Середина турнірної таблиці
Ключові гравці: Філ Ягелка, Лейтон Бейнс, Джон Стоунз
Суперечливий сезон видався у “Евертона”: виліт з 1/8 фіналу Ліги Європи на фоні блідих виступів команди в національному чемпіонаті, за законами жанру Прем’єр-ліги керівництво могло б і звільнити головного тренера, мотивуючи невдалими результатами клуб, такий хід подій став дуже модним в Англії останніх років. Та на щастя, або на жаль, Роберто Мартінес залишився при своїй посаді цілим і неушкодженим, але ж хто дійсно винен в тому, що в минуло сезоні “Евертон” претендував на Лігу Чемпіонів, а в цьому тиснеться з “Крістал Пелас” та “Вест Гемом”?
Перш за все мова піде про молодь клубу, на яку в минуло сезоні було покликані великі сподівання, а зараз вона, ця молодь, десь розчинилася. Рос Барклі, який був символом “ірисок” сезону 2013/2014, вже не так сяє, як колись, не блищить майстерністю і Ромель Лукаку, який був викуплений, на хвилиночку, за 35 мільйонів фунтів. Хтось спише невдачі цих гравців на ще доволі юний вік і буде правим. Але тоді вже з’являються питання до тренера, який не зміг підписати нікого, хто в складну мить міг підмінити молодих гравців, в кінці кінців, конкуренція це завжди добре.
До кінця першої половини “сині” мали лиш 5 перемог і розташовувались лиш на 13 місці. Ветерани команди, такі як Філл Яґелка та Лейгтон Бейнс, хоч були ключовими гравцями команди і вносили значущий вклад в кожну гру своєї команди, та “тащити”, як це робив Ромель в минулому розіграші АПЛ, не могли. Варто відзначити появу нових “героїв” на Гудісоні: це Джон Стоунз та Джеймс Маккарті, які допомагали як при розгромі “червоного” , так і при обороні від “синього” Манчестера.
Клуб очікує значну трансферну компанію при невеликому бюджету. Час Роберту Мартінесу проявити ті якості, які були присутні у його колеги Давіда Моєса – використання кожного фунту для досягнення стабільності, а це не так просто, як здається на перший погляд.
Загальна таблиця чемпіонату другої десятки ліги
